9. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання

У дидактичнійструктурівизначено систему роботи на опрацюванняфактичногозмісту тексту. Збільшеннюмовленнєвої практики та усвідомленнюзмісту тексту перш за все сприяєдоцільнийаналіз фактичного змісту. Під час цієїроботизбагачується словник дітей, запам'ятовуютьсяграматичніформи, щоважливо в упізнаванні слова під час читання, розвиваютьсянавичкислововживання. Формуваннятекстотворчихуміньуроботі над текстом має бути в центріувагивчителя. Вирішеннюцьогозавданнязначноюміроюсприяєзастосування таких видіваналізу: смисловий (відповіді на запитання, з'ясуваннязмістовихситуацій); композиційний (визначенняструктури тексту); лексико-стилістичний (розбірмовнихзасобів); емоційно-образний (формуванняемоційногодосвідудитини). Смисловийаналізсупроводжуєвсіформироботи на етапісприйняття та усвідомлення нового матеріалу. Аналіз тексту за структурою (композиційний) поглиблюєрозуміння фактичного змісту та сприяєпідготовцідітей до подальшогоскладання плану навчальноїстатті, до переказу, виразногочитання (визначеннявиконавськихзавдань, інтонацій, великих і малих пауз тощо). Лексико-стилістичний та емоційно-образнийаналізирозвиваютьнавичкислововживання та образногомовлення. Аналіз тексту — найбільшважливий та відповідальнийетапвроботі над твором. Під час цієїроботи в комплексівирішується ряд завдань: 1) розбір конкретного (фактичного) змісту; 2) виділенняосновнихкомпонентівсюжетноїлінії (композиційнийаналіз); 3) розглядвчинківдійовихосіб, їх характеристика; 4) визначенняідейноїспрямованості (головна думка). У процесівсієїцієїроботизастосовуютьсярізніформироботи (вказані в дидактичнійструктурі). Після детального аналізу фактичного та образного змісту тексту характеризуютьсядійові особи. Безумовно, на початковому етапінавчання характеристику героївможнапроводитилише в елементарнійформі — описзовнішньоговигляду (портрет), аналіз і оцінкайоговчинків, думок, переживань, ставлення до навколишнього. В узагальнюючійбесідідітироблятьвисновок: Якимбув герой? Якимйогоможнаназвати? Які слова можнавіднести до нього? (Вибрати з опорних). Великезацікавлення в дітейвикликаютьзавдання, пов'язані з виявленнямставлення автора до свого героя: Чиможемо ми, прочитавши оповідання (вірш), сказати, як автор ставиться до свого героя? Розбір тексту треба проводити так, щоблогічнийаналізсупроводжувавсяемоційним, використовуємовідповіднівиди і формичитання та розповіді, які б формувалиоціннеставлення до того, щоописується.

10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів

Виразність - найслабшемісце в розвиткунавичкичитання. Вимога "читай виразно" виконуєтьсяучнямипо-різному: з помилковоюінтонацією, з викрикуванням, підвищенням тону і т.п. Потребуютьподальшогодослідженняпитанняобсягу та змістуроботи з виразногочитання в умовахнавчально-виховногопроцесу уроку читання, можливостейвикористаннятеорії та практики виразногочитання в системі уроку, добору прийомів та форм роботи з формуваннянавичоквиразногочитання, методик підготовки до виразногочитання та аналізуїх школярами.  Молодшішколярімаютьоволодіватиелементарною грамотою виразногочитання, вчитисьвиділятилогічний центр в тексті, логічнінаголоси в реченнях, робити паузи, підвищувати і понижувати голос, добиративідповіднуінтонаціюмовленнячичитання.

Виразнечитання тексту маємоздійснювати за опрацьованою партитурою (розбивкою). Цеможливийспосібвведенняроботи над виразністючитання в структуру уроку. Для опрацюванняпартитуривиразногочитання нами визначенопевнупослідовність: 1) з'ясуванняголовної думки для тексту в ціломуабочастин, якщо текст великий; 2)знаходження  логічного   центру  (найголовніші   слона  в  тексті) в залежностівідголовної думки; 3) розбивкаречень на мовнітакти (ланки), визначеннялогічних пауз; 4) виділеннялогічнихнаголосів для речення (найголовніші за смислом слова), частинйого; 5) визначення мелодики читання в залежностівідмісцялогічногонаголосу; 6) опрацюванняінтонаціїчитання.

Одночасно з розвитком виразності зв'язного мовлення формуємо й техніку мовлення: дихання, чіткість і правильність вимови звуків. На початковому етапінавчання (перший, другийкласи) перш за все треба працювати над диханням. Відцьогозалежить сила і рівномірністьмовлення, зміст і краса йоговзагалі. Надмірнедихання приводить до зриву голосу та до труднощів у мовленні.