- •3. Особливості проведення уроків читання в поч. Класах. Організація первинного читання.
- •19. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •30. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •29. Методика вивчення іменника в поч.Класах
- •30.Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •18 Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в почк ласах
- •3.Мовлення і мислення
- •24. Методика роботи над письмовим твором
- •15. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •16. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •13. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •9. Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •37.Етапи та методика формування граматичних понять.
- •21. Види переказів і методика роботи над ними.
- •7. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •8.Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •1. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (8 — 10 хв).
- •6.Культура мовлення
- •22.Творчий переказ. Методика роботи над ним.
- •16.Робота над словосполученням
- •18. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови.
- •17. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •11.Робота над інтонацією мовлення.
- •Уживання діалектних слів і словосполучень.
- •5. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання української мови в початкових класах”, основні розділи. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •4. Вивчення стану навичок читання в початкових класах. Причини відставання, шляхи усунення.
- •22. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •9. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання
- •10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів
- •39. Звукові, звукобуквенні, аналітичні, синтетичні та аналітико – синтетичні вправи
- •7. Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •11. Види переказу на уроках читання. Творча робота на основі тексту.
- •12. Методика вивчення віршів в початкових класах. Хороша декламація, методика проведення.
- •8.Методи розвитку мовлення.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій (умінь та навичок) у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •34. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації вправ.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в поч класах
- •23. Методика роботи над усним твором
3. Особливості проведення уроків читання в поч. Класах. Організація первинного читання.
Читання – один із видів мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письмо), що забезпечують розвиток комунікативних умінь та навичок.
Завдання уроків читання:
1. Пізнавальні: збагачення знань про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечується текстовою навчальною інформацією).
2. Виховні:
– сприяти громадянському, етичному, моральному, естетичному, трудовому та фізичному вихованню молодших школярів;
– формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність; викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та майбутнього;
– розвивати навички мовної етики.
3. Розвивальні:
– формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної вимови);
– розвивати увагу, пам’ять, спостережливість; аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки; розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.
Важливою проблемою урока читання є визначення оптимальних шляхів реалізації поставлених цілей у вивченні навчального матеріалу з врахуванням його змісту та можливостей.
Методика первинного читання може бути такою:
1. Читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (1-2 – ставимо і записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним).
2. Читання тексту учнями класу разом напівголосу або пошепки, хором – у слабшому класі, відповіді на запитання (1-2 – ставимо і записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним).
3. Зразкове в орфоепічному і виразне читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою – як підсумок всієї самостійної роботи учнів по “впізнаванню” нового тексту.
Зазначену методику первинного читання можна віднести до прозових творів. Віршовані тексти перший раз читає сам вчитель.
Застосовуючи описану методику первинного читання, вчитель може збільшити практику індивідуального читання, більше попрацювати з дітьми, в яких відстає техніка читання.
З метою контролю в первинному читанні вчитель може поєднувати колективне читання з індивідуальним: перериває “хор” і пропонує одному учневі продовжити читання.
12.Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення. Мета лексичної роботи в початковій школі полягає в реалізації двох завдань: - накопичення в памяті значної кількості слів з усвідомленням їх значень та експресивного забарвлення; - формування вмінь активно користуватися власним словниковим запасом, тобто швидко добирати слова для побудови речень. Щодо змісту роботи на лексичному рівні розвитку мовлення виділяють такі напрямки.
І. Збагачення словника учнів - це засвоєння нових, не відомих їм раніше слів чи нових значень відомих слів. Щоб успішно оволодіти словниковим багатством слів рідної мови потрібно, щоб учень щоденно доповнював свій словник приблизно 8-10 новими словниковими одиницями.
ІІ. Уточнення і розуміння словника - введеня окремих слів у контекст, зіставлення близьких або протилежних за значенням слів, засвоєння багатозначних та емоційно-забарвлених слів.
ІІI. Активізація словника - перенесення якомога більшої кількості слів із словника пасивного в словник активний (пасивний словник людини містить слова, які вона розуміє але не вживає в власному мовленні). Слова включаються в речення і словосполучення: вводяться в переказ, а саме це збагачує зміст самого переказу прочитаного; в бесіду, в розповідь (обговорення, з'ясування значення слова в даному контексті); введення у твори та висловлення.
ІV. Усунення нелітературних слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених за значенням слів. Літературна вимога повинна простежуватись на усіх уроках, але особливо слід звертати увагу на практичність вживання слів на уроках розвитку зв'язного мовлення.