40.Розпорядчі документи. Загальна характеристика.

Розпорядчі документи - це документи, за допомогою яких здій-снюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі, організації, фірмі, на підприємстві.

Підставами для створення розпорядчих документів служать:

•          закони Верховної Ради України,

•          укази Президента України;

•          постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

•          вказівки вищестоящих організацій, органів державної влади і управління;

•          діяльність органів управління, яка передбачена нормативни-ми актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;

•          інші підстави, що викликають потребу у правовому регулю-ванні роботи апарату управління.

41.Доручення, його реквізити та правила написання.

Доручення — це письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Доручення видаються на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяються на особисті (особа доручає особі) та офіційні( установа доручає особі чи установі).

Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Обов'язковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи й печатка установи, підприємства, що засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).

      В офіційному дорученні обов'язково зазначаються:

1. Назва організації, яка видає доручення.  

2. Номер доручення й дата видання.  

3. Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видано доручення. 

4. Назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності.   

5. Перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму. 

6. Строк дії доручення.   

7. Зразок підпису особи, якій видано доручення.   

8. Назва документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення).  

9. Підписи службових осіб, які видали доручення. 

10. Печатка організації, що видала доручення.

42.Обліково-фінансові документи.

Документацією обліково-фінансового призначення вважається доручення, розписка, акт, відомість, накладна, список, таблиця, перелік, віза, субсидія, ваучер, приватизаційний сертифікат, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. Фінансово-розрахункові операції проводяться при підтвердженні їх відповідними документами, призначення яких забезпечувати:

повну схоронність грошових коштів та інших цінностей;

точне виконання фінансових, банківських та інших операцій;

своєчасне відображення виробничих операцій;

запобігання фінансових порушень і зловживань;

можливість документального обґрунтування відповідальності службових/посадових осіб;

складання бухгалтерської та іншої звітності;

право здійснювати грошово-розрахункові операції у фінансових і банківських органах.

43.Розписка, її реквізити та правила написання.

Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.  Відноситься до офіційно-особистих документів.

Розписки повинні містити такі реквізити:

1. Назва документа.  

2. Текст.   

3. Дата.   

4. Підпис.  

5. Засвідчення підпису (за необхідності).

Текст приватної розписки має містити такі відомості:

-Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує особу отримувача, та його вихідні дані).

-Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).

-Чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);

-Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необхідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.

-У тексті службової розписки вказуються посади осіб, повні назви установ, які вони представляють, на підставі якого розпорядчого документа передано й отримано матеріальні чи грошові цінності.

Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа – представник установи – отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.

Складають розписку в довільній формі на чистому аркуші паперу, здебільшого від руки або машинописним способом.

У розписці забороняється робити будь-які виправлення чи стирання. Всі вільні місця під текстом та підписом підкреслюють. Складають розписку в одному примірнику і зберігають нарівні з грошовими та цінними документами.

Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було написано. В такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами