31.Статути, їх реквізити та правила написання.

СТАТУТ — юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність

організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими

організаціями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері

державного управління або господарської діяльності.

Реквізити статуту:

1) гриф затвердження вищою установою чи органом управління;

2) назва виду документа (статут);

3) заголовок; 4) текст;

5) відмітки про погодження та реєстрацію; 6) дата.

Статут є основою для розробки положення. Структура тексту статуту:

1. Загальні положення. 2. Мета і завдання діяльності.

3. Функції. 4. Створення й використання коштів. Майно підприємства.

5. Управління. 6. Створення та використання пайового фонду.

7. Членство. Права й обов'язки. 8. Звіт, звітність і контроль.

9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність. 10. Реорганізація та ліквідація.

32.Правопис прізвищ та імен по батькові. Складні випадки відмінювання прізвищ.

Імена по батькові

1. Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса -ович: Ігорович, Гордійович, Васильович, Семенович, Олексійович,  Костьович (Костянтинович), Сидорович, Сергійович, Сеньович (Семенович).

2. При утворенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а) (після голосних -ївн(а)): Борисівна, Гордіївна, Петрівна, Тимофіївна, Кузьмівна, Миколаївна.

3. Деякі з імен по батькові випадають з цих загальних правил, їх просто слід запам’ятати:

Григорій -  Григорович, Григорівна

Ілля – Ілліч, Іллівна

Сава – Савич ( -ович), Савівна

Микита -  Микитович, Микитівна

Кузьма - Кузьмич, Кузьмівна

Микола – Миколайович, Миколаївна

Лука – Лукич, Луківна

Хома -  Хомич, Хомівна

Яків – Якович, Яківна.

4. У родовому відмінку жіночі імена по батькові закінчуються на          (-івн)и (-ївн)и, у давальному – (-івн)і, (-ївн)і: Марії Петрівни, Ольги Пилипівни (неправильно: Петрівної, Пилипівної), Марії Петрівні (неправильно: Петрівній, Пилипівній), Ользі Пилипівні

Нагадаємо деякі складні випадки відмінювання:

– чоловічі прізвища типу Андрухів (Андрійків, Василів, Васильків, Васьків, Герасимів, Іванців, Яцьків та ін.) відмінюються за таким зразком: Андрухів, Андрухова, Андрухову, Андруховим, при Андрухові (напр.: видана п. Андрухову...);

– чоловічі прізвища типу Стефанишин (Ковалишин, Яцишин, Федоришин, Якубишин та ін.) відмінюються за таким зразком: Стефанишин, Стефанишина, Стефанишину, Стефанишина, Стефанишиним, при Стефанишину;

– чоловічі прізвища типу Іваньо (Леньо, Павцьо, Юрко, Бадзьо та ін.) відмінюються за таким зразком: Іваньо, Іваня, Іваневі (Іваню), Іваня, Іванем, при Іваневі (Іваню, Івані);

– якщо чоловіче прізвище збігається з назвою професії, то виникає потреба розрізняти їх: у загальній назві при відмінюванні відбувається перестановка голосного і приголосного (швець – шевця, жнець – женця); у прізвищах ці зміни можуть і не відбуватися; Швець –  Швеця – Швецем, Жнець – Жнеця – Жнецем та ін.;

– у чоловічих прізвищах типу Муха, Солоха, як і в загальних назвах цього типу, обов’язковим е чергування (Муха – Мусі, Солоха – Солосі).