5. Виробнича структура підприємства і цеху

Під виробничою структурою розуміють склад підрозділів, а також характер їх взаємозв’язку.

Якщо це об’єднання, то під виробничою структурою розуміють склад підприємств і організацій, які входять в нього.

Якщо це підприємство, то під виробничою структурою розуміють склад його цехів і служб; до виробничої структури цеху відносять склад дільниць.

Цех - це організаційно і технологічно відокремлена ланка підприємства, яка виконує певну частину виробничого процесу або виготовляє будь-який вид продукції.

У відповідності до призначення виробничого процесу, який виконується цехами розрізняють основні, допоміжні і обслуговуючі господарства.

Виробнича структура підприємства залежить від наступних основних факторів:

1) виду продукції і методів її виготовлення;

Конструктивні особливості машин і методи виготовлення їх визначають склад і характер виробничих процесів, а це, в свою чергу, склад цехів та інших виробничих підрозділів;

2) обсягу випуску продукції;

Обсяг випуску продукції впливає на диференціацію виробничої структури, на складність внутрівиробничих зв’язків між цехами. Чим більший обсяг продукції, тим більші цехи підприємства і тим вужче вони можуть бути спеціалізовані.

3) рівня і форм спеціалізації і кооперування підприємства.

Чим вищий рівень спеціалізації, тим, як правило, менш розвинена виробнича структура підприємства.

Формування цехів підприємства відбувається за двома формами спеціалізації:

1) за однорідністю технологічних процесів (технологічна спеціалізація);

При технологічній спеціалізації в цеху виконується частина технологічного процесу, яка складається із однієї або декількох операцій при досить широкій номенклатурі виробів. При цьому в цеху встановлюється однотипне обладнання.

Така форма спеціалізації має свої недоліки і переваги:

Переваги:

При незначній різноманітності операцій і обладнання полегшується технічне керівництво і створюються ширші можливості регулювання завантаження обладнання.

Недоліки:

При технологічній спеціалізації обробних цехів складаються складні, довгі маршрути руху предметів праці з неодноразовим їх поверненням в одні і ті ж цехи. Це порушує принцип прямоточності та приводить до збільшення виробничого циклу.

2) за характером вироблених виробів (предметна і подетальна спеціалізація).

Предметна спеціалізація цехів характерна для заводів з вузькою предметною спеціалізацією. При предметній спеціалізації в цехах повністю здійснюється відповідний етап виготовлення закріплених за ним деталей відносно вузької номенклатури.

Для цих цехів характерна різноманітність обладнання і оснащення, але вузька номенклатура виробів. Всі операції зосереджені в одному цеху, тому простіше узгоджувати роботу, спрощується оперативне планування, скорочується виробничий цикл.

Виробнича структура цеху - це склад його виробничих дільниць, інших внутріцехових підрозділів і форми їх взаємозв’язку.

Дільниці, як і цехи, можуть бути предметно і технологічно спеціалізовані.

Технологічна спеціалізація дільниць характерна для цехів одиничного і дрібносерійного виробництва.

При великих програмних завданнях, коли верстати кожної операції можуть бути повністю завантажені обробкою однієї або декількох технологічно подібних деталей, створюються умови для переходу до предметної спеціалізації дільниць у формі прогонів або потокових ліній.

При формуванні предметно-замкнених дільниць послідовність розстановки обладнання істотно впливає на економічні показники його роботи, а отже, і на ефективність виробництва. Виникає питання, по якому технологічному маршруту обробки деталей, закріплених за дільницею, розмістити верстати на дільниці (прогоні).

Ця задача вирішується методом перебору можливих варіантів планування і вибору і вибору того, який найбільше відповідає умові оптимальності.

Такою умовою в даному випадку може бути мінімальний вантажопотік. Тобто:

Q = → min

де N_i - програма випуску, шт.$

q_i - маса виробу, кг;

l_i - віддаль між верстатами, м;

m - номенклатура виробів.