5.Судова та арбітражна практика.

Особливу увагу слід приділити країнам з англосакською системою права.

Основним джерелом права тут є судовий прецедент, тобто правовий початок, що виражений хоча б в одному тільки судовому рішенні і є основою цього рішення (а не є лише „попутно виказаним”). Такий правовий початок вважається обов'язковим для судів нижчих інстанцій (на думку деяких - і для судів рівної інстанції) по всіх справах із схожим фактичним складом.

Невизначене або неповне закріплення колізійних норм в міжнародних договорах і законодавстві призводить до того, що судді часто мають справу з прогалинами або вимушені в пошуках тлумачення колізійної норми вдаватися до права звичаїв, судової або арбітражної практики, чи доктрини.

6.Звичаї.

І в праві звичаїв, і в судовій або арбітражній практиці, і в доктрині існують думки і, навіть принципи, що визнаються судами всіх держав світу, принаймні, значною їх частиною. Певні звичаї, будь-яка практика чи доктрина вкорінилися з давніх часів в переконаннях співтовариства і, насьогодні, складають право звичаїв. Варто перелічитити принципи, які протрималися незмінно з часів постглосаторів (XIV ст.). До них відноситься принцип locus regit actum, що означає: „форма здійснення операції визначається законом місця її здійснення”.

У всьому світі обов'язковим у галузі прав щодо нерухомості є принцип lеgis rеi sitae, відповідно до якого право власності на річ визначається за законом країни, де ця річ знаходиться. Майже всіма країнами визнається, також, старий принцип автономії волі або вибору права. Походить він, принаймні, з XVI століття. Визнається без обумовлень у зовнішній торгівлі. Варто ще згадати принцип застосування в процедурних питаннях права держави суду (lех fоri).

Таким чином, право звичаїв, про яке йде мова, володіє міжнародним характером.

Звичай з давніх часів відіграє суттєву роль у міжнародній торгівлі. Приватні кодифікування таких звичаїв: наприклад, Йорк-антверпенські правила про загальну аварію, прийняті Міжнародним морським комітетом у Амстердамі в вересні 1949 року (звід постанов про те, які збитки можуть вважатися загальною аварією). Застосування цих правил залежить від відсилання до них у договорі перевезення або страховому полісі.

Іншим прикладом звичаїв можуть служити Правила „Інкотермс”. З 1936 року Міжнародна торгова палата публікує збірку з поясненнями комерційних термінів.

Право звичаїв, що має міжнародний характер, слід відрізняти від внутрішнього звичаєвого права, яке в МПП також широко використовується.

Проблеми права звичаїв і судової практики все більш зближуються. У праві континентальних держав справу, можливо, поставлено не так чітко, як в англосаксонських державах, де право преюдикатів (судових прецедентів - саsе law) визнається джерелом права. У пристрої континентальних держав судова практика не складає джерело права, а підставою пошани її через мірило справедливості є необхідність зважати на авторитет щонайвищої судової інстанції, а також побоювання перед відхиленням або зміною судового...