• 1.Розкрийте основні етапи еволюції економічної теорії. Дайте визначення предмету та функцій економічної теорії.

Термін „економія" („ойкономія", від грец. „ойкос "-дім, господарство, „номос" - правило, закон), виник в епоху античного рабства. Він означав певну систему правил, законів управління домашнім господарством, землеробством. Як наука, тобто як система знань про економічні процеси, економічна теорія виникла набагато пізніше - у ХУІІ-ХУШ ст., коли почав зароджуватись капіталізм, економічні відносини стали набагато складнішими, виникла необхідність їх регулювання на рівні держави.

Першим напрямком в економічній теорії став меркантилізм - основне місце в економічних процесах відводили торгівлі. У середині XVIII ст. на зміну меркантилістам прийшли фізіократи. Головною заслугою фізіократів є те, що вони вперше перенесли предмет економічного дослідження зі сфери обігу в сферу виробництва і цим заклали фундамент для аналізу капіталістичного виробництва. Однак сферу виробництва вони обмежували сферою землеробства, вважаючи, що багатство збільшують лише „дари землі", тобто сільське господарство

Класична школа економічної теорії - ідеї визначають права приватної власності, свободи вибору, конкуренції; концепція „економічної людини", яка вступає в економічні відносини з метою реалізувати власні потреби та інтереси; ідеологія економічного лібералізму.

Значний вплив на подальший розвиток економічної теорії мав  марксизм – дослідження виробничої сфери. Маржиналізм - дослідження граничних економічних величин як взаємопов'язаних явищ економічної системи на рівні окремої фірми чи галузі. Провідний принцип маржиналізму - суб'єктивно-психологічний підхід до економічних процесів і явищ, який дає можливість визначити загальні правила економічної поведінки господарських суб'єктів. Представників  неокласичного  напрямку об'єднує   прихильність   до   вільної   конкуренції,   відстоювання принципу невтручання держави в економіку. Основна сфера їх дослідження - підприємство, споживач.

Кейнсіанство — один із провідних напрямів економічної думки, який обґрунтовує необхідність втручання держави в економіку. Неокласичний синтез. Основна ідея "синтезу" полягає в тому, щоб розробити більш загальну економічну теорію, яка відображатиме зміни в господарському механізмі, результати пізніших досліджень і все позитивне, що міститься в роботах попередників.

 Інституціоналізм  —   це   сучасний   напрямок  у   розвитку економічної теорії, що виник у США на початкуXX ст. . Його представники вважають, що неокласики дуже спрощено трактують предмет економічної науки, що вона не може обмежуватись суто економічними відносинами, оскільки на її розвиток впливає низка соціально-економічних інститутів: держава, правові структури, банки, церква, суспільні організації тощо.

Предметом економічної науки є вивчення проблем ефективного використання обмежених виробничих ресурсів та управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини. Теоретико-пiзнавальна функцiя пояснює закономiрностi, процеси та явища економiчного життя суспiльства. Практична функція. Знання з економічної теорії мають практичне значення для всіх суб'єктів господарювання. Це полягає в тому, що всі економічні суб'єкти повинні здійснювати свою практичну діяльність, виходячи з економічних законів. Змiстом виховної функцiї економiчної теорiї є вироблення економiчної психологiї кожної людини, соцiальної або професiйної групи. Методологічна функція. Конкретні галузеві економічні науки досліджують господарську діяльність в окремих галузях господарства — промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві, освіті. . Прогностична функція — це передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом'якшення перебігу деяких негативних процесів, прогнозування дій, які сприятимуть подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо.