
- •Психологія творчості.
- •Предмет і проблеми психології творчості як наукової дисципліни
- •Тенденції історичного розвитку психології творчості (с. О. Грузенберг).
- •Розкрити зміст понять: «творчість», «творчі здібності», «креативність», «здібності», «інтелект», «обдарованість», «талант», «геніальність».
- •Категорії методів дослідження творчості. Об'єктивні умови експериментальної задачі з дослідження творчості (я.О.Пономарьов і ін.).
- •Методи самооцінки творчих здібностей (о. Є. Тунік і ін.).
- •Вербальні методи діагностики креативності (є. П. Торранс, с. Меднік та ін.).
- •Невербальні методи діагностики креативності (Дж. Гільфорд, є. П. Торранс і ін.).
- •Загальна структура здібностей. Ознаки наявності здібностей до ревного виду діяльності (творча діяльність).
- •Творчість в структурі здібностей.
- •Розуміння обдарованості в психологічній науці. Параметри визначення обдарованості (розвиток пізнання, психосоціальний розвиток, фізичні данні).
- •Взаємозв'язок творчості і діяльності (г. С. Батіщев, я. О. Пономарьов, в. М. Дружинін і ін.).
- •Харківська школа психології творчості (о. О. Потебня, о. М. Веселовський, д. М. Овсянико-Куліковський, б. О. Лезін, п. К. Енгельмейєр та ін.).
- •13.Загальна природа творчості з точки зору представників різних концепцій (3. Фрейд, а. Адлер, к. Роджерс, в. М. Вильчек, т. Рібо, м. Вертгеймер...).
- •Творчість з рефлексологічної точки зору (в. М. Бехтерев, в. В. Савіч та ін.).
- •Гуманістична психологія: креативність як самоактуалізація (а. Маслоу, к. Роджерс, в. Сатір).
- •Біологічні корені творчості (г. Гутман та ін.).
- •Психоаналітичний напрям дослідження творчості (3. Фрейд, а. Адлер і ін.).
- •Теорія бісоціації у психології творчості (а. Кестлер).
- •Взаємозв'язок свідомих і несвідомих компонентів в творчому процесі.
- •Креативність як проблема творчості. Основні напрямки дослідження креативності.
- •21.Зарубіжні концепції креативності (Дж. Гільфорд, є. П. Торранс, м. Валлах і н. Коган і ін.).
- •22.Інвестиційна теорія креативності (р.Стернберг).
- •Дослідження творчості і креативності в працях російських і українських психологів (в.А.Роменець, в.О.Моляко, в.М.Дружинін, м.А.Холодная та ін.)
- •Синтетичний підхід у вітчизняній психології творчості (д. Б. Богоявленська, н. С. Лейтес, а. М. Матюшкін).
- •Взаємозв'язок інтелекту і творчих здібностей (креативності).
- •Креативність як різновид інтелектуальної поведінки (д. Векслер, г. Айзенк, р. Стернберг, л. Термен, у. Уайсберг)
- •27.Інтелект і основні підходи до його розуміння (ч. Спірмен, л. Терстоун, г. Айзенк, ф. Вернон).
- •Характеристика творчого процесу: стадії творчого процесу, творчий акт і його складові (я. О. Пономарьов, г. Уоллес і ін.).
- •Уява і творчість (творча діяльність, творчі здібності особистості).
- •Творча діяльність і особистість. Обумовленість творчих здібностей властивостями особистості.
- •Дослідження креативності через продукти творчої діяльності. Критерії оцінки творчого продукту.
- •Види творчості (наукова, художня, педагогічна та ін.)
- •Типи (види) креативності та креативних особистостей.
- •Проблема формування креативної особистості та розвитку творчих здібностей.
- •Вікові особливості креативних здібностей.
- •36.Чинники, що впливають на розвиток творчих здібностей особистості: спадковість.
- •37.Чинники, що впливають на розвиток творчих здібностей особистості: середовище.
- •38.Чинники, що впливають на розвиток творчих здібностей особистості: особливості виховання.
- •Сутність і специфіка педагогічної творчості. Основні напрямки творчої діяльності вчителя.
Творчість в структурі здібностей.
Творчі здібності - це індивідуальні особливості якості людини, які визначають успішність виконання ним творчої діяльності різного роду. Так як елемент творчості може бути присутнім в будь-якому виді людської діяльності, то справедливо говорити не тільки про художні творчих здібностях, але і про технічні творчих здібностях, про математичнітворчих здібностях, і т.д.
Роль творчості в житті людини можна розглядати з кількох позицій: еволюційної, соціальної, особистісної, регулятивної, з позицій евристичного підходу та інших. Здатність окремих людей до творчості підвищує адаптивність людства в цілому. Науково-технічна творчість відкриває людям нові шляхи для оволодіння все новими й новими ресурсами життєзабезпечення. Досягнення науки й техніки створюють матеріальне підґрунтя людської культури. З розвитком науково-технічного прогресу змінюється й людина, з’являється духовний компонент культури, який розвивається у мистецькій творчості. Але регуляцію всіх життєвих процесів людини не можна звести до творчості, існують й інші види діяльності, які займають свої ніші на різних рівнях життєзабезпечення. Творчі особистості – першопрохідці, які відкривають щось нове, і щось з цього нового часто виявляється корисним і потрібним, а якісь зусилля виявляються марними.
Хоча потреба у творчості притаманна кожній людині, саме рівнева організація соціальних ніш і своєрідні, стихійні, саморегулюючі соціальні квоти створюють певні обмеження у розвитку творчих здібностей людей. Дехто досягає високого рівня творчості, а інші, наштовхуючись на соціальну конкуренцію, шукають і знаходять шляхи розвитку в інших соціальних нішах. Суспільству потрібні не лише творчі люди. Окремі галузі вимагають інших якостей і здібностей, наприклад, сумлінного виконання рутинної роботи і виконавської дисципліни. Але елементи творчості містяться в будь-якій людській діяльності, за незначними винятками. Вони дають змогу людині, яка живе у сучасному динамічному світі, шляхом перенесення творчих стратегій легше оволодівати все новими й новими видами діяльностей. При цьому накопичується творчий потенціал, який готовий розкритися, як тільки виникне життєва необхідність у цьому.
Баланс між творчістю і консерватизмом, безумовно, має витримуватися, але це не означає, що суспільство має виробити два види соціальних інкубаторів, одні з яких продукували б людей творчих, а інші – нетворчих. Ми ще раз підкреслюємо, що це саморегульований, синергетичний процес. Для того, щоб зробити його ефективнішим, варто у кожній людині накопичувати творчий потенціал. Навіть у тих випадках – а їх переважна більшість – коли творчі потенціали окремих людей не реалізуються у творчі досягнення, вони створюють ґрунт для цих досягнень і піднімають планку для інших. До того ж – і це дуже важливо – наявність творчих здібностей і навіть невеличких творчих досягнень у окремих людей створює культурне поле, де кожна людина почуває себе психологічно комфортно. Це положення доводиться В.Д. Шадриковим, який однією із найважливіших умов розвитку здібностей вважає наявність можливості вільного вибору напрямку їх розвитку. В.Д. Шадриков цілком обґрунтовано протиставляє нормативні (виконавські) і творчі здібності, вважаючи, що перші є необхідним етапом у розвитку других, який має забезпечити умови для якісного стрибка від виконання до творчості. Включення ціннісної регуляції у процес розвитку здібностей інтегрує інтраіндивідні моменти з духовно-ціннісними категоріями в єдину онтологічну модель, основною характеристикою якої є здатність до саморозвитку.