22.Інвестиційна теорія креативності (р.Стернберг).

Однієї з останніх за часом виникнення концепцій креативності є так звана "теорія інвестування", запропонована Р. Стернбергом і Д. Лавертом (Sternberg R., 1985). Ці автори вважають креативною таку людину, яка прагне і здатна "купувати ідеї за низькою ціною і продавати по високій". "Купувати за низькою ціною" - значить займатися невідомими, невизнаними або непопулярними ідеями. Задача полягає в тому, щоб вірно оцінити потенціал їх розвитку і можливий попит. Творча людина всупереч опору середовища, нерозумінню і неприйняттю наполягає на певних ідеях і "продає їх за високою ціною". Після досягнення ринкового успіху вона переходить до іншої непопулярної або нової ідеї. Друга проблема в тому, звідки ці ідеї беруться.

Стернберг вважає, що людина може не реалізувати свій творчий потенціал в двох випадках: 1) якщо вона виказує ідеї передчасно; 2) якщо вона не виносить їх на обговорення дуже довго і тоді вони стають очевидними, "застарівають". Слід зазначити, що в даному випадку автор підміняє прояв творчості його соціальним ухваленням і оцінкою.

Інтелектуальні здібності є основною. Для творчості особливо важливі наступні складові інтелекту: 1) синтетична здатність – нове бачення проблеми, подолання меж буденної свідомості; 2) аналітична здатність – виявлення ідей, гідних подальшої розробки; 3) практичні здібності - уміння переконувати інших в цінності ідеї ("продаж"). Якщо у індивіда дуже розвинута аналітична здатність в збиток двом іншим, то він є блискучим критиком, але не творцем. Синтетична здатність, не підкріплена аналітичною практикою, породжує масу нових ідей, але не обґрунтованих дослідженнями і даремних. Практична здатність без двох інших може привести до продажу "недоброякісних", але яскраво представлених публіці ідей.

Вплив знань може бути як позитивним, так і негативним: людина повинна уявляти, що саме вона збирається зробити. Вийти за межі поля можливостей і проявити креативність не можна, якщо не знаєш межі цього поля. Креатівність припускає, з погляду Стернберга, здатність йти на розумний ризик, готовність долати перешкоди, внутрішню мотивацію, толерантність до невизначеності, готовність протистояти думці оточуючих. Прояв креативності неможливий, якщо відсутнє творче середовище.

Окремі компоненти, що відповідають за творчий процес, взаємодіють. І сукупний ефект від їх взаємодії не зводяться до впливу якого-небудь одного з них. Мотивація може компенсувати відсутність творчого середовища, а інтелект, взаємодіючи з мотивацією, значно підвищує рівень креативності.  Інтелектуальні здібності виміряли за допомогою тесту CFT Кеттелла (форма А). Знання оцінювали за допомогою біографічного опитувальника. Крім того оцінювалися: 1) стиль мислення - по опитувальнику "Майерс-Брігс індикатор тестів" (MBTG, форма G) і "Опитувальника стилів мислення" Стернберга-Вагнера; 2) особистісні властивості - по тестах ACL і PRF (форма Е).  Оцінки креативностіи індивідів виявилися достатньо надійними. Узгодженість оцінок експертів в кожній з чотирьох областей коливалася від 0,81 до 0,89. Усереднена узгодженість була ще вищою - 0,92.

· - для творів - 0,63;

· - для реклами - 0,65;

· - для науки - 0,52;