
- •1.Поняття особистості в психології
- •4.Види емоцій
- •11.Темперамент як психологічне поняття
- •14. Формування характеру
- •16. Психологическая структура способностей: задатки, одаренность, талант, гениальность.
- •20. Мотивована поведінка як характеристика особистості
- •22. Динамічна теорія мотивації к.Левіна.
- •37. Теорії волі д.М.Узнадзе, в.А.Іванніков, ю.Куль
- •40. Розвиток волі.
- •6.Індивід, особистість, суб’єкт, індивідуальність - спільне та своєрідне в психології.
- •19. Мотив як психологічне поняття.
- •21. Варіанти класифікації мотивів та потреб
- •3. Органические теории емоций ч.Дарвина.
- •29..Емоції та особистість.
- •Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів
- •Вираження емоцій і почуттів
- •Вищі почуття
- •39.Вольові стани та вольові якості особистості.
- •Выделяют и описывают следующие волевые состояния:
11.Темперамент як психологічне поняття
Темпера́мент (лат. temperamentum — «належне співвідношення частин») — вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на обставини. Темперамент становить основу розвитку характеру. З фізіологічної точки зору, темперамент — тип вищої нервової діяльності людини. У чистому вигляді темпераменти зустрічаються вкрай рідко.
Психологія
З точки зору психологів, 4 темпераменти — всього лише одна з можливих систем для оцінки психологічних особливостей (наприклад, інтроверт—екстраверт та інші). Описи темпераментів доволі сильно відрізняються в різних психологів і вочевидь включають у себе досить велику кількість факторів. Були спроби підвести науково-експериментальну базу під теорію темпераментів (І. П. Павлов, Г. Ю. Айзенк, Б. М. Теплов та ін.), однак отримані дослідниками результати лише частково сумісні між собою. Цікавим є дослідження Т. А. Блюминої (1996), в якому вона робить спробу зіставити теорію темпераментів зі всіма відомими на той час (понад 100) психологічними типологіями, в тому числі з точки зору методів визначення поданих типів. В цілому, класифікація за темпераментами не задовольняє сучасних вимог до факторного аналізу особистості і нині цікава радше з історичної точки зору.
Сучасний підхід
Сучасна наука бачить у вченні про темпераменти відголос ще античної класифікації чотирьох типів психічного реагування в поєднанні з інтуїтивно поміченими типами фізіологічних та біохімічних реакцій індивідуума. У наш час концепцію 4 темпераментів підкріплюють поняттями «гальмування» та «збудження» нервової системи. Співвідношення «високого» й «низького» рівнів для кожного з цих двох незалежних параметрів дає деяку індивідуальну характеристику людини і, як результат — формальне визначення кожного з 4 темпераментів. Типи темпераменту відігравали важливу роль у психології й філософії нового часу, зокрема у філософії Іммануїла Канта.
Властивості темпераменту
У кожного типу темпераменту можна знайти як позитивні, так і негативні властивості. Гарне виховання, контроль і самоконтроль дає можливість проявитися: меланхоліку, як людині вразливій з глибокими переживаннями і емоціями; флегматик, як витриманий, без поспішних рішень людині; сангвінік, як високо чуйну для будь-якої роботи людині; холерики, як жагучій, шаленій та активній в роботі людині. Негативні властивості темпераменту можуть проявитися: у меланхоліка — замкнутість і соромливість; у флегматика — байдужість до людей, сухість; у сангвініка — поверховість, розкиданість, мінливість; у холерика — поспішність рішень.
Розрізняють такі основні властивості темпераменту, як:
Сензитивність
Реактивність
Пластичність
Ригідність
Резистентність
Екстравертованість
Інтровертованість
Вплив темпераменту Від темпераменту людини залежать:
Швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги тощо);
Пластичність та стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і переключення;
Темп і ритм діяльності;
Інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоцій, активність волі);
Спрямованість психічної діяльності на певні об'єкти (екстраверсія або інтроверсія).