УКРАЇНА

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Практичне заняття № 2 тема: імпульсний електричний струм низької частоти, постійного та змінного напряму.

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст

Напрям підготовки 6.120101 Сестринська справа

Спеціальність 5.12010102 Сестринська справа

Навчальна дисципліна з курсу: «Медична та соціальна реабілітація»

Викладач: Светлинський Дмитро Андрійович

Светлинський Д.А.2014 р.

Тема II. Імпульсний електричний струм низької частоти, постійного та змінного напряму.

Електросон, діадинамотерапія, ампліпульстерапія. Реалізація етапів медсестринського процесу під час відпускання процедур:

• складання плану медсестринських втручань, його реалізація;

• виявлення дійсних і супутніх проблем пацієнта;

• оцінювання стану пацієнта.

Електросон. Апарати для електросну: «Електросон 10-5», «Мета-1», ЄС-2, ЄС-3, ЄС-4Т. Особливості будови електродів для електросну, вимоги для гідрофільних прокладок. Методика проведення електросну. Вимоги до кабінету електросну.

Діадинамічні струми. Апарати для лікування діадинамічними струмами «СНИМ-1», «Біопульсар», «Тонус-1», BTL 05. Вимоги до гідрофільних прокладок, електродів, їх фіксація. Методика накладання електродів, дозування величини струму при діадинамотерапії.

Синусоїдальні модульовані струми. Апарати для ампліпульстерапії: «Апмліпульс-3», «Ампліпульс-4». «ЕТЕР», «Радіус 01». Вимоги до гідрофільних прокладок та електродів, дозування струму, методика проведення.

Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, професійної безпеки під час роботи з апаратурою.

ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:

• оцінити стан здоров’я пацієнта перед призначенням електропроцедур;

• ознайомити пацієнта з правилами поведінки під час проведення фізіотерапевтичних процедур;

• підготувати гідрофільні прокладки, розмістити та закріпити електроди для електросну;

• провести розрахунок величини струму за площею меншого електрода;

• провести процедури електросну, діадинамотерапії та ампліпульстерапії в разі:

• гіпертонічної хвороби І та ІІ стадії;

• виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки;

• попереково-крижового радикуліту;

• артриту плечового суглоба;

• мігрені;

• захворювання матки та її придатків;

• захворювання нирок та сечовивідних шляхів;

• надати невідкладну допомогу при ураженні електричним струмом;

• дотримуватися правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, професійної безпеки під час роботи з апаратурою, відпускання процедур.

1. Лікування імпульсними струмами низької напруги і частоти

Імпульсний струм – це електричний струм, який складається з окремих імпульсів. Імпульсні струми розрізняють за формою, частотою (Гц) і тривалістю (мс) імпульсів. В залежності від цих характеристик вони можуть проявляти збуджуючий вплив і використовуватися для електростимуляції м’язів або проявляти гальмівний вплив, на чому засновано їх застосування для електросну і електроанальгезії. Комбінація стимулюючої і гальмівної дії імпульсних струмів використовується при діадинамотерапії та ампліпульстерапії (Таблиця №1.).

Імпульсний струм низької частоти
Імпульсний струм – це електричний струм, який характеризується періодичним відхиленням напруги або сили струму від деякого постійного значення.	Переривчастий струм – це електричний струм, який іде с паузами між імпульсами.	Пульсуючий струм – це електричний струм, без пауз але, який змінює свою величину.
Основні параметри імпульсного струму
Частота повторення імпульсів в 1с (Гц); Тривалість імпульсу (с); Форма імпульсу (зумовлена крутизною переднього і заднього фронтів); Амплітуда (мА); Шпаруватість (відношення тривалості і періоду до тривалості імпульсу).
Основні види постійних імпульсних струмів (подаються в порядку наростання ступеню подразнення)
Тетанізуючий (фарадичний струм, - трикутної форми імпульсів до 100 Гц, 1-1,5 мс.) Струм Лапіка (експоненціальної форми імпульсів, 8-100 Гц, 2-60 мс.) Струм Ледюка (прямокутної форми імпульсів, 1-130 Гц, 02-2 мс.) Синусоїдальної (напівсинусоідальної форми імпульсів) Постійний струм В С D
Основні методики лікування імпульсними струмами
Електростимуляція м’язів (апарати «АЕІ-1»; «ІСЕ-01»; «Стимул-01-02»; «АСМ-03» та ін.. – генерують імпульсні струми різної форми, частоти та тривалості). Електросонтерапія (апарати «Електросон-4, -4Т, -5», - генерують імпульсні струми прямокутної форми). Діадинамотерапія (апарати «СНИМ-1», «Діадинамік», «Модель-717», «Тонус-1, -2»,»Біопульсатор», та ін.., - генерують імпульсні струми напівсинусоїдальної форми частотою 50-100 Гц). Ампліпульстерапія (апарати «Ампліпульс-3; -3Т; -4; -5» та ін.., - генерують синусоїдальні (базовою частотою 2000-5000 Гц) модульовані низькими частотами (10-150 Гц) струми у змінному та випрямленому режимі).

При дії постійного і змінного струму, що подаються в імпульсному режимі окремі тканини та системи стають чутливішими до певної частоти імпульсів і відповідають на неї своєю активацією або пригніченням. Зокрема:

• 1-10 Гц є оптимальною для збудження симпатичних нервів;

• 21-100 Гц є оптимальною для збудження парасимпатичних нервів;

• 30 Гц є оптимальною для стимуляції непосмугованих м’язів;

• 80-150 Гц є оптимальною для стимуляції посмугованих м’язів;

• 80-150 Гц викликає пригнічення болю;

• 100 Гц блокує проведення імпульсів у симпатичних утвореннях;

Тривалість імпульсів в залежності від стану тканин може бути різною. Для збудження швидко реагуючих структур застосовують короткі імпульси. Для структур, у яких процеси збудження розвиваються повільно (гладкі м’язові волокна, м’язи з порушеною іннервацією) застосовують імпульсні струми великої тривалості (до 300-500 мс).

Різке вмикання і вимикання струму викликає скорочення здорового м’язу і нерва. Повільне збільшення струму не викличе рухових ефектів у такому м’язі, бо він має великі адаптаційні можливості, тобто в клітині розвиваються процеси, які нейтралізують дію струму. Структури, які повільно реагують, зокрема, гладкі м’язи або попереково-посмуговані м’язи з порушеною іннервацією не мають великих адаптаційних можливостей. Для збудження таких структур застосовують повільно зростаючий струм з імпульсами великої тривалості і тим самим зменшують подразнюючий вплив струму на чутливу сферу. Таку дію мають імпульси експоненціальної форми.

ПЕРЕВАГИ:

1. порівняно повільний розвиток звикання тканини і систем організму до дії фізичного чинника;

2. глибша терапевтична дія;

3. чітка специфічна дія, тобто дія, що відрізняє один чинник від іншого;

4. інтенсивніша терапевтична дія при мінімальному навантаженні на організм.

ПОКАЗАННЯ:

Всі імпульсні струми мають протизапальну та знеболюючу дії. Їх застосовують при наступних патологічних процесах:

• Парези, паралічі.

• Больові синдроми різного ґенезу (крім протипоказань).

• Гіпертонічна хвороба І-ІІ ст.

• Порушення рухової функції шлунка, кишечника, жовчевовивідних шляхів, матки та її додатків, сечоводів, сечового міхура, а також сфінктерів.

• Захворювання органів травлення (хронічний гастрит із секреторною недостатністю, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, рефлекс-езофагіт).

• Захворювання дихальної системи (хронічні неспецифічні захворювання легень, бронхіальна астма легкого та середнього ступеня тяжкості).

• Артрози, ревматичні захворювання суглобів, периартрити.

• Венозний застій, лімфостаз.

• Імпотенція функціонального характеру.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

• Загальні.

• Гострі запальні процеси.

• Свіжі переломи, гематоми.

• Жовчекам’яна, сечокам’яна хвороба (крім дистального розташування конкрементів).

• Захворювання середовищ ока, відшарування сітківки.

• Непереносимість струму.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ІМПУЛЬСНИМИ СТРУМАМИ

1. Електродіагностика, електростимуляція м’язів.

2. Електросонтерапія.

3. Діадинамотерапія.

4. Ампліпульстерапія.

5. Інтерференцтерапія.

6. Флюктуоризація.