4.3. Формування позитивно-конгруєнтного ставлення до релігійної сфери

За результатами дослідження, проведеного серед вихованців катехитичної школи при Єлецькому монастирі м. Чернігова (див. параграф 3.2.1), адміністрації школи було надано ряд рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу. Пропонувалось сприяти поєднанню релігії та соціальних інтересів підлітків, релігії та всебічного, гармонійного розвитку їх особистості.

Відповідно до наданих рекомендацій був створений козацький загін на честь святого князя Олександра Невського, у який приймались підлітки після проходження відбору. Процедура та критерії відбору були спеціально розроблені з метою актуалізації соціальної значущості статусу «козака» у сприйнятті вихованців. У той же час, приналежність до цього козацького загону надавала підліткам право бути не пасивними учасниками масових Богослужінь, а здійснювати активну діяльність щодо організації Служіння.

Також, був створений туристичний гурток, більше навчального часу відведено для не теологічних дисциплін (історії, літератури тощо). Для батьків вихованців школи проводились консультації та лекції з психології розвитку дітей, внутрішньосімейної культури та стосунків (як в очній, так і у заочній формі (так звана «батьківська папка»)). Та й сам процес психологічного супроводу уже був новизною.

При організації цих нововведень ми прагнули досягти наступних результатів:

• значно розширити для підлітків спектр можливостей для самореалізації;

• поєднати релігію із найбільш значимими сферами життя;

• сприяти формуванню позитивно-конгруєнтного ставлення до релігійної сфери;

• зменшити антагонізм «світського» та «релігійного» у сприйнятті вихованців;

• спрямувати батьків на пошук більш адекватних форм духовно-морального виховання.

Однак, результати діагностичного зрізу (вибірка у складі 21 підлітка), проведеного через півтора року після попереднього, виявились не цілком релевантними нашим очікуванням.

До позитивних надбань здійсненого формувального експерименту можна віднести появу «діалогічних процесів» між церковно-літургійним способом життя та соціальними інтересами підлітків. Так, під час аналізу результатів діагностики були встановлені наступні кореляційні зв’язки: збільшення кількості позитивних соціометричних виборів позитивно пов’язується з цінністю «масові Богослужіння» (r=0,66, р≤0,01) на когнітивно-позитивному рівні та цінністю «спілкування з духовними людьми» (r=0,48, р≤0,05) на діяльнісно-позитивному рівні. Тобто, досліджувані усвідомлюють, що участь у Церковних Служіннях та спілкування зі священиками впливають на підвищення їхнього соціального статусу.

Водночас, «стосунки» з релігійною сферою приносять вихованцям радість (на діяльнісно-позитивному рівні вибір цінності «спілкування з духовними людьми» достовірно співвідноситься з вибором цінностей «радість, активність» (r=0,46, р≤0,05) та «матеріальне благополуччя» (r=0,52, р≤0,05). А вибір цінності «домашня молитва» — з вибором цінності «спілкування з друзями» (r=0,61, р≤0,01) на емоційно-позитивному рівні).

На когнітивно-позитивному рівні виявлені достовірні кореляційні зв’язки між цінністю «наука, навчання» та цінностями «спілкування з духовними людьми» (=0,63, р≤0,01), «масові Богослужіння» (=0,47, р≤0,05). Що надає підстави стверджувати про конструктивний характер впливу релігії на пізнавальну сферу досліджуваних.

Неможливо залишити поза увагою й негативні «наслідки» здійсненого формувального експерименту.

Так, низькі значення релігійних цінностей на позитивному рівні (див. Додаток М, таблиці 4, 6 та 8) вказують на слабку актуальність релігії для особистісного розвитку досліджуваних. Відсутність вибору релігійних цінностей «спілкування з духовними людьми», «масові Богослужіння» та «молитва у храмі наодинці» на емоційно-позитивному рівні (див. Додаток М, таблиця 4) підтверджує цей висновок.

Вибір досліджуваними псевдорелігійних цінностей «езотерика» та «звертати увагу на прикмети, знамення долі, гороскопи» на емоційно-позитивному рівні (див. Додаток М, таблиця 4), результати спостережень та індивідуальних бесід з вихованцями школи дозволяють тлумачити ставлення багатьох досліджуваних до релігії, як до можливості отримати певні езотеричні знання та здібності.

Виявлені численні достовірні кореляційні зв’язки цінності «благополуччя у сім’ї» з релігійними цінностями («спілкування з духовними людьми», «масові Богослужіння», «молитва у храмі наодинці» та «домашня молитва») надають підстави визначити головним чинником актуалізації для досліджуваних релігійної сфери особливості родинного впливу. Саме тому, у програму корекції духовно-моральної сфери підлітків доцільно, на нашу думку, включати й роботу з батьками, сімейне консультування.

Таким чином, постає потреба здійснювати пошук таких форм роботи, які б сприяли актуалізації для підлітків релігійних цінностей у проекції на прагматичну сферу їх повсякденного життя. Необхідно більш глибше пов’язувати релігію з соціальними та пізнавальними інтересами вихованців катехитичної школи. Важливу роль при цьому буде відігравати особистість наставників, які повинні стати авторитетами для підлітків.