3.5. Визначення особливостей вікової динаміки ціннісних орієнтацій підлітків у процесі релігійної освіти

Після закінчення курсу навчання у катехитичній школі (до 15-16 років) певна частина вихованців прагне продовжити свій особистісний розвиток у церковно-релігійній сфері. Саме тому, відбувається активний процес організації молодіжного християнського руху (детальніше про молодіжний християнський рух можна прочитати у параграфі 4.1). У такий спосіб Церква намагається спроектувати знання, отримані під час навчання у катехитичних школах, у площину реального життя. Отже, задля дослідження якості засвоєння підлітками духовно-моральних цінностей, що найкраще перевіряється часом, нами вбачається доцільним простежити вікову динаміку ціннісних орієнтацій у процесі релігійної освіти (від вихованців катехитичних шкіл до учасників молодіжного християнського руху) [42].

У досліджуваних простежуються низькі значення цінностей соціалізації (соціальне визнання) та індивідуалізації (незалежність та саморозвиток), зменшення значення цінностей етичного модусів, що вказує на посилення проблем у соціальнозначимих стосунках, відсутність адаптації досліджуваних до сучасної молодіжної культури, до реалій життя. Результати спостережень дозволяють стверджувати, що учасники молодіжних християнських рухів (особливо це стосується розглянутої вибірки), це люди, які не змогли налагодити адекватні стосунки зі своїм оточенням. Вихованцям, які тривалий час навчались у релігійних закладах, перебували під відповідним впливом сім’ї, надзвичайно складно адаптуватись до життя «в миру». У них простежується схильність до обособленості своєї соціальної сфери, вибірковості соціальних транзакцій (церковно-парафіяльне життя).

Спостерігається тенденція до збільшення з віком значення цінності «матеріальне благополуччя» та зменшення значення цінності «розвиток особистості». Тобто, у досліджуваних змінюється вектор інтересів: з духовних (цінність «розвиток особистості») на матеріальні (цінність «матеріальне благополуччя»). Водночас, значення цінності «матеріальне благополуччя» співвідноситься зі зменшенням (r=-0,44, р≤0,05) кількості негативних соціометричних виборів (підвищується соціальний статус). Та й у житті, чим меншою повагою користується священник у громаді, тим більше він прагне до накопичення матеріальних «благ».

Диференціація позитиву та негативу у релігійній сфері залишається незмінною [42].

Таким чином, можна стверджувати, що посилення проблем соціальної адаптації вихованців релігійних закладів освіти й призводить до викривлень у їх духовно-моральній свідомості.

Висновки до третього розділу

В ході емпіричного дослідження нами було проаналізовано вплив різних форм та методів, які застосовуються в сучасних релігійних закладах освіти, на формування в підлітків релігійно-моральних цінностей.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що релігійно-етична спрямованість навчально-виховного процесу, підкріплена відповідним вихованням у родині, може мати як позитивний так і негативний вплив на аксіогенез підлітка. До позитивних сторін можна віднести:

• чітку диференціацію підлітками позитиву та негативу щодо релігійної сфери;

• формування теократичного світогляду;

• вміння конструктивно вирішувати проблеми особистісного розвитку (проекція у містично-трансцендентальну сферу);

• почуття відповідальності за власні вчинки у соціально-етичній сфері.

Водночас, були виявлені й негативні наслідки:

• антагонізм релігійної та гуманістичної сфер у сприйнятті учнів;

• викривлення духовно-моральної свідомості (схильність до містицизму, культивування псевдорелігійних цінностей, як наслідок відчуття невпевненості у власних силах);

• соціальна дезадаптація (невміння адекватно реалізовувати себе у буденному житті) та конфліктність особистісного розвитку;

• зневажливе ставлення до етичної сфери, негативне ставлення до релігії.

Натомість, зменшення питомої ваги релігійно-етичних дисциплін у навчально-виховному процесі (робиться акцент на розвитку пізнавальної сфери, залучення підлітків до участі в різноманітних гуртках) релігійних закладів освіти може призвести до наступних позитивних змін:

• відсутність антагонізмів, конфліктності при формуванні теократичного світогляду (синкретичне поєднання релігії та особистих інтересів підлітків);

• вміння проектувати релігійні цінності у площину повсякденного життя;

• позитивне ставлення до релігії.

Подібні форми роботи у процесі релігійної освіти можуть мати й негативний вплив на аксіосферу підлітків:

• відсутність чіткої диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери;

• неактуальність релігійних цінностей для особистісного розвитку;

• формування антропоцентричного світогляду.

Духовно-моральне становлення підлітків в умовах впливу урбаністичного та сільського соціокультурного середовища має ряд відмінностей:

1. вплив урбаністичного соціокультурного середовища зумовлює більшу актуальність для підлітків процесу особистісного розвитку, самореалізації;

2. для підлітків, що виховуються у сільському соціокультурному середовищі, більшою актуальністю вирізняються традиції соціуму та взаємини з оточуючими.

Характерною ознакою особистісного аксіогенезу «релігійних» підлітків є актуалізація цінностей містичного модусу, схильність проектувати проблеми особистісного розвитку у містично-трансцендентальну сферу (що призводить як до гармонізації особистісного розвитку, так і до викривлень у духовно-моральній свідомості).

Проблемність соціально значимих стосунків, зачасту, спричиняє звернення особистості до містично-трансцендентальної сфери, культивування псевдорелігійних цінностей.

Основні результати розділу опубліковані у таких наукових працях:

1. Вус В. І. Особливості аксіогенезу підлітків у процесі релігійної освіти / В. І. Вус //

2. Вус В. І. Сучасні методи формування духовно-моральних цінностей у системі релігійної освіти // В. І. Вус //

3. Вус В. І. Особливості аксіогенезу підлітків при здійсненні соціального служіння Церкви у групах екуменічного спілкування : матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні наукові досягнення-2011»], (Софія, Болгарія, 17-25 січня 2011 р.), Т. 10 / Софія : «Бял Град БГ» ООД, 2011. — С. 76-78.

4. Вус В. І. Духовно-моральні цінності та особливості процесу їх засвоєння особистістю / В. І. Вус // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т ХІІ, част. 7. — К., 2010. — С. 91-98.