3.3.2. Особливості аксіогенезу підлітків в умовах сільського соціокультурного середовища

У досліджуваних (41 підліток), для яких процес аксіогенезу відбувається в умовах сільської культури (надалі «сільська» вибірка), простежується факт надання позитивного модусу оцінки цінностям «езотерика» (емоційний рівень) та «використовувати талісмани, дотримуватись обрядів, ритуалів» (діяльнісний рівень). При цьому у підлітків існує усвідомлення неважливості псевдорелігійних цінностей (когнітивний рівень) (див. Додаток З, таблиці 4, 6 та 8). На діяльнісно-негативному ж рівні (див. Додаток З, таблиця 9) спостерігається відкидання цінності «масові Богослужіння», а на когнітивно-негативному — відкидання цінності «спілкування з духовними людьми» (див. Додаток З, таблиця 7). Цей факт викликає подив, адже, як свідчать результати спостережень, періодичність відвідин храму для сільського соціуму є показником ступеня релігійності людини. А релігійність є одним з головних чинників, які визначають соціальний статус члена сільської громади.

Встановлені достовірні кореляційні зв’язки між відкиданням цінності «спілкування з духовними людьми» та показниками рівня успішності в навчанні (r=-0,42, р≤0,01), зниженням соціометричного статусу (збільшенням кількості негативних виборів, за анкетою «Твій клас») (r=0,55, р≤0,05). Отже, щодо сповідування досліджуваними релігійних цінностей спрацьовує ефект соціального схвалення.

На усвідомлення «обов’язковості» дотримання релігійних форм поведінки вказують й наступні результати кореляційного аналізу. Так, цінність «масові Богослужіння» на емоційно-позитивному рівні має достовірні кореляційні зв’язки з цінностями «активна участь у політиці» (r=0,45, р≤0,01) та «влада закону» (r=0,46, р≤0,01). Цінність «молитва у храмі наодинці» позитивно пов’язується з показниками фактора «схильність до почуттів — висока нормативність поведінки» (r=0,57, р≤0,05) та цінністю «цікавитись політикою» (r=0,58, р≤0,05). А цінність «домашня молитва» — з цінністю «повага до старших» (r=0,51, р≤0,05). Тобто, вибір досліджуваними релігійних цінностей значною мірою детермінується схвальною оцінкою оточуючих.

Визначення важливості у житті (когнітивно-позитивний рівень) цінності «масові Богослужіння» пов’язується з показниками фактора за методикою Кеттела «схильність до почуттів — висока нормативність поведінки» (r=0,44, р≤0,01) та вибором цінностей «наукові бесіди, зібрання» (r=0,43, р≤0,01) та «відпочинок» (r=0,45, р≤0,05). Тобто, досліджувані усвідомлюють, що відвідати Богослужіння та вислухати науку священика — це їх обов’язок. У дні Богослужінь (Церковних свят) у селі не дозволяється працювати, це дні відпочинку.

Водночас, у підлітків простежується неоднозначне, амбівалентне ставлення до цінностей містичного модусу, відсутність чіткої диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери. Виявлені достовірні кореляційні зв’язки цінностей містичного модусу з іншими цінностями та особистісними особливостями, які вказують як на позитивне сприйняття цінностей містичної сфери, зв’язок цих цінностей з особистими інтересами підлітків, так і на негативне ставлення до релігії.

Так, цінність «спілкування з духовними людьми» на емоційно-позитивному рівні корелює з показниками комунікативних здібностей (за методикою «КОЗ-2») (r=0,40, р≤0,01), показниками чинника «страх невідповідності очікуванням оточення» (за методикою Філіпса) (r=0,41, р≤0,01) та цінністю «піклування про дітей» (r=0,63, р≤0,05). А цінність «звертати увагу на прикмети, гороскопи» — з цінностями «радість, активність» (r=0,41, р≤0,01) та «вигравати» (r=0,56, р≤0,05). Цінність «масові Богослужіння» на діяльнісно-позитивному рівні корелює з цінністю «мир» (r=0,60, р≤0,05). А цінність «звертати увагу на прикмети, гороскопи» — з цінністю «матеріальне благополуччя» (r=0,45, р≤0,05). Відкидання на діяльнісно-негативному рівні цінності «використовувати талісмани, дотримуватись обрядів, ритуалів» пов’язане з відкиданням цінності «досягти успіху у житті» (r=0,48, р≤0,05). Хоча, водночас, виявлено, що цінність «масові Богослужіння» на емоційно-позитивному рівні має негативну кореляцію з цінністю «молодість, краса, здоров’я» (r=-0,43, р≤0,05). А вибір (когнітивно-позитивний рівень) цінності «спілкування з духовними людьми» пов’язується з вибором цінності «війна» (r=0,44, р≤0,05). На діяльнісно-позитивному рівні цінність «молитва у храмі наодинці» позитивно співвідноситься з вибором цінності «байдужість» (r=0,45, р≤0,05).

Таким чином, можна стверджувати про невисокий ступінь розвинутості механізмів диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери, синкретичне поєднання релігійних та псевдорелігійних цінностей у сприйнятті досліджуваних. Вибір цих цінностей пов’язаний зі схвальною оцінкою старших, ефектом соціального схвалення.