3.3. Особливості аксіогенезу підлітків в умовах урбаністичного та сільського соціокультурного середовища

3.3.1. Особливості аксіогенезу підлітків в умовах урбаністичного соціокультурного середовища

Особистісний аксіогенез підлітків, що знаходяться в урбаністичній культурі (надалі «міська» вибірка), має низку особливостей. Думка оточуючих тут менш актуальна ніж у сільській культурі. Існує можливість вільного вибору, зміни релігійної громади, навіть конфесії, що не призведе до зміни статусу у соціумі. Періодичність відвідин людиною храму також не буде впливати на громадську думку щодо цієї людини. В урбаністичній культурі аксіогенез підлітків зазнає значних впливів різних релігійних деномінацій, молодіжних субкультур.

Вищезазначена специфіка урбаністичної культури й обумовлює домінування у досліджуваних (50 підлітків) орієнтації на цінності індивідуалізації (незалежність та саморозвиток) (див. Додаток Ж, таблиця 3). У поєднанні з відкиданням цінностей етичного модусу на емоційно-негативному рівні (див. Додаток Ж, таблиця 2) ці результати проведеного нами дослідження вказують на певну «втому» підлітків від частоти та кількості щоденних міжособистісних стосунків, на прагнення до незалежності від соціуму.

Наявність цінності «розвиток особистості» у першій десятці ієрархічної системи цінностей з позитивним модусом оцінки (див. Додаток З, таблиці 4, 6 та 8) вказує на активний процес формування індивідуальної духовності. Однак, релігійні цінності не є її «наріжним каменем». Хоча у підлітків й простежується розвинутість механізмів диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери, однак, на емоційно-позитивному рівні виявлений факт не надання позитивного модусу оцінки цінностям «спілкування з духовними людьми» та «домашня молитва» (див. Додаток Ж, таблиці 4-9). Результати спостережень дозволяють тлумачити цей факт як емоційне неприйняття повчань священиків та домашнього релігійного виховання. З огляду на отримані результати, постає низка питань — якщо у цьому віці (коли діти ще залежні від старших) релігія викликає у підлітків негативні емоції, то якою буде ступінь релігійності їх у старшому віці? Якою буде культурна ситуація на теренах Західної України через десяток, два років, коли саме це, підростаюче, покоління буде визначати розвиток суспільства?

Результати кореляційного аналізу вказують на неконгруєнтне ставлення досліджуваних до релігійної сфери (усвідомлюють значення релігійних цінностей, та не вважають їх актуальними для особистісного розвитку). Цінність «масові Богослужіння» на емоційно-позитивному рівні має зворотній зв’язок з цінністю «молодість, краса, здоров’я» (r=-0,34, р≤0,01). А цінність «домашня молитва» — з цінністю «відпочинок» (r=-0,34, р≤0,01). Отже, можна стверджувати, що релігійні цінності не мають позитивних емоційних зв’язків, у сприйнятті досліджуваних, з їх повсякденним життям, інтересами та уподобаннями.

На когнітивно-позитивному рівні цінність «спілкування з духовними людьми» негативно корелює з цінностями «мир» (r=-0,48, р≤0,01) та «радість, активність» (r=-0,33, р≤0,01). А цінність «масові Богослужіння» — з цінністю «досягти успіху у житті» (r=-0,41, р≤0,01). Отже, досліджувані переважно не схильні вважати релігійні цінності позитивним чинником, який сприяє облаштуванню життя людини.

Виявлена ще одна цікава тенденція (яка простежується й у інших вибірках) — високе значення цінності «домашня молитва» (на когнітивно-позитивному рівні) більш схильні надавати досліджувані з низьким соціометричним статусом (анкета «Твій клас») (r=0,53, р≤0,05). А високий соціометричний статус співвідноситься з відкиданням цінності «звертати увагу на прикмети, гороскопи» (r=0,47, р≤0,01) на когнітивно-негативному рівні. Цінності «спілкування з духовними людьми» (r=0,45, р≤0,05) та «молитва у храмі наодинці» (r=0,52, р≤0,05) є особливо актуальними (діяльнісно-позитивний рівень) для досліджуваних з низьким соціометричним статусом. Отже, до релігії схильні звертатись досліджувані, які мають негативний досвід самореалізації у сфері міжособистісних взаємин та невпевнені у власних силах. На цю закономірність звертають увагу й сучасні теологи [11, с. 149].

Таким чином, можна стверджувати, що особливості урбаністичної культури обумовлюють так звану «незалежну» форму сприйняття релігійних цінностей. Досліджувані не схильні «сліпо» слідувати традиціям та канонам християнства. Таке ставлення до релігії обумовлене ще й характером сприйняття взаємин зі священиками та старшими людьми (які є носіями культурно-історичних традицій християнства).