Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вус.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.26 Mб
Скачать

3.2.5. Особливості аксіогенезу підлітків при прагненні зберегти у них національно-культурну самобутність в умовах діаспори

Розглянута вибірка (28 підлітків) складається з дітей української діаспори, яка прагне зберегти свою національно-культурну ідентичність. Українська Церква за кордоном (зокрема у Канаді) є осередком української культури. Приналежність до релігійної громади — це акт національно-культурного самовизначення. Релігійно-конфесіональна та національно-культурна ідентифікація є тотожними у сприйнятті досліджуваних та їх родин.

Саме тому, заняття для дітей у суботній школі включають вивчення не стільки теологічних дисциплін (тільки один урок релігії), скільки історії України, етнографії, української мови та літератури, інших українознавчих дисциплін.

Під час аналізу домінанти ціннісних модусів на позитивному рівні (див. Додаток Д, таблиця 1) було виявлено, що найбільше емоційне схвалення у досліджуваних викликають цінності естетичного та гносеологічного модусів. Більшого значення у житті вони схильні надавати цінностям прагматично-житейського модусу. Особисту потребу підлітки цієї вибірки також вбачають у цінностях прагматично-житейського модусу. Отже, модель власного успіху вони схильні вбачати в облаштуванні свого повсякденного життя. Цьому, на їх думку, буде сприяти успішна навчальна діяльність.

Простежується (див. Додаток Д, таблиця 3) домінування орієнтації на цінності індивідуалізації (незалежність та саморозвиток).

Під час аналізу ставлення досліджуваних до містично-трансцендентальної сфери була виявлена відсутність вибору цінностей «молитва у храмі наодинці», «домашня молитва» на емоційно-, та «масові Богослужіння» на когнітивно-позитивному рівнях. Натомість, на когнітивному рівні обрана цінність «звертати увагу на прикмети, гороскопи» (див. Додаток Д, таблиці 4 та 6). На негативному ж рівні спостерігається відкидання цінності «спілкування з духовними людьми». Емоційне неприйняття викликає й цінність «масові Богослужіння». На когнітивно- та діяльнісно-негативному рівнях простежується відсутність відкидання цінності «використовувати талісмани, дотримуватись обрядів, ритуалів» (див. Додаток Д, таблиці 5, 7 та 9). Ці факти вказують на неактуальність релігійної сфери для особистісного розвитку досліджуваних, на несформованість теократичного світогляду.

Розбіжності при здійсненні ціннісного самовизначення (див. Додаток Д, таблиці 4-9) (напр., одночасний вибір цінності «спілкування з духовними людьми» на діяльнісно-позитивному та діяльнісно-негативному рівнях; цінності «концерти, дискотеки» — на емоційно-позитивному, когнітивно- та діяльнісно-негативному рівнях), низькі значення цінності «розвиток особистості» свідчать про відсутність чіткої життєвої позиції, прояви інфантилізму (наявність цінності «піклування про дітей» на когнітивно- та діяльнісно-позитивному рівнях).

Таким чином, можна стверджувати, що відсутність чіткої релігійно-етичної спрямованості навчально-виховного процесу й призводить до низького рівня розвитку в підлітків механізмів диференціації позитиву та негативу щодо релігійної сфери, амбівалентного, неконгруєнтного ставлення до релігії.