3.2.3. Особливості аксіогенезу підлітків при несистематичній релігійно-освітній роботі

Вибірка складається з учасників дитячого християнського табору «Віра, надія, любов» (Евангельські Християни Баптисти. Церква «Віфанія») у кількості 68 підлітків. Під час перебування у таборі, з дітьми проводять заняття педагоги (члени цієї релігійної громади), у цікавій формі організовують їх дозвілля. Однак, ці заняття носять несистематичний характер. Робота з цими дітьми проводиться тільки у літній період. В інший час учні не задіяні в освітній діяльності цієї релігійної організації.

Подібні методи «ненав’язливого» релігійного виховання не викликають спротиву (як у активній, так й у пасивній формі) з боку учнів. Та й результати проведеного дослідження (низькі рангові місця цінності «пам’ять про померлих» (завуальована «смерть») на позитивному рівні (див. Додаток В, таблиці 4-6, 8 та 9)) вказують на відсутність деструктивних тенденцій, неконфліктність розвитку ціннісно-смислової сфери підлітків.

Водночас, слід зазначити, що несистематичність навчально-виховного впливу не сприяє актуалізації для досліджуваних духовно-моральних цінностей. У розглянутій вибірці простежується висока негативна оцінка (див. Додаток В, таблиця 2) цінностей етичного та містичного модусів. Окрім псевдорелігійних цінностей підлітки цієї вибірки схильні відкидати й такі цінності як «масові Богослужіння» та «домашня молитва» (див. Додаток В, таблиці 5, 7 та 9). Хоча на позитивному рівні й спостерігається декларація важливості релігійних цінностей (див. Додаток В, таблиці 4, 6 та 8). Цей факт вказує на неконгруєнтне ставлення досліджуваних до релігії, на відсутність у формуванні їх світогляду теократичного вектору. Результати ж кореляційного аналізу найбільш наочно характеризують залежність ставлення учнів до релігії від їх інтелектуального рівня — усвідомлення важливості цінності «масові Богослужіння» (когнітивно-позитивний рівень) співвідноситься з низькими показниками фактора «інтелект» за методикою Кеттела (r=-0,43, р≤0,05), а відкидання цінності «домашня молитва» (емоційно-негативний рівень) — з високими показниками цього фактора (r=0,46, р≤0,05). Тобто, досліджувані схильні вважати, що релігія не справляє позитивного впливу на розвиток пізнавально-інтелектуальної сфери людини.

Зневажливе ставлення до громадянсько-ідеологічного та етичного ціннісних модусів на негативному рівні, високе значення для них цінностей прагматично-житейського модусу на когнітивно- та діяльнісно-позитивному рівнях (див. Додаток В, таблиці 1 та 2) свідчать про споживацькі тенденції, наявність у досліджуваних таких рис характеру як безвідповідальність, необов’язковість. Результати спостережень дозволяють тлумачити цей факт як інфантильність, неструктурованість внутрішнього світу підлітків, які взяли участь у нашому дослідженні. Актуальність саме цінностей такої категорії філософії постмодернізму як «нульове зростання» («відпочинок», «любов», «мир» та «нагороди» на емоційно-позитивному рівні, та цінностей «успіх у житті», «піклування про дітей», «нагороди» та «матеріальне благополуччя» на діяльнісно-позитивному рівні (див. Додаток В, таблиці 4 та 8)) підтверджують подібний висновок.

Значне розходження думок при відкиданні цінності «езотерика» (σ=4,25 при М=4,05, σ=3,81 при М=2,93 та σ=3,81 при М=2,93) на негативному рівні (див. Додаток В таблиці 5, 7 та 9) вказує на неоднозначне ставлення досліджуваних до містики.

Під час аналізу ціннісних домінант з позитивним модусом оцінки було виявлено, що найбільшу емоційну підтримку у досліджуваних знаходять цінності гносеологічного модусу. Важливими у житті ними визнаються цінності прагматично-житейського та гносеологічного модусів. Особисту актуальність для підлітків складають цінності гносеологічного, прагматично-житейського та соціального модусів. На пріоритетність саме для підлітків цінностей пізнавального модусу вказує також й російська дослідниця Н.О. Волкова [40].

Таким чином, відсутність значного релігійно-етичного «навантаження» у навчально-виховному процесі при несистематичній формі роботи релігійних закладів освіти, відсутність різкого протиставлення «релігійного» та «світського» сприяє неконфліктному розвитку особистості підлітків у даному контексті. Водночас, подібний підхід не спричиняє й актуалізацію для учнів релігійно-етичних цінностей. Релігійність та особисте ставлення до релігії (як позитивне, так і негативне) не стають для них тим системоутворюючим стрижнем, навколо якого відбувається процес формування індивідуальної духовності (як ми зауважуємо це у попередніх двох вибірках).