Методика оцінки емоційної зрілості

Розроблена на кафедрі теорії та методики практичної психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, під керівництвом О.Я. Чебикіна.

Методика (див. Додаток Р) дозволяє оцінити емоційну зрілість за наступними критеріями:

• експресивність — виразність емоцій, їх трансформація в дії, здатність передавати свій настрій оточуючим;

• саморегуляція — здатність керувати своїми емоціями, стримувати небажані в даний момент та викликати бажані, регулюючи при цьому як свою поведінку, так й поведінку інших людей;

• емпатія — здатність розуміти емоційний стан оточуючих, що викликає довіру з їх боку.

Ці три складові емоційності за високого рівня розвитку дозволяють обирати найбільш адекватні форми поведінки, що дає можливість без утруднень знаходити спільну мову з людьми в будь-якій сфері діяльності, забезпечуючи тим самим її ефективність. Методика включає опитувальник, що складається з 42 питань, лист відповідей та ключ [67, с. 106].

Отримані дані обробляються шляхом підрахунку загальної кількості балів за кожною шкалою. Співпадіння з ключем оцінюється 1 балом за кожним питанням. Максимальне значення кожного показника не перевищує 12.

Сума балів за кожною шкалою, що не перевищує 4 балів, свідчить про низьку виразність даної якості. Сума балів 5-8 говорить про середній ступінь виразності якості. Оцінка 9-12 балів — висока виразність даної якості.

Тест шкільної тривожності Філіпса

З метою вивчення характеру сприйняття особистістю транзакцій, пов’язаних зі школою, ми застосували тест шкільної тривожності Філіпса [153].

Тест складається з 58 запитань, на які пропонується надати однозначну відповідь «Так» чи «Ні».

Під час обробки результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Відповіді, які ж збігаються з ключем — це прояви тривожності. При обробці підраховується:

1. Загальне число розбіжностей по всьому тесту. Якщо воно менше 50%, можна говорити про підвищену тривожність досліджуваного, якщо менше 75% від загального числа питань тесту — про високу тривожність.

2. Число збігів за кожним з 8 чинників тривожності, що виділяються в тесті. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність досліджуваного, якщо більше 75% від загального числа питань тесту — про високу тривожність.

Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, який багато в чому визначається наявністю тих або інших тривожних синдромів (чинників) та їх кількістю.

Змістовна характеристика кожного синдрому (чинника):

1. Загальна тривожність в школі — загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами її включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу — емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні транзакції (перш за все — з однолітками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху — несприятливий психічний фон, що не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату, тощо

4. Страх самовираження — негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю самопрезентації, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань — негативне ставлення та переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо — прилюдної) знань, досягнень, можливостей.

6. Страх невідповідності очікуванням оточуючих — орієнтація на значущість думки інших в оцінці своїх результатів, вчинків та думок, тривога з приводу оцінок.

7. Низька фізіологічна опірність стресу — особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру, підвищують вірогідність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.

8. Проблеми та страхи у стосунках з учителями — загальний негативний емоційний фон стосунків з дорослими в школі.