- •Історичність предмету філософії. Соціокультурна зумовленість філософії. Філософія як активний чинник формування культури людини та людства.
- •Специфіка філософського знання. Відношення «людина-світ» як основоположна філософсько-світоглядна проблема.
- •Роль філософії у пізнанні людини та світопізнанні. Філософська культура вченого
- •Світоглядна основа філософії. Філософія як теоретичний світогляд та практична мудрість
- •Філософія і конкретні науки. Методологічна функція філософії. Інтегративна функція філософії.
- •Структура та основна проблематика сучасного філософського знання
- •Основні методи філософського пізнання та можливості їх застосування в пізнанні світу та науки
- •Міфологія і релігія. Форми сучасної міфології. Роль релігії в сучасних глобальних процесах
- •Наука та її роль у сучасному світі. Загальна структура наук
- •Наука як форма раціональності. Історичні типи наукової раціональності: класична, некласична, постнекласична.
- •Система методів наукового пізнання. Методологія, метод, методика. Загальнонаукові методи пізнання.
- •Єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні. Проблема творчої уяви в пізнанні
- •Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний. Інтуїтивне пізнання в науці.
- •Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Види діяльності. Поняття та види досвіду.
- •Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина та її достовірність. Об’єктивна істина та історична правда.
- •Проблема істини у науці та філософії. Критерії та принципи істинного знання. Основні концепції істини.
- •Принцип конкретності істини, абсолютне і відносне в істинному знанні
- •Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука.
- •Проблема, гіпотеза, концепція та теорія в науковому пізнанні. Поняття наукової парадигми.
- •Соціокультурні функції науки. Проблема лідерства та школи в науці. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.
- •Мова як засіб комунікації та пізнання. Роль мови у розвитку свідомості. Форми культурних мов: мова науки, мова філософії, мова мистецтва, мова релігії.
- •Поняття наукового факту й закону. Співвідношення досвіду, наукового знання та реальності.
- •Категорії «закон» і «хаос» у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми.
- •Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи. Закони і принципи діалектики.
- •Бердяєв м. «Доля людини в сучасному світі» // «Філософія свободи».
- •Грушевський м. «Хто такі українці і чого вони хочуть?» // Франко і. «Поза межами можливого»
- •Франко. «Поза межами можливого»
- •Грушевський. «Хто такі українці, і чого вони хочуть»
- •Енгельс ф. Вступ до «Діалектики природи» // Маркс к. Передмова до «Критики політичної економії»
- •Кун т. «Структура наукових революцій».
- •Ліотар ж.-ф. «Стан постмодерну».
- •Камю а. «Міф про Сізіфа» // «Бунтівна людина».
- •Камю. «Бунтівна людина».
- •Ніцше ф. «По той бік добра і зла» // «Так казав Заратустра».
- •Ортега-і-Гассет х. «Що таке філософія?» // «Повстання мас».
- •Поппер к. // «Відкрите суспільство та його вороги».
- •Платон. «Бенкет» // «Федон» // «Держава»
- •Руссо ж.Ж. «Про суспільний договір» // «Принципи політичного права».
- •Сартр ж.-п. «Екзистенціалізм – це гуманізм»
- •Юркевич п. «Серце та його значення в духовному житті людини» // Сковорода г. «Кільце. Дружня розмова про душевний світ».
- •Тоффлер е. «Третя хвиля»
- •Тойнбі а. «Дослідження історії».
- •Хантінгтон с. «Зіткнення цивілізацій».
- •Фукуяма ф. «Великий розрив» // «Кінець історії»
- •Фромм е. «Мистецтво любити» // «Втеча від свободи».
- •Фрейд «я і Воно» // «Вступ до психоаналізу».
- •Шеллер м. «Положення людини у космосі».
- •Ясперс к. «Витоки історії та її мета» // «Духовна ситуація часу».
Ортега-і-Гассет х. «Що таке філософія?» // «Повстання мас».
Унікальність книги “Бунт мас” Хосе Ортега-і-Гассета в тому, що він один з перших європейських філософів звернув увагу на проблему мас, та назвав це великою європейською кризою. Адже маси не тільки не можуть управляти якоюсь формацією, але й самі собою.
Зовсім не дивно, чому саме в цього філософа народились такі погляди, адже він займався проблемою людське буття, як на суспільному так і на індивідуальному грунті, таким чином його філософську систему можна назвати філософська соціологія. На його думку людина це сутність, яка повинна перевести необхідність у свободу.
ХІХ ст. породжує людину маси. Ще Гегель казав: “маси двинули вперед!” чи можна пригадати слова Ніцше: “я бачу нігілізм, що постійно збільшується”. Хоча з книги мислителя можна зрозуміти, що маси існували завжди. Суспільство складалось з мас, тобто заурядних людей, та меншості, що є достойними особистостями. Таким чином ділення людей на маси та меншість, це ділення людей на типи.
В своїй роботі він також зафіксував феномен виникнення “масової свідомості” в європейському менталітеті: “маса” у Ортега-і-Гассета трансформується у натовп, представники якого захоплюють володарюючи позиції в ієрархії суспільних структур. Маса нав’язує власні псевдо-цінності іншим соціальним рухам. Основна властивість існування з “маси” – не тільки його стандартність, скільки фізична інертність. “Маса” конституюється не на основі якого-небудь конкретного суспільного прошарку. Мова йде про такого способу буття людини, в рамках якого приймаються насильницькі спроби перебудувати структуру суспільства, принципово ігноруючи закономірності його функціонування.
Представники “маси” живуть без якого-небудь “життєвого проекту”. Вони знаходять сенс існування в досягненні ідентичності з іншими. Вони не усвідомлюють, що демократичні культурні інститути потребують постійної підтримки. Людина маси не несе таких цінностей, вона соціально безвідповідальна. Все своє життя він готовий передовірити державній владі.
Загалом причину бунту мас філософ пояснює з типової євроценьтриської позиції, що Європа послабила своє управління світом. Нью-Йорк та Москва, які вийшли на терени світової політики, це історичний камуфляж, тобто їх зовнішність не виявляє суті. В Росії немає своїх ідей, а Америка ще на страждала, та немає доброчинності та усталених цінностей. Економічні труднощі Європи розчаровують європейців, вони розчаровані в традиційних цілях суспільного життя. І тільки, якщо європейці будуть орієнтуватися на майбутнє, Європа може вистояти проти мас.
Отже, бунт мас виник через нігілізм у європейський цінностях. Маси, які прийшли на заміну меншості на словах проповідують іскреність, а в середині брешуть. Для того, щоб подолати це, потрібно виробити нову мораль, від якої відійшла Європа. Однак потрібно зауважити яким шляхом повинна йти така трансформація. Віра в самоцінність та самодостатність великомасштабних соціально-економічних експериментів, які мають оптимізувати життя окремих індивідів людського роду є неприйнятною для Ортега-і-Гассета. Це шлях диктаторів, які заграють з людьми маси. На його думку людина сама повинна перевести необхідність у свободу.