
- •Етика ділового спілкування
- •2 Конспекти лекцій до розгляду тем …………………..……...
- •Список рекомендованої літератури……………………………
- •1 Завдання навчальної дисципліни та її місце в навчальному процесі
- •Мета й завдання викладання навчальної дисципліни
- •На ознайомлювально-орієнтовному рівні:
- •2) На понятійно-аналітичному рівні:
- •Теми робочої програми
- •2 Конспекти лекцій до розгляду тем
- •Тема 1 Ділове спілкування та його роль у підприємницькій діяльності
- •Тема 2 Моральна свідомість, моральна референція особистості
- •Тема 3 Психолого-етичні особливості спілкування в робочій групі
- •Тема 4 Способи впливу на людей під час спілкування
- •Маніпулювання та актуалізація
- •Тема 5 Труднощі та бар′єри спілкування
- •Тема 6 Етика та етикет у спілкуванні
- •Тема 7. Створення сприятливого іміджу
- •Тема 8 Прийоми, засоби та методи ділового спілкування
- •Як правильно вести бесіду
- •Вербальне й невербальне спілкування
- •Тема 9 Майстерність публічного мовлення
- •Тема 10 Особливості ділового етикету в зарубіжних країнах
- •3 Контрольні запитання до заліку
- •4 Типові тестові завдання для проведення контролю знань
- •Список рекомендованої літератури
Тема 9 Майстерність публічного мовлення
Публічні промови – доля не тільки політиків, дипломатів, керівників і викладачів. Час від часу перед кожним може постати необхідність виголосити промову – на батьківських зборах, на мітингу, на зборах службовців, на різноманітних церемоніях, ділових заходах тощо. Виголосити довгу, змістовну, переконливу й виразну промову експромтом здатен хіба що один оратор із тисячі. Гарний виступ – результат ретельної підготовки. Насамперед промову варто написати. Виклад думок у письмовій формі відрізняється від усного мовлення складністю речень, наявністю дієприслівникових і дієприкметникових зворотів та інших граматичних конструкцій. Тому, складаючи текст майбутнього виступу, не варто наслідувати авторів глибокодумних статей у солідних газетах і журналах. Склавши фразу, потрібно уявити собі, як вона буде звучати під час усного виступу. Обов'язково потрібно кілька разів зробити репетицію виступу, стоячи вдома перед дзеркалом. Майстерність оратора – акторська майстерність. Репетиції допомагають і вдосконалити текст, і знайти інтонації, і відпрацювати жести.
Головну думку, ідею виступу не можна проголошувати відразу. У перші хвилини й оратор, і аудиторія недостатньо зібрані, щоб точно зрозуміти суть справи. Крім того, у слухачів може зникнути бажання слухати далі. «Для розминки» найкраще почати з якого-небудь анекдоту, курйозного факту, дотепного афоризму, яскравої цитати. Привернути увагу аудиторії оратор може, звернувшись до присутніх із несподіваним, каверзним запитанням, на яке аудиторія не зможе відповісти.
У тексті виступу варто уникати спеціальних термінів і слів, що можуть бути незрозумілими. Виклад теорії необхідно проілюструвати прикладами. Виступ повинен закінчуватися ефектно, так, щоб запам'ятався, оскільки невиразна кінцівка може зіпсувати навіть найкращий виступ. Закінчувати промову, як і починати, найкраще жартом, коротким анекдотом або цитатою. Прекрасний варіант – коли фінал якось пов'язаний із жартом чи цитатою, використаними на початку виступу. У цьому випадку виступ перетворюється на цілісний, завершений твір. Логічним завершенням промови також може бути заклик аудиторії до дії.
Виголосити довгу промову, не заглядаючи в папірець, мало кому під силу. Але квапливе, плутане чи, навпаки, монотонне читання виглядає як неповага до аудиторії. Недбало вимовлена промова не лише шкодить справі, яку обстоює оратор, але і свідчить про його погані манери. Тому важливо й те, що говорить людина, і те, як вона говорить. Дуже важливий тембр голосу. Аудиторія з великою увагою слухає того, хто говорить низьким тембром, але голосно. Одночасно високий і гучний голос дратує аудиторію.
Оптимальною швидкістю публічного виступу вважають приблизно 110–120 слів на хвилину (приблизно половина надрукованої сторінки). Варто пам'ятати, що приблизно 80 % інформації людина сприймає за допомогою органів зору. Тому найсильнішими аргументами можуть стати слайди, фільми, таблиці, різні предмети. Виступ без жестів здається нудним, але безперервна жестикуляція швидко стомлює аудиторію і відволікає від змісту промови. І вже зовсім неприпустимо розмахувати руками, виступаючи безпосередньо поблизу слухачів.
Оратор повинен бути бадьорим, елегантним. Навряд чи виступ може сподобатись, якщо оратор справляє неприємне враження. Вийшли на сцену чи трибуну – посміхайтеся, усім своїм виглядом підкреслюйте повагу до присутніх. Оратор повинен бути зібраним та енергійним. А для цього напередодні відповідального виступу необхідно добре відпочити.
Міжнародний етикет висуває суворі вимоги до одягу промовця. Костюм жінки повинен бути насамперед простим, строгим, без зайвих прикрас. Дуже важливо, щоб прикраси не дзеленчали під час руху. Чоловік повинен бути вдягнений у діловий костюм, обов'язково з краваткою. На початку публічного виступу потрібно висловити подяку голові за його рекомендацію, окремо привітати відомих осіб. Потім необхідно звернутися до присутніх: «Пане президенте, поважні гості, пані та панове». Чи наприклад: «Пане голово, шановні колеги, добрий вечір». Наприкінці виступу не буде зайвим подякувати слухачам за увагу. Вимовити це необхідно голосно й упевнено.