- •1.Поняття про профілактику.Основні її принципи і види.
- •2.Профілактика срцево-судин.Захворювань
- •3.Гіпертонічна хвороба, етіологія патогенез.
- •4.Клінічна картина гіпертонічної хвороби.
- •5.Принципи лікування гіпертонічної хвороб
- •6.Первинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •7.Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •8.Ішемічна хвороба серця, етіологія і патогенез
- •9.Клінічна картина іхс
- •10.Первинна профілактика іхс
- •11.Вторинна профілактика іхс
- •12.Принципи лікування іхс
- •18.Ревматизм, етіологія і патогенез
- •19.Клінічна картина ревматизму
- •20.Принципи лікування ревматизму
- •21.Первинна профілактика ревматизму
- •22.Вторинна профілактика ревматизму
- •23.Пневмонія, етіологія і патогенез
- •Причини пневмонії
- •24. Клінічна картина вогнищевої пневмонії
- •25.Клінічна картина крупозної пневмонії
- •26.Принципи лікування пневмонії
- •27.Первинна профілактика пневмонії
- •28.Вторинна профілактика пневмонії
- •29. Хронічн.Гастрит.Етіолог.Патог.
- •30.Клінічна картина хронічного гастриту
- •31. Принципи лікування хронічного гастриту
- •32. Первинна профілактика хронічного гастриту
- •33. Вторинна профілактика хронічного гастриту
- •34. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •35.Клінічна картина вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •36.Принципи лікування вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •37. Первинна проф.. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •38. Вторин. Проф. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •39. Гломерулонефрит, ет. Патог.
- •40. Клін. Картина гломерулонефриту
- •41. Принципи лік.Гломерулонефриту
- •42. Первинна проф. Гломерулонефриту
- •43. Втрин. Проф. Гломерулонефриту
- •44. Пієлонефрит. Ет.І патогенез
- •45. Клін. Карт. Пієлонефриту
- •46. Принципи лік. Пієлонефриту
- •47. Первин.Проф.Пієлонефриту
- •48. Вторин.Проф.Пієлонефриту
- •49. Нирковокамяна хвороб.Еіолог.Патогенез.
- •50. Клін.Карина нирковокам.Хвор.
- •51.Лікув. Нирковокам.Хвор.
- •52. Первин. Пров.Нирковокам.Хвор.
- •53. Вторин.Профіл.Нирковокам.Хвор
- •54. Цукровий діаб.Етіолог.Патоген.
- •55.Клініч.Прояви цукров.Діабету
- •56. Принцим.Лікув.Цукров.Діаб.
- •57.Первин.Проф.Цукров.Діаб.
- •58.Вторин.Проф.Цукров.Діаб.
- •59. Дифузний токсичний зоб етіол.Патог.
- •60. Клін.Дифуз.Токсичн.Зоба
- •61. Принц.Лікув. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Первин.Проф. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Вторин.Проф.Дифуз.Токсич.Зоба
7.Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби
Систематичне проведення немедикаментозного і медикаментозного лікування; обмеження у споживанні рідини, кухонної солі; санаторнокурортне лікування; своєчасна корекція лікувальних заходів за умови виникнення несприятливих метеорологічних і геомагнітних ситуацій. Завдяки вторинній профілактиці, застосуванню нових ефективних лікарських препаратів ми можемо набагато збільшити тривалість життя пацієнтів і значно зменшити смертність від серцевосудинних захворювань.
8.Ішемічна хвороба серця, етіологія і патогенез
Під ішемічною хворобою серця (ІХС) розуміють гостре або хронічне ураження серцевого м’яза, зумовлене зменшенням або припиненням надходження крові до міокарда у зв’язку з патологічним процесом у системі коронарних артерій або з порушенням їх функціонального стану.
Етіологія і патогенез. Основним етіологічним фактором ІХС є атеросклероз коронарних артерій. Фактори, які сприяють його розвитку, належить розглядати як фактори ризику ІХС. Важливими серед них є такі: артеріальна гіпертонія, висококалорійне харчування, ожиріння, цукровий діабет, паління, гіподинамія, генетична схильність, вік, чоловіча стать. Ішемія міокарда пов’язана з ураженням коронарних артерій іншого походження (ревматизм, септичний ендокардит тощо), а також з гемодинамічними порушеннями некоронарного генезу (аортальні вади серця)
Коронарний атеросклероз виявляється у 95 % хворих на ІХС. Атеросклеротична бляшка, яка збільшується, крововилив в основу бляшки з її розпадом, утворений тромб призводять до звуження просвіту або повного порушення прохідності, внаслідок чого виникає органічна обструкція коронарної артерії.
9.Клінічна картина іхс
Симптоми хронічної ішемічної хвороби серця Клінічні прояви хронічної ішемічної хвороби серця виражаються зазвичай нападами стенокардії: гострої приступоподібні болі в області серця, за грудиною з іррадіацією її в ліве плече, руку, шию, щелепу. Може відзначатися атипова іррадіація болю в праву лопатку, руку, ноги, епігастральній ділянці і ін. Біль супроводжується почуттям страху, відчуттям неспокою. Нерідко при цьому виникають симптоми, що вказують на участь вегетативної нервової системи (збліднення шкірних покривів, пітливість, поліурія після завершення больового нападу).Тривалість больового нападу від декількох секунд, коли виникає різкий «проколювали » або «ріжуча» біль, до 10-20 хв . За інтенсивністю і характером можуть бути давлять, що знімають, пекучі, ниючі болі. Напад болів може бути пов’язаний з ходьбою, фізичним напругою, що послужило підставою для назви їх стенокардією напруги, або виникати в умовах спокою, нерідко в нічний час, що позначається терміном «стенокардії спокою». Вкрай характерною ознакою стенокардії є швидке купірування болю після прийому нітрогліцерину. Зазвичай біль не пов’язана з актом дихання, задишка, ціаноз відсутні. Напад закінчується також раптово, як і почався, виникає гіперемія обличчя, різка слабкість. При об’єктивному обстеженні хворого в період больового нападу може відзначатися деяке приглушення тонів серця, як правило, відзначається уражень пульсу, іноді супроводжується порушенням ритму (електросистолічна аритмія).Артеріальний тиск частіше помірно підвищується. У хворих на гіпертонічну хворобу розвиток кризів може супроводжуватися нападами стенокардії.
Стенокардія напруги виникає при ходьбі, частіше при виході з приміщення на вулицю, особливо в холодну погоду при сильному вітрі.
Стенокардія спокою виникає нерідко в нічний час. При цьому відзначаються інтенсивні болі у відповідних областях, які в деяких випадках супроводжуються відчуттям «браку» повітря.
