
- •1.Поняття про профілактику.Основні її принципи і види.
- •2.Профілактика срцево-судин.Захворювань
- •3.Гіпертонічна хвороба, етіологія патогенез.
- •4.Клінічна картина гіпертонічної хвороби.
- •5.Принципи лікування гіпертонічної хвороб
- •6.Первинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •7.Вторинна профілактика гіпертонічної хвороби
- •8.Ішемічна хвороба серця, етіологія і патогенез
- •9.Клінічна картина іхс
- •10.Первинна профілактика іхс
- •11.Вторинна профілактика іхс
- •12.Принципи лікування іхс
- •18.Ревматизм, етіологія і патогенез
- •19.Клінічна картина ревматизму
- •20.Принципи лікування ревматизму
- •21.Первинна профілактика ревматизму
- •22.Вторинна профілактика ревматизму
- •23.Пневмонія, етіологія і патогенез
- •Причини пневмонії
- •24. Клінічна картина вогнищевої пневмонії
- •25.Клінічна картина крупозної пневмонії
- •26.Принципи лікування пневмонії
- •27.Первинна профілактика пневмонії
- •28.Вторинна профілактика пневмонії
- •29. Хронічн.Гастрит.Етіолог.Патог.
- •30.Клінічна картина хронічного гастриту
- •31. Принципи лікування хронічного гастриту
- •32. Первинна профілактика хронічного гастриту
- •33. Вторинна профілактика хронічного гастриту
- •34. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •35.Клінічна картина вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •36.Принципи лікування вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •37. Первинна проф.. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •38. Вторин. Проф. Вираз.Хв.Шлун. І 12пал.Киш.
- •39. Гломерулонефрит, ет. Патог.
- •40. Клін. Картина гломерулонефриту
- •41. Принципи лік.Гломерулонефриту
- •42. Первинна проф. Гломерулонефриту
- •43. Втрин. Проф. Гломерулонефриту
- •44. Пієлонефрит. Ет.І патогенез
- •45. Клін. Карт. Пієлонефриту
- •46. Принципи лік. Пієлонефриту
- •47. Первин.Проф.Пієлонефриту
- •48. Вторин.Проф.Пієлонефриту
- •49. Нирковокамяна хвороб.Еіолог.Патогенез.
- •50. Клін.Карина нирковокам.Хвор.
- •51.Лікув. Нирковокам.Хвор.
- •52. Первин. Пров.Нирковокам.Хвор.
- •53. Вторин.Профіл.Нирковокам.Хвор
- •54. Цукровий діаб.Етіолог.Патоген.
- •55.Клініч.Прояви цукров.Діабету
- •56. Принцим.Лікув.Цукров.Діаб.
- •57.Первин.Проф.Цукров.Діаб.
- •58.Вторин.Проф.Цукров.Діаб.
- •59. Дифузний токсичний зоб етіол.Патог.
- •60. Клін.Дифуз.Токсичн.Зоба
- •61. Принц.Лікув. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Первин.Проф. Дифуз.Токсичн.Зоба
- •62.Вторин.Проф.Дифуз.Токсич.Зоба
1.Поняття про профілактику.Основні її принципи і види.
Профілактика — складова частина медицини. Соціальний профілактичний напрямок у справі охорони і зміцнення здоров'я народу містить у собі медичні, санітарно-технічні, гігієнічні і соціально-економічні заходи.Створення системи попередження захворювань і усунення факторів ризику є найважливішою соціально-економічною і медичною задачею держави. Виділяють індивідуальну і суспільну профілактику. У залежності від стану здоров'я, наявності факторів ризику чи захворювання вираженої патології в людини розглядають 3 види профілактики.
Первинна профілактика-це система мір попередження виникнення і впливи факторів ризику розвитку захворювань (вакцинація, раціональний режим праці і відпочинку, раціональне якісне харчування, фізична активність, оздоровлення навколишнього середовища й ін.). До первинної профілактики відносять соціально-економічні заходи держави по оздоровленню способу життя, навколишнього середовища, вихованню й ін. Профілактична діяльність обов'язкова для всіх медичних працівників. Не випадково
поліклініки, лікарні, диспансери, родильні будинки називаються лікувально-профілактичними установами.
Вторинна профілактика — це комплекс заходів щодо усунення виражених факторів ризику, що за певних умов (зниження імунного статусу, перенапруга, адаптаційний зрив) можуть привести до виникнення, чи загостренню рецидиву захворювання. Найбільш ефективним методом вторинної профілактики є диспансеризація як комплексний метод раннього виявлення захворювань, динамічного спостереження, спрямованого лікування,
раціонального послідовного оздоровлення. Ряд фахівців пропонують термін «третинна профілактика» як комплекс заходів щодо реабілітації хворих, що втратили можливість повноцінної життєдіяльності.
Третинна профілактика має на меті соціальну (формування
впевненості у власній соціальній придатності), трудову (можливість відновлення трудових навичок), психологічну (відновлення поведінкової активності особистості) і медичну (відновлення функцій органів і систем) реабілітацію.
Найважливішою складовою частиною всіх профілактичних заходів є формування в населення медико-соціальної активності й установок на здоровий спосіб життя.
ОСНОВНІ МЕТОДИ І ФОРМИ ПРОПАГАНДИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Ціль пропаганди здорового способу життя — формування гігієнічного поводження населення, що базується на науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативах, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я, забезпечення високого рівня працездатності, досягнення активного довголіття.
2.Профілактика срцево-судин.Захворювань
Профілактика захворювань серцево-судинної системи складається з комплексу заходів, загальних більшість цих захворювань, та деякі хвороби, зрозуміло, вимагають окремого підходу. Насамперед, захворювання серцево-судинної системи виникають з урахуванням нервово-психічних напруг. Необхідною складовою профілактики серцево-судинних захворювань є фізично активний спосіб життя.Це атлетика, тривалі прогулянки на свіжому повітрі, плавання, туристичні походи, тобто будь-яке фізичне діяльність, яка доставляє людині задоволення. Добре прищепити собі звичку до закаливающим процедурам: це то, можливо контрастний душ, обливання холодною водою, ходіння босоніж снігом, відвідання лазні чи сауни. Відпочинок теж має бути повноцінним. Нормальна тривалість сну повинна бути 8—10 годин на добу, причому краще, коли є відпочити і протягом дня. Зрозуміло, не можна обминути стороною цю важливу частина нашому житті, як харчування. Доведено, що велика кількість у нашій раціоні жирною, гострої, солоною їжі як викликає ожиріння, а й погано впливає еластичність судин, але це порушує кровотік. Особливо гостра питання з сіллю при гіпертензії. І тут виключення з раціону кухонної солі є мірою першої необхідності. Але й решті для профілактики серцево-судинних захворювань варто б узяти за правило будь-коли досаливать їжу, а солоні делікатеси покладатися на святковий стіл. Річ у тім, що велика кількість солі в організмі заважає нирках справлятися з виведенням потім із нього рідини, і тим самим створює зайву навантаження на судини і серце. З іншого боку, існують продукти, які надаючи на організм тонізуючу дію, можуть впливати безпосередньо на серцево-судинну систему. До них належать міцний чай, кави, духи. Все це, особливо алкоголем, годі зловживати. Отже, підсумовуючи сказане, повторимо: фізична активність, психологічне налаштування на доброзичливе ставлення й світу, правильне харчування, відмови від шкідливих звичок й регулярні профілактичні огляди у кардіолога – ось мінімум, яке необхідне здобуття права бути впевнені у тому, що серцево-судинні захворювання обминуть вас стороною.