Застереження! Насіння дурману та блекоти дуже отруйне!

Література. 2: 214-215, 217-219, 221-223; 6: 166-170.

Порядок Губоцвіті, або Ясноткові, або Трубкоцвіті – Lamiales, або Tubiflorae

Родина Глухокропивні, або Ясноткові, або Губоцвіті – Lamiaceae, або Labiatae

Трав’янисті рослини, рідше півкущі або кущі, з навхрест супротивними листками без прилистків. Стебла чотиригранні. Квітки в пазушних дихазіях, утворюють несправжні кільця, які звичайно зібрані в колосовидні або волотевидні складні суцвіття. Квітки двостатеві, зигоморфні, рідко майже актиноморфні (вовконіг, м’ята). Оцвітина подвійна, 5-членна, зрослолиста в обох колах. Чашечка залишається при плодах – правильна або двогуба: з тризубцевою верхньою та двозубцевою нижньою губами. Віночок двогубий: верхня губа виїмчаста або дволопатева, нижня – трилопатева, рідше віночок майже правильний чотирилопатевий, а іноді у двогубих віночків верхня губа малорозвинена, майже зовсім відсутня (самосил, горлянка). Андроцей з чотирьох прикріплених до трубки віночка тичинок – двох задніх (середніх), розміщених під верх­ньою губою, та двох передніх (бокових), які знаходяться між верхньою і нижньою губою або на нижній губі. Співвідношення довжини задніх і передніх тичинок має таксономічне значення, тому цю ознаку слід уважно розглядати при вивченні будови квітки. Дуже рідко андроцей складається всього з двох тичинок (шавлія, розмарин, зизифора). Пиляки двогнізді, рідше одногнізді. Маточка з двох плодолистків; внаслідок утворення несправжньої вторинної перегородки верхня зав’язь чотирибугорчаста, чотиригнізда з одним насінним зачатком в кожному гнізді; стовпчик – гінобазичний, виходить із заглиблення між пагорбками (лопатями) зав’язі; приймочка звичайно дволопатева. Плід – верхня розпадна синкарпна чотиригнізда коробочка, або так званий “чотиригорішок”, що розпадається на 4 однонасінних членика – “горішка”.

Підродина Губоцвіті – Lamioideae

Представник: чистець занедбаний – Stachys neglecta Klok. ex Kossko

Завдання:

Розглянути і замалювати;

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: чотиригранне стебло; прикореневі та навхрест супротивні стеблові листки; суцвіття – в кілька разів коротше за вегетативну частину стебла; несправжні 2-8-квіткові кільця суцвіття, більш-менш розсунуті між собою; вузьколінійно-ланцетні волосисті приквітки, довші за квітконіжки; квітки.

2. Зовнішній вигляд та складові частини квітки; розпороти пре-паровальною голкою по одному боковому шву на чашечці і віночку (з прикріпленими до останнього тичинками); маточку залишити на квітколожі. Позначити: трубчасто-дзвониковидну, зовні густо опушену чашечку з ланцетно-шиловидними зубцями (майже однаковими), які закінчуються голим колючим вістрям; встановити і показати на малюнку кількість жилок на чашечці (5 чи 10); волосистий зовні віночок із трубкою, яка значно перевищує зубці чашечки; плоскувату, слабко виїмчасту верхню губу; глибокотрилопатеву нижню губу з широкою середньою лопаттю і вужчими, закруглими боковими; волосисте кільце на внутрішній поверхні трубки віночка біля її основи (краще помітне на підсохлому препараті); волосисті при основі нитки тичинок з розведеними гніздами двогніздих пиляків; передні (бокові) тичинки – довші; задні (середні) тичинки – коротші; зав’язь з 4-х тригранно-яйцевидних, майже кулястих “горішків”; гінобазичний стовпчик; дволопатеву приймочку.

3. Записати формулу та діаграму квітки, дуже уважно враховуючи розглянуті ознаки її будови.

4. Визначити тип плоду (виходячи із типу гінецею та зав’язі) і записати його назву.

Представник: горлянка – Ajuga (будь-який вид).

Завдання:

Розглянути і замалювати зовнішній вигляд квітки та віночок у розгорнутому вигляді. Позначити: п’ятизубчасту чашечку з майже однаковими зубцями; двогубий опадний віночок з дуже короткою, малопомітною верхньою губою (здається одногубим); нижню губу з великою середньою часткою.

Представник: шавлія – Salvia (будь-який вид).

Завдання:

1. Розглянути і замалювати зовнішній вигляд квітки та віночок у розгорнутому вигляді. Позначити: двогубу чашечку; двогубий віночок з шоломовидною верхньою губою; нижню трилопатеву губу з ширшою середньою часткою; передні (бокові) тичинки, що прикріплені в зіві при основі нижньої губи: короткі, майже непомітні тичинкові нитки; коротке плече в’язальця з недорозвиненим стерильним пиляком (у вигляді порожнистого мішковидного здуття); довге плече в’язальця (схоже на тичинкову нитку) з одногніздим фертильним пиляком.

2. Записати формулу і діаграму квітки, дуже уважно враховуючи особливості будови тичинок.

Література. 2: 221-223; 214-215; 217-219; 1: 481-482; 487-489; 490-494;

3: 319; 321-325; 4: 181-183; 186-191; 6: 181-185.

Заняття 10. Підклас Астеріди – Asteridae

Надпорядок Asteranae

Порядок Айстроцвіті, або Складноцвіті – Asterales, або Compositales

Родина Айстрові, або Складноцвіті – Asteraceae, або Compositae

Трав’янисті багато-, дво- та однорічні рослини, рідше напівкущики (а в тропіках також кущі, ліани або навіть деревця) із стрижневою кореневою системою, кореневищами, кoрeневими бульбами (кореневими шишками), а також коренепаросткові форми. Листки прості, без прилистків, чергові, рідше супротивні або мутовчасті, інколи зібрані в прикореневі розетки. Листкові пластинки суцільні або розсічені. Квітки завжди зібрані в суцвіття кошики – поодинокі або такі, що утворюють більш складні суцвіття різного типу. Кошики при основі мають обгортку із видозмінених верхівкових листочків – зелених або інакше забарвлених. Обгортки бувають одно-, двох-трьох- та багаторядними, із вільних або зрослих листочків різної форми, консистенції, розміру, взагалі дуже різноманітних за ознаками. Вісь суцвіття (“квітколоже”) буває плоскою, опуклою або увігнутою, голою чи з придатками (волосками, лусочками, тощо). На осі розміщуються квітки різної будови: актиноморфні трубчасті двостатеві, зигоморфні - язичкові двостатеві, несправжньоязичкові жіночі та воронковидиі, так звані “рекламні” безстатеві квітки. Інколи трубчасті квітки можуть бути фізіологічно одностатевими за рахунок стерільності маточок або пиляків, що морфологічно наявні в квітках.

При значній різноманітності будови квіток слід відмітити такі їх особливості: вони не мають типової чашечки, яка або зовсім відсутня, або редукована до чубка волосків, лусочок, тощо, розміщених над зав’яззю; віночок завжди зрослопелюстковий, актино- чи зигоморфний, з 5 або 3 пелюсток, що утворюють трубку, яка закінчується 5 рівними зубцями (трубчасті квітки), нерівними (воронковидні), або ж трубка переходить в так званий язичок з 5 (язичкові) або 3 зубцями (несправжньоязичкові); андроцей складається із 5 тичинок з трубкою із зрослих між собою 2-гніздних пиляків; трубка оточує стовпчик маточки, а вільні між собою нитки прикріплюються до трубки віночка між його долями; маточка утворена двома зрослими плодолистками, зав’язь нижня, паракарпна, вторинно однонасінна, стовпчик один, нитчастий, на верхівці двороздільний; верхня звужена частина зав’язі називається носиком, він буває коротким чи довгим, тонким чи широким, нерідко значно подовжується при плодах і виносить редуковану надматочкову чашечку, яка утворюється із чубка волосків, це є одним із пристосувань до анемохорії; над зав’яззю часто розвинений надматочковий нектарний диск, звичайний для багатьох ентомофільних видів. Плід – нижня паракарпна сім’янка, вторинно однонасінна (внаслідок редукції другого насінного зачатка в зав’язі, що утворена двома зрослими плодолистками). Розмір і будова плодів мають важливе таксономічне значення для родини.

Представник: соняшник однорічний – Helianthus annuus L.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

1. Вид кошика знизу та в поздовжньому розрізі. Позначити: зовнішні трав’янисті та внутрішні більш-менш перетинчасті листочки багаторядної черепитчастої обгортки; плоске або трохи опукле спільне квітколоже (вісь суцвіття); плівчасті лусочки – “ячейки”, що обгортають навколо кожну квітку; крайові несправжньоязичкові квітки (один ряд), серединні трубчасті квітки.

2. Зовнішній вигляд і складові частини несправжньоязичкової та трубчастої квіток. Позначити: нижню стерільну зав’язь несправжньоязичкової квітки; нижню паракарпну однонасінну зав’язь трубчастої квітки; редуковану надматочкову чашечку-коронку з 2(4) опадних плівочок; тонкий стовпчик; дволопатеву густо опушену приймочку; надматочковий нектарний диск у вигляді валика; тичинкову трубку із зрослих двогніздних пиляків; вільні між собою тичинкові нитки, що прикріплюються до трубки віночка між його долями; трубку віночка; 5 зубців відгину; язичок з трьох зрослих пелюсток.

3. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз плоду сім’янки. Позначити: міцний, шкірястий перикарпій; гніздо зав’язі; насінину; насінну плівку.

4. Записати формули і діаграми несправжньоязичкової та трубчастої квіток.

Представник: кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Wigg.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: довгий стрижневий поперекзморшкуватий (контрактильний) корінь; прикореневу розетку струговидних листків; безлисте дудчасте квітконосне стебло (стрілку); поодинокий кошик.

2. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз кошика. Позначити: зовнішні короткі і трохи ширші листочки обгортки з більш-менш відігнутими верхівками; внутрішні прямостоячі листочки обгортки з плівчастим краєм; голе, плоске спільне квітколоже; квітки.

3. Зовнішній вигляд і складові частини квітки; визначити її тип і зробити позначення.

4. Зовнішній вигляд плоду сім’янки – світло-бурої, чотиригранної, трохи стиснутої, гострогорбочкуватої. Позначити: сім’янку; тонкий носик (в 2-3 рази довший за сім’янку); білий чубок із зазублених волосків (редуковану чашечку).

5. Записати формулу і діаграму квітки.

Представник: волошка синя – Centaurea cyanus L.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз кошика. Позначити: багаторядну черепитчасту обгортку; крайові воронковидні квітки; серединні трубчасті квітки.

2. Листочки обгортки – більш-менш павутинисто опушені, з короткоторочкуватими або зубчастими з країв придатками: зовнішні яйцевидні з трикутними придатками; середні – довгасто-яйцевидні, на верхівці з пурпурною плямою; внутрішні – лінійно-ланцетні, на верхівці лілувато-пурпурні, з довгастими, цілокраїми або зазубленими придатками.

2. Зовнішній вигляд крайової трубчастої квітки. Позначити: трубку; 5-8-роздільний відгин. Записати формулу і діаграму квітки.

Література. 2: 2 36-2 42 ;1:508-520; 3: 329-334; 4: 191-199; 6: 185-199.

Заняття 11. Клас Ліліопсиди, або Однодольні – Liliopsida,

або Monocotyledones

Підклас Ліліїди – Liliidae

Порядок Лілієцвіті – Liliales, або Liliiflorae

Родина Лілійні – Liliaceae s. str.

Багаторічні трави з цибулинами, бульбоцибулинами або кореневищами, рідше дерев’янисті форми (в тропіках і субтропіках). Листя стеблове або зосереджене в нижній частині рослини (так зване приземне), листки суцільні, частіше лінійні. Квітки поодинокі та в суцвіттях – китицях, волотях, китицевидно-зонтиковидних, колосовидних китицях, пазушних пучках, тощо. Квітки двостатеві, актиноморфні, тричленні. Оцвітина звичайно віночковидна – двоколова або одноколова, вільна або більш-менш зросла. Тичинок 6, рідше 3 або 12, нитки їх вільні або прикріплені до трубки віночка. Маточка із 3 плодолистків, зав’язь верхня, інколи напівнижня, синкарпна або рідко майже апокарпна, з кількома або численними насінними зачатками в кожному гнізді. Приймочка трироздільна, рідше суцільна, сидяча або на загальному стовпчику, інколи стовпчиків 3(4). Плід – коробочка, яка розкривається перегородками або стулками, рідше ягода (у кореневищних форм).

Представник: тюльпан – Tulipa (будь-який вид).

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: цибулину; додаткові корені; листя; безлисте поодиноке стебло (стрілку); квітку.

2. Зовнішній вигляд і складові частини квітки. Позначити: пелюстки вільної двоколової оцвітини; тичинки двоколового андроцею, що супротивні пелюсткам, із розширеними нитками і лінійними пиляками; верхню тригранну видовжену зав’язь; трироздільну сидячу (або майже сидячу) приймочку.

3. Зробити і замалювати поперечний розріз зав’язі. Позначити: оплодень (перикарпій); гнізда зав’язі; перегородки; насіння з центральнокутовою плацентацією .

4. Записати формулу і діаграму квітки.

5. Замалювати зовнішній вигляд плоду, визначити і підписати його тип і спосіб розкривання.

Порядок Asparagales ( в попередніх системах – Liliales) – Холодкоцвіті

Родина Convallariaceae (в попередніх системах – Liliaceae) – Конвалієві

Представник: конвалія звичайна – Convallaria majalis L.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: кореневище; листя; однобоке китицевидне суцвіття; приквітки; квітконіжки; квітки; безлисте квітконосне стебло.

2. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз квітки (або квітку в розгорнутому вигляді). Позначити: кулясто-дзвоникувату зрослопелюсткову оцвітину; тичинки, що прикріплені до основи трубки віночка (уважно роздивитись, яким чином – супротивно зубцям відгину чи поміж ними); верхню зав’язь; довгий стовпчик; головчасту приймочку.

3. Зовнішній вигляд і поперечний розріз плоду, визначити і підписати його тип, зробити позначення.

4. Написати формулу і діаграму квітки.

Представники: види лілійних місцевої флори, які охороняються або підлягають охороні.

Завдання:

Познайомитися з гербарними зразками та схематичними малюнками, записати приклади в альбомі.

Порядок Amaryllidales ( в попередніх системах – Liliales, або Alliales) –

Амарилісоцвіті

Родина Цибулеві – Alliaceae

Виділена з родини лілійних, до якої раніше входила в якості підродини Allioideae. Основна відзнака – зонтиковидні цимозні суцвіття в покривалі, яке після цвітіння розривається на 2-3 листочки. Інколи в суцвітті, крім квіток, є ще дрібненькі цибулинки. Рослини з цибулинами – поодинокими чи розміщеними по декілька на більш-менш розвиненому косому або повзучому кореневищі. Крім основної цибулини, часто є ще додаткові цибулинки (“дітки”), які знаходяться на більш-менш довгих ніжках в пазухах лусок основної цибулини.

Представник: цибуля круглоголова – Allium sphaerocephalon L.

чи ц. Вальдштейна – A. waldsteinii G. Don fil.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: основну цибулину з додатковими жовтими гладенькими цибулинками; лінійні циліндричні або напівциліндричні порожнисті листки; листочки покривала; зонтиковидне суцвіття (без цибулинок); квітки.

2. Зовнішній вигляд і складові частини квітки. Позначити: квітконіжку; листочки зовнішнього та внутрішнього кіл пурпурової оцвітини (порівняти їх між собою); тичинки зовнішнього кола із цілісними нитками; тичинки внутрішнього кола – трироздільні, із середнім зубцем (який несе пиляк), рівним або навіть трохи довшим за бічні зубці; верхню зав’язь; нитковидний стовпчик; головчасту приймочку. Звернути увагу на співвідношення довжини оцвітини і тичинок (таксономічна ознака).

3. Зовнішній вигляд плоду та насінини. Визначити тип і підписати назву плоду.

4. Записати формулу і діаграму квітки.

Родина Холодкові – Asparagaceae

Як і родина цибулевих, виділена із родини лілійних, до якої раніше входила в якості підродини Asparagoideae. Основна відзнака – редукція листків і наявність так званих кладодіїв, або філокладіїв – голчастих, шиловидних чи листковидних видозмінених фотосінтезуючих стебел, які виходять з пазух редукованих дрібних справжніх листків. Інколи на таких листкоподібних стеблах-філокладіях (наприклад, у рускусу, який тепер виділяють в родину Ruscaceae) з’являються дрібні лусковидні листочки, в пазухах яких містяться квітки і плоди – ягоди.

Представник: холодок перистий – Asparagus plumosus Bak. (або другий вид, який часто розводять як кімнатну декоративну рослину: холодок (спаржа) Шпренгера – Asparagus sprengeri Regl.; або будь-який дикорослий вид, наприклад, досить звичайний для степів A. polyphyllus Stev. – х. багатолистий чи поширений на луках серед чагарників A. officinalis L. – х. лікарський; форму останього var. altitis вирощують як їстивну і лікарську рослину під назвою спаржі).

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: кореневище; повислий пагін (рослина ампельна); зелене дуже галузисте стебло із рідкими, спрямованими донизу шипами-емергенцями; редуковані дрібні білоплівчасті листки; мутовки м’яких голковидних зелених кладодіїв в пазухах редукованих листочків; пазушні квітки – поодинокі або по декілька.

2. При наявності матеріалу розгорнути і замалювати чоловічі і жіночі квітки (мати на увазі, що рослини – дводомні), зробити позначення, написати формули і діаграми квіток. Звернути увагу на зростання пелюсток при самій основі, внаслідок чого оцвітина глибокошестироздільна.

Родина Амарилісових – Amaryllidaceae

Раніше включались до складу порядку Лілієцвітих. Відрізняється від лілійних в першу чергу нижньою зав’яззю (також тригніздою). Інколи в зіві оцвітини є так званий привіночок, або коронка, утворений виростами віночка, а можливо – і (чи) основами зрослих між собою і з трубкою віночка тичинкових ниток. Плід – суха чи м’ясиста коробочка, що розкривається стулками, або плід соковитий, ягодоподібний, нерозкривний.

Завдання:

1. Познайомитись з гербарними зразками та схематичними малюнками родів нарцис – Narcissus, білоквітка – Leucojum та підсніжник – Galanthus.

2. Визначити відмітні ознаки між цими родами та між ними і родом проліска, або блакитний підсніжник – Scilla (із родини Hyacinthaceae в сучасній класифікації або родини Liliaceae – в колишніх варіантах).

3. Записати в альбом приклади видів рослин вивчених родин, які охороняються або підлягають охороні.

Література. 2: 267-275; 262-263; 1: 520-524; 526-534; 1: 294-295;297; 300-303; 3: 334; 337-343; 4: 200-202; 6: 213-225.

Заняття 12 . Надпорядок Juncanae

Порядок Осокоцвіті – Cyperales

Родина Осокові – Cyperaceae

Кореневищні багаторічні трави, рідше дерновинні багато- та однорічні форми. Стебла тригранні, виповнені тканиною, без потовщених вузлів, рідше стебла більш-менш циліндричні. Листя звичайно трирядні, лінійні, з замкнутими піхвами, зосереджені переважно біля основи стебла; у нижніх листків або всіх нерідко пластинки редуковані, а розвинені тільки піхви.

Суцвіття зонтиковидні, головчасті, колосовидні, волотевидні чи китицевидні і складаються із колосків, рідко колоски поодинокі. В колосках квітки розміщені на осі по одному в пазусі приквіткової луски. Квітки дрібні, непоказні, анемофільні, двостатеві чи одностатеві (рослини частіше однодомні). Оцвітина переважно із 6 щетинок, волосків чи лусочок або оцвітина зовсім відсутня. У осок голі жіночі квітки замкнені в особливий специфічний орган – мішечок, який утворився в процесі еволюції цих рослин із зрослої краями до верхівки приквітки або двох приквіток – розвиненої жіночої і редукованої чоловічої квіток. Тичинок 3, рідше 2, з довгими нитками та прикріпленими до них своєю основою пиляками. Гінецей з 2-3 плодолистків, з верхньою паракарпною зав’яззю і одним насінним зачатком; стовпчик один чи їх 2-3; приймочки – по кількості плодолистків. Плід – однонасінний, нерозкривний, горішковидний (тригранний, двоопуклий або майже кулястий), який міститься в мішечку, що заповнений повітрям, завдяки чому плід може довго триматись на воді і переноситись нею на значні відстані. Оскільки осокові ростуть переважно на збитково зволожених грунтах і в прибережних смугах, наявність мішечка може розглядатись не тільки як захисне пристосування голих жіночих квіток, а також як пристосування до розповсюдження плодів (гідрохорії). Розміри, колір, характер поверхні, форма самого мішечка та його носика є важливими таксономічними ознаками для родини.

Представник: осока побережна – Carex riparia Curt.

Завдання:

Розглянути і замалювати:

1. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: повзучe кореневище; тригранне стебло; трирядні листки із жолобчастими пластинами; нижні піхви – нерозщеплені, голі; нижній покривний листок – прямий, коротший чи трохи довший за суцвіття; китицевидне суцвіття; жіночі колоски (нижні); чоловічі колоски (верхні).

2. Зовнішній вигляд і складові частини чоловічої і жіночої квіток. Позначити: приквітки; тичинки; мішечок; верхню зав’язь; стовпчик; приймочки (після уважного вивчення вказати їх кількість).

3. Записати формули і діаграми розглянутих квіток.

4.Замалювати зовнішній вигляд і поперечний розріз мішечка. Позначити: двозубчастий (рідко виїмчастий) носик; голу поверхню мішечка та його забарвлення; форму поперечного розрізу; розмір мішечка і носика (в міліметрах); консистенцію мішечка (шкірястий чи пробковидний).

5. Приквіткову луску жіночої квітки. Вказати: довжину (порівняно із дозрілим мішечком); забарвлення; кількість жилок.

6. Зовнішній вигляд і поперечний розріз горішка. Вказати форму розрізу і розмір (в довжину) горішка.

Представники: наявні в гербарній колекції.

Завдання:

Уважно розглянути, записати декілька (8-І0) прикладів представників осокових в альбом.

Література. 2: 283-285; 1: 536-539; 5: 236-238.

Надпорядок Commelinanae

Порядок Тонконогоцвіті, або Злакоцвіті – Poales, або Graminales

Родина Тонконогові, або Злаки – Poaceae, або Graminеae

Пануючі життєві форми складають трав’янисті багато- та однорічні рослини, дерновинні та кореневищні. Трав’янисті стебла (здерев’янілі тільки у бамбуків) почленовані на вузли та меживузля, мають інтеркалярний зріст, вузли виповнені тканиною, а меживузля переважно порожнисті. Такі стебла називають соломиною. Звичайно стебла циліндричні, рідко більш-менш стиснуті (плоскуха, грястиця, тонконіг стиснутий). Листки чергові, сидячі, лінійні, з паралельним жилкуванням, плоскими чи згорнутими пластинками. Основи листкових пластинок, які обгортають стебло над вузлом, утворюють піхви – закриті (зрослі) чи відкриті. На межі пластинки і піхви розвинені (рідко відсутні) язички – плівчасті або з волосків, інколи є так звані вушки.

Суцвіття колосовидні, головчасті, китицевидні, волотевидні або пучки гілочок, які складаються із колосків. Колоски бувають 1-3-багатоквітковими, мають різну форму і розміри, складаються з однотипних чи різнорідних квіток. При основі колосків знаходяться колоскові луски (одна, дві, три або дві пари), які не мають тичинок та маточок в своїх пазухах. Колоскові луски можуть бути бічними або ж серед них розрізняються верхня (розташованна ближче до осі колоска або осі вищого порядку іншого складного суцвіття) і нижня, протилежна верхній. Кількість, розмір і форма колоскових лусок, число жилок на них і характер їх розміщення, деякі інші ознаки мають важливе таксономічне значення.

Квітки звичайно двостатеві, рідко одностатеві (кукурудза), без типової оцвітини, замість якої у злаків є квіткові луски і плівки, розміщені двома колами. В зовнішньому колі розрізняють верхню (внутрішню) квіткову луску (обернену до осі колоска) і нижню (зовнішню), в пазусі якої сидить квітка. Таксономічне значення мають такі ознаки в будові нижньої квіткової луски, як форма її основи і верхівки, кількість жилок, наявність, форма і місце прикріплення остюка та ряд інших. У внутрішньому колі знаходяться квіткові плівки, або лодікули, звичайно їх по 2-3 в квітках, рідше по одній, шість. Андроцей три­членний (винятки – із однієї, двох, шести або багатьох тичинок), пиляки прикріплюються до ниток не основою, а серединою, що сприяє більш успішній анемофілії. Гінецей складається з двох (трьох) зрослих плодолистків, зав’язь верхня, паракарпна, однонасінна, сидяча або на короткій ніжці. Приймочка 2(І, 3)-лопатева, периста, частіше сидяча або ж на стовпчику різної довжини (найдовшому в жіночих квітках кукурудзи, зібраних у пазушні суцвіття – початки).

Плід – суха, однонасінна, паракарпна зернівка, у якої перикарп зростається із насіниною, а зовні до нього можуть щільно прилягати квіткові луски. Насінина з прямим зародком, що прилягає до багато­го мучнистого ендосперму збоку (на відміну від осокових, у яких за­родок оточує ендосперм).

Представники: тонконіг – Poa ; мишій – Setaria; лисохвіст,або китник – Alopecurus; тимофіївка – Phleum; пальчатка – Digitaria (або інший рід – цинодон – Cynodon); овес, або вівсюг – Avena; грястиця – Dactylis; бромус – Bromus; костриця – Festuca; житняк – Agropyron; ковила – Stipa; жито – Secale; ячмінь – Hordeum; пшениця – Triticum.

Завдання:

І. Познайомитись з гербарною колекцією злаків.

2.Вибрати по одному виду названих вище родів і схематично замалювати складні суцвіття цих представників. Записати назви суцвіть і родів (бажано їх логічно згрупувати за типами суцвіть).

Представник: пирій повзучий – Elytrigia repens (L.) Nevski

Завдання:

Розглянути і замалювати:

І. Зовнішній вигляд рослини. Позначити: довге, повзуче кореневище; голі циліндричні стебла; плоскі листки; голі піхви із плівчастими краями; суцвіття – справжній колос; окремі колоски.

2. Окремий колосок. Визначити його розмір і кількість квіток (розглянути декілька колосків).

3. Колоскові луски. Визначити їх розмір, форму, характер верхівки, наявність або відсутність остюка, кількість жилок (звернути увагу, чи однаково помітні), характер поверхні (голі чи опушені ). Зробити відповідні позначення.

4. Складові частини квітки. Визначити співвідношення (відносне) довжини колоскових лусок, нижньої і верхньої квіткових лусок; показати: форму квіткових лусок; форму основи і верхівки нижньої квіткової луски, наявність або відсутність остюка на ній; квіткові плівки, або лодікули; тичинки; верхню зав’язь; перисту двороздільну приймочку .

5. Зовнішній вигляд і поздовжній розріз зернівки – волосистої вгорі і жолобчастої з внутрішнього боку.

6. Записати формулу квітки і діаграму триквіткового колоска, звернувши увагу на взаємне розміщення колоскових і квіткових лусок та вісі колоса і вісі колоска.

Література. І: 285 - 299; 2: 549-565; 6: 238-252.