Аналіз результатів роботи, висновки

Результати виконання лабораторної роботи оформляються у вигляді звіту, який включає пояснювальну записку та графічні побудови:

а) палеотектонічні профілі;

б) сучасний геологічний профіль.

У пояснювальній записці необхідно:

1. Вказати мету роботи і сформулювати постановку завдання.

2. Описати принцип побудови палеотектонічних профілів.

3. Навести вихідні дані для проведення побудов:

а) таблицю глибин залягання покрівлі стратиграфічних підрозділів;

б) таблицю товщин стратиграфічних підрозділів.

4. Виконати опис результатів палеотектонічного аналізу, коментуючи пункти 4-7 попереднього розділу.

5. Зробити висновок щодо перспектив нафтогазоносності території в різних геоструктурних поверхах.

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте методи палеотектонічного аналізу?

2. Що таке палеотектонічний профіль?

3. В чому полягає принцип компенсації при палеотектонічних реконструкціях?

4. В чому переваги і недоліки методу аналізу палеотектонічних профілів в порівнянні з аналізом палеоструктурних карт?

5. Які палеотектонічні умови є сприятливими для формування покладів нафти і газу?

6. Охарактеризуйте основні генетичні типи структур.

7. За якими ознаками роблять висновок про час закладання, формування або розформування структур.

8. Як співвідносяться між собою час утворення пасток і час формування покладів з точки зору сприятливих умов для промислової нафтогазоносності.

Лабораторна робота № 3 Визначення ступеня перспективності територій за критерійними ознаками Мета і завдання

Мета роботи полягає у набутті студентами практичних навиків проведення якісного прогнозу нафтогазоносності територій за критерійними ознаками.

Завдання роботи полягає у визначенні ступеню перспективності територій за сумою визначальних оціночних показників нафтогазоносності (критеріїв).

Основні теоретичні положення

Геологічний прогноз або геологічне обґрунтування доцільності проведення пошуків полягає в аргументованому доведенні наявності в надрах досліджуваної території сприятливих умов для формування та збереження скупчень нафти і газу. Сучасна теорія і практика геологічного обгрунтування пошуків нафти і газу базується на аналізі геологічних передумов, під якими розуміють сукупність сприятливих ознак і критеріїв нафтогазоносності, що залежать від умов формування та розташування їх скупчень в земній корі.

Під ознаками нафтогазоносності розуміють такі особливості геологічних об’єктів, які вказують на наявність в надрах досліджуваної території покладів нафти і газу. Ознаки нафтогазоносності вказують на те, чим геологічні об’єкти, що вміщують поклади нафти і газу, відрізняються від об’єктів, що їх не вміщують.

За характером прояву ознаки нафтогазоносності поділяються на прямі й опосередковані.

Прямі ознаки безпосередньо вказують на наявність нафти чи газу в надрах земної кори. До них відносяться природні нафтогазопрояви. Прямі ознаки не можуть бути безпосередньо залучені для кількісної оцінки нафтогазоносності геологічного об’єкта.

Опосередковані (непрямі або побічні) ознаки нафтогазоносності вказують на наявність в надрах нафти і газу не безпосередньо, а через будь-що інше, за допомогою посередніх ланок. Іншими словами, такі ознаки є навідними, так би мовити, натяком на наявність нафти чи газу.

До опосередкованих ознак нафтогазоносності відносяться такі особливості будови і розвитку геологічних об’єктів, які згідно з емпірично встановленими або теоретично обґрунтованими закономірностями говорять про сприятливі умови для наявності в надрах досліджуваного об’єкта покладів нафти і газу.

Опосередковані ознаки нафтогазоносності дозволяють давати лише ймовірну оцінку можливості виявлення покладів нафти і газу в надрах досліджуваної території. Опосередковані ознаки нафтогазоносності в формалізованому вигляді використовуються для кількісної оцінки продуктивності геологічних об’єктів. Наявність опосередкованих ознак є, здебільшого, лише необхідною, але недостатньою умовою існування в надрах покладів нафти чи газу. Можна навести багато прикладів того, що наявність всіх таких ознак ще не гарантує відкриття покладів нафти і газу і, навпаки, продуктивними є геологічні об’єкти, які не вписуються в схему опосередкованих ознак.

На практиці використання ознак нафтогазоносності проводиться при прогнозуванні продуктивності окремих геологічних об’єктів шляхом аналізу так званих критеріїв оцінки нафтогазоносності.

Критерії оцінки нафтогазоносності – це ознаки нафтогазоносності, на основі яких проводиться визначення можливої нафтогазоносності геологічних об’єктів за ступенем їхньої перспективності. При цьому виділяються такі основні групи критеріїв: структурно-тектонічні, літолого-фаціальні, геохімічні, гідрогеологічні, геотермічні, мікробіологічні та природні нафтогазопрояви (табл. 3.1). Перші чотири групи критеріїв відносяться до опосередкованих, а остання – як пряма ознака нафтогазоносності надр.

Крім наведених критеріїв оцінки нафтогазоносності при виборі першочергових об’єктів під постановку на них нафтогазопошукових робіт обов’язково розглядаються і техніко-економічні критерії. Вони охоплюють такі показники як величина ресурсів, глибина залягання перспективних об’єктів, якість нафти і газу, наявність розвинутої інфраструктури транспортування і переробки вуглеводневої сировини, наявність матеріально-технічної бази для ведення пошуково-розвідувальних робіт, наявність і стан шляхів сполучень тощо, що значно впливають на економічні показники геологорозвідувальних робіт.

Таблиця 3.1