Порядок проведення роботи

Для успішного виконання роботи перед початком заняття студент повинен засвоїти основні принципи якісної оцінки перспектив нафтогазоносності надр.

Далі студенти, згідно виданого варіанту (таблиця 3.3), приступають до виділення категорії перспективності відповідних літолого-стратиграфічних комплексів за сумою визначальних оціночних показників які наведені у таблиці 3.2. Для цього слід встановити переважаючий тип вуглеводневого флюїду і категорію перспективності нафтогазоперспективного комплексу (НГПК).

Студенти аналізують показники згідно отриманого варіанту і порівнюють їх за ступенем перспективності з відповідними значеннями еталонної таблиці. При співпадінні більшості критеріїв, або незначних відхиленнях від рекомендованого

Таблиця 3.2 Критерійні показники якісного прогнозу перспектив нафтогазоносності
Таблиця 3.3 Варіанти завдань

значення (в сторону зменшення) одного-двох показників категорія перспективності НГПК визначається за більшістю із них.

Аналіз результатів роботи, висновки

Результати виконання лабораторної роботи оформляються у вигляді звіту, який включає пояснювальну записку, аналіз показників перспективності згідно одержаного завдання та висновок про категорію перспективності.

Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу повинен містити пояснювальну записку з вирішеними завданнями.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке ознаки нафтогазоносності?

2. Схарактеризуйте прямі ознаки нафтогазоносності.

4. Що таке опосередковані ознаки нафтогазоносності? Дайте коротку характеристику їх основних груп.

5. Дайте визначення критеріїв оцінки нафтогазоносності.

6. Як визначається ступінь перспективності досліджуваних територій?

7. Дайте оцінку основних показників нафтогазоносності за категоріями перспективності.

Лабораторна робота № 4

Регіональний прогноз нафтогазоносності територій

Мета і завдання

Мета роботи полягає у набутті практичних навиків проведення регіонального прогнозу нафтогазоносності надр.

Завдання роботи полягає у виділенні перспективних на нафту і газ ділянок в нафтогазоносному регіоні та визначенні категорії прогнозних ресурсів літолого-стратиграфічних комплексів на основі аналізу конкретної геологічної ситуації.

Основні теоретичні положення

Прогнозування нафтогазоносності надр – це процес науково обґрунтованого передбачення наявності в земній корі нафтогазоносних геологічних об’єктів, визначення їхнього просторового положення, умов залягання покладів і величини початкових ресурсів нафти і газу.

На сьогодні розрізняють регіональний, зональний та локальний рівні прогнозування, виділення яких залежить від масштабів об’єктів і визначаються їхньою ієрархією.

Регіональним прогнозом нафтогазоносності називають процес геологічного дослідження значної території осадового басейну з метою виділення в ньому об’єктів прогнозу регіонального рівня, диференціації їх за ступенем перспективності та нафтогазогеологічного районування. Таким чином, при регіональному прогнозі проводиться оцінка провінції в цілому, структур I порядку, великих структур II порядку, великих умовно виділених об’єктів, тобто оцінюються великі складові частини провінцій і басейнів, а також літолого-стратиграфічні комплекси та серії.

Прогнозування нафтогазоносності надр як процес складається з двох пов’язаних між собою процедур – якісної та кількісної оцінок.

Якісна оцінка перспектив нафтогазоносності надр – це комплекс досліджень, направлених на узагальнення результатів геологічного вивчення надр з метою виявлення сприятливих для нафтогазонагромадження територій, їхнього районування і диференціації за ступенем перспективності та вибору найоптимальніших напрямів пошуково-розвідувальних робіт.

Кількісна оцінка перспектив нафтогазоносності надр – це комплекс камеральних робіт і досліджень, направлених на узагальнення результатів геологічного вивчення надр певної території з метою визначення величини та розподілу ресурсів вуглеводнів і вмісту супутніх компонентів у об’єкті прогнозу.

В процесі проведення регіонального прогнозу вивчаються основні риси геологічної будови певної території, етапи її геотектонічного розвитку, літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, гідрогеологічні і геохімічні умови регіону, виявляються нафтогазоперспективні комплекси (природні резервуари) та зони можливого нафтогазонагромадження, проводиться кількісна оцінка прогнозних ресурсів за категоріями D₁ і D₂ та розробляються рекомендації стосовно вибору об’єктів для зонального прогнозу.

При якісній оцінці вивчається просторова зміна кожного критерію нафтогазоносності шляхом складання відповідних карт: тектонічних, структурних, літолого-фаціальних, гідрогеологічних, геохімічних та ін. Поєднанням цих карт одержують комплексну карту критеріїв нафтогазоносності, яка є основою для нафтогазогеологічного районування територій, виділення оцінюваних об’єктів прогнозування і зон, що характеризуються різним ступенем перспективності. У процесі диференціації територій виділяються зони:

– явно безперспективні (об’єкти прогнозування відсутні);

– безперспективні (об’єкт прогнозування позбавлений або колекторів, або покришок, або знаходиться в зоні гіпергенезу чи в інших несприятливих умовах);

– перспективні на нафту (нафтоносні), на газ (газоносні), і на нафту і на газ (нафтогазоносні).

Для кожного об’єкту прогнозування складається карта перспектив нафтогазоносності, яка разом з комплексною картою критеріїв нафтогазоносності і картами тектонічного і нафтогазогеологічного районування є основою для кількісної оцінки прогнозних ресурсів.

Поряд із зазначеним комплектом карт для кожного горизонту або комплексу такий же комплект карт складається для всього осадового чохла в межах оцінюваного регіону. Крім того, складаються схеми кореляції з виділенням нафтогазоносних і перспективних на нафту і газ горизонтів, літолого-стратиграфічних і нафтогазоносних комплексів; схема нафтогазогеологічного розчленовування розрізу регіону і та ін.

У залежності від ступеня обґрунтованості стосовно нафтогазоносності і вивченості об’єктів прогнозування проводиться диференціація прогнозних ресурсів за категоріями D₁, D₂ і виділяються у межах об’єктів прогнозування оцінювані (розрахункові) ділянки, а в межах добре вивченої території – еталонні ділянки.

Прогнозні ресурси – це ті сумарні обсяги нафти, газу та конденсату, що очікуються в межах перспективних товщ певних геологоструктурних елементів, де промислові скупчення ще не відкриті. Прогнозні ресурси враховують потенційну можливість формування покладів певних геолого-промислових типів у межах досліджуваного регіонального об’єкта на основі встановлених на ньому позитивних тектонічних, літологічних, стратиграфічних, гідрогеологічних та інших передумов.

До категорії D₂ належать прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюють у межах значних регіональних структур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазоносності цих комплексів прогнозуються на підставі даних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів цієї категорії проводиться за параметрами, що передбачаються на підставі загальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими, більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.

До категорії D₂, відносяться прогнозні ресурси вуглеводневої сировини, що знаходяться:

а) у межах слабовивчених структур І порядку з невстановленою нафтогазоносністю;

б) у районах із доведеною нафтогазоносністю в нафтогазоперспективних комплексах, занурених значно нижче глибин, досягнутих бурінням.

Оцінки ресурсів категорії D₂, що базуються, здебільшого, на загальних аналогіях геологічної будови, доцільно використовувати при плануванні регіональних робіт і виборі напрямів ранніх етапів пошуків. Проектувати приріст запасів нафти і газу при розробленні планів на майбутнє і видобуток на перспективу (10–15 років) за ними не рекомендується.

До категорії D₁ відносяться прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах значних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів нафти і газу категорії D₁ проводиться за результатами регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень і за аналогією з розвіданими родовищами у межах регіону, який оцінюється.

Зазвичай до категорії D₁ зараховують прогнозні ресурси вуглеводневої сировини нафтогазоперспективних комплексів, що очікуються:

а) на геоструктурних елементах ІІ і ІІІ порядків, які знаходяться в межах геоструктурного елемента вищого порядку з доведенною нафтогазоносністю на суміжних територіях (група нелокалізованих прогнозних ркесурсів категорї D₁);

б) за наявності достатньої інформації – на виявлених нафтогазоперспективних структурах, які знаходяться в районах із ще не встановленою нафтогазоносністю (група локалізованих прогнозних ресурсів категоії D₁) _.

Оцінки ресурсів категорії D₁ використовують для обгрунтування найбільш ефективних напрямів геолого-пошукових робіт на майбутнє, складання перспективних (10-15 років) програм економічного і соціального розвитку регіонів країни, планування геологорозвідувальних робіт і приросту запасів на перспективу, а також обгрунтування довгострокових схем розвитку видобутку нафти і газу.