Порядок проведення роботи

Для успішного виконання роботи перед початком заняття студент повинен засвоїти схему ієрархічної супідрядності об’єктів прогнозування нафтогазоносності надр, які контролюють регіональне та локальне нафтогазонагромадження в літосфері.

Для виконання поставленого завдання рекомендується:

1. Підготувати таблицю супідрядності запропонованих геоструктурних та неструктурних об’єктів прогнозування нафтогазоносності надр за такою формою:

– перша колонка – номер за порядком;

– друга колонка – назва об’єкта прогнозування нафтогазоносності надр;

– третя колонка – геоструктурні об’єкти (колонка поділяється на чотири графи, кожна з яких відповідає І, ІІ, ІІІ, ІV-му порядкам);

четверта колонка – неструктурні (літологічні і стратиграфічні) об’єкти (колонка поділяється на дві графи – регіональні та локальні об’єкти).

2. У другу колонку вписати назви об’єктів згідно з одержаним варіантом (додаток А). Визначити супідрядність запропонованих об’єктів і символом «+» відмітити їх відповідність тому чи іншому порядку.

Аналіз результатів роботи, висновки

Результати виконання лабораторної роботи оформляються у вигляді звіту, який включає пояснювальну записку та заповнену таблицю супідрядності геоструктурних та неструктурних об’єктів прогнозування нафтогазоносності надр.

У пояснювальній записці необхідно:

1. Вказати мету роботи і сформулювати поставлене завдання.

2. Зобразити схему ієрархічної супідрядності об’єктів прогнозування нафтогазоносності надр, які контролюють регіональне і локальне нафтогазонагромадження в літосфері.

3. Дати стислу характеристику регіональних і локальних геоструктурних та неструктурних елементів, які розглядають як об’єкти при прогнозуванні нафтогазоносності надр.

Контрольні запитання та завдання

1. Схарактеризуйте геоструктурні об’єкти, які контролюють регіональне нафтогазонагромадження.

2. Схарактеризуйте геоструктурні об’єкти, які контролюють локальні скупчення нафти і газу.

3. Дайте характеристику літологічних неструктурних об’єктів.

4. Дайте характеристику стратиграфічних неструктурних об’єктів.

5. Зобразіть графічні схеми-моделі нафтогазопересективних об’єктів антиклінального типу.

6. Зобразіть графічні схеми-моделі нафтогазопереспективних об’єктів неантиклінального типу.

Лабораторна робота № 2

ПРОГНОЗ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НАДР ЗА ДАНИМИ АНАЛІЗУ ПАЛЕОТЕКТОНІЧНИХ ПРОФІЛІВ

Мета і завдання Мета роботи полягає у оволодінні методикою побудови палеотектонічних профілів та їх аналізу для оцінки перспектив нафтогазоносності окремих територій.

Завдання роботи полягає у визначенні палеотектонічних умов формування різних генетичних типів структур та встановленні перспектив їх нафтогазоносності на основі аналізу конкретної геологічної ситуації.

Основні теоретичні положення

Історія тектонічного розвитку багатьох регіонів звичайно не буває спокійною і однонаправленою. Відбуваються неодноразові перебудови структурного плану, що приводять до неузгодженого залягання відкладів різного віку, до утворення поверхонь розмиву та захоронених (скритих) структур. Формуються реґіональні нахили, що розкривають структурні пласти і руйнують приурочені до них поклади нафти і газу. Тому при оцінці перспектив нафтогазоносності надр окремих територій уже не можна обмежуватися тільки знаннями про гіпсометрію перспективних відкладів у сучасному структурному плані.

Для успішного вирішення практичних задач, від яких залежить ефективність пошуків та розвідки нафти і газу, застосовується палеотектонічний аналіз.

Одним із методів палеотектонічного аналізу є складання палеотектонічних (палеоструктурних) профілів (профілів вирівнювання). Палеотектонічний (палеоструктурний) профіль - це графічне зображення на вертикальній площині послідовності напластування гірських порід різного віку, характеру їх взаємовідношення і умов залягання на певний момент геологічного часу. В основу побудови таких профілів покладено те міркування, що занурювання області нагромадження осадків компенсується нагромадженням осадових товщ. Поверхня, нижче якої іде нагромадження осадків, що називається батиметричним рівнем, або рівнем компенсації, при побудові профілю вирівнювання приймається за горизонтальну лінію. За рівень компенсації приймається підошва якого-небудь стратиграфічного горизонту до початку формування якого і робиться побудова. Від верхньої поверхні цієї товщі (або групи їх) вниз підбудовуються товщини нижчезалягаючих відкладів. Завдяки цьому до певного моменту геологічної історії відтворюється положення меж відповідних стратиграфічних горизонтів. В доповнення до палеотектонічних профілів доцільно давати також сучасний геологічний профіль, який відображає кінцевий етап формування структури.

Перевага методу палеотектонічних профілів в порівнянні з площовими побудовами полягає в простоті, в більшій наглядності вертикального розчленування і можливості зображення палеотектонічної структури. Для локальних палеотектонічних побудов використовуються, як правило, дані пробурених свердловин, а для реґіональних, крім того, матеріали геофізичних досліджень (в основному сейсміки).

Кількість палеотектонічних профілів вибирається в залежності від розчленованості стратиграфічного розрізу, обумовленого числом регіональних неузгоджень, що відповідають фазам прояву тектонічної активності, тобто періодам значної перебудови структурних планів території.

На основі аналізу палеотектонічних профілів можна встановити приблизний час зародження, перебудови і кінцевого формування реґіональних і локальних піднять – можливих пасток нафти і газу. При цьому слід відмітити, що такий висновок можна робити не для всієї досліджуваної площі (як при побудові палеоструктурних карт), а тільки по одному напрямку.