- •Ухвалено до друку вченою радою
- •6.010200 – Фізичне виховання. Укладач: н.С. Сітнікова., доцент
- •Пояснювальна записка
- •Планування наукового дослідження
- •Вибір теми курсової роботи
- •Мета і завдання дослідження
- •Вибір методів дослідження
- •Аналіз науково-методичної літератури
- •Загальні вимоги до порядку викладу матеріалу роботи
- •6.1. Вимоги до структурних елементів вступної частини
- •6.2. Вимоги до структурних елементів основної частини
- •6.3. Вимоги до додатків
- •7. Правила оформлення роботи
- •7.1. Загальні вимоги до оформлення роботи.
- •7.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
- •7.3. Загальні правила подання ілюстрацій
- •7.4. Загальні правила подання таблиць
- •7.5. Загальні правила подання формул
- •7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •7.7. Оформлення "Списку використаних джерел"
- •7.8. Загальні правила оформлення додатків
- •7.9. Підготовка до захисту курсових робіт
- •Рекомендовані теми до написання курсових робіт
- •Додаток а Зразок титульного аркуша курсової роботи
- •Курсова робота
- •Додаток б Зразок завдання на курсову роботу
- •Завдання на курсову роботу
- •Додаток в Приклад складання реферату
- •Додаток г Приклад оформлення змісту
- •Додаток д Приклади оформлення бібліографічних описів джерел, використаних у роботі
Мета і завдання дослідження
Виходячи з назви курсової роботи, її об'єкта і предмета, можна приступити до визначення мети і завдань дослідження. Мета формулюється коротко і гранично точно, у значеннєвому відношенні виражаючи те основне, що намагається зробити дослідник, до якого кінцевого результату він прагне.
Наприклад:
Мета дослідження – розробити методику спеціальної технічної підготовки легкоатлетів 10-16 років які спеціалізуються у бігу на короткі дистанції;
Мета дослідження – проаналізувати фізичну підготовку волейболісток вищої ліги у підготовчому періоді тренувального процесу.
Визначивши мету науково-дослідної роботи, можна сформулювати завдання, які необхідно вирішити. Завдань у курсовій роботі може бути 2-3. Наприклад, одним з них може бути завдання, зв'язане з вивченням стану питання, інше – з розробкою експериментальної методики чи навчання тренування і третє – з виявленням ефективності її застосування на практиці. Завдання формулюються чітко і лаконічно. Як правило, кожне з завдань формулюється у виді доручення: «Вивчити...», «Розробити...», «Виявити...», «Установити...», «Обґрунтувати...», «Визначити...» і т.д.
Наприклад:
Дослідити існуючі варіанти техніки виконання бігових вправ визначити раціональні і перспективні способи їхнього виконання.
2. Розробити й обґрунтувати методику навчання бігу на короткі дистанції.
3. Підвищити ефективність навчально-тренувального процесу спортсменів-легкоатлетів на основі комплексної програми відновлювальних заходів.
Вибір методів дослідження
Основним орієнтиром для вибору методів дослідження повинні служити його завдання.
У практиці проведення досліджень, спрямованих на рішення завдань з теорії і методики фізичної культури і спорту найбільше поширення одержали наступні методи:
Аналіз науково-методичної літератури.
Педагогічне спостереження.
Бесіда, інтерв'ю й анкетування.
Хронометрування.
Педагогічний експеримент.
Фізіологічні методи дослідження: визначення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, спірометрія, проба Штанге і Генча, виконання стандартного теста PWC170 для визначення рівня загальної фізичної працездатності.
Антропометрія.
Методи математичної статистики.
Застосування основних педагогічних методів у дослідженнях у галузі фізичного виховання і спорту дозволяє використовувати в кожному конкретному випадку найрізноманітніші прийоми, способи і методики реєстрації і збору інформації (фізіологічні, психологічні, біомеханічні, медичні й ін.): від звичайного візуального аналізу й оцінки до застосування сучасних технічних пристроїв і приладів з використанням сучасних комп'ютерів і інформаційних технологій.
Якщо студент використовує в роботі широко відомі методи і методичні прийоми, варто лише послатися на джерело інформації. Модифіковані й оригінальні методики необхідно детально описати в роботі.
Аналіз науково-методичної літератури
Курсова робота – це насамперед узагальнення вже наявної інформації. Вивчення літератури повинне починатися ще в процесі вибору теми курсової роботи. Студенту на основі літературних джерел необхідно ясно собі представити все те, що має відношення до досліджуваної проблеми: її постановку, історію, ступінь розробленості, застосовувані методи дослідження і т.д. Особливу спрямованість ця робота здобуває після вибору теми і встановлення конкретних завдань дослідження.
Основними сховищами науково-технічної інформації є бібліотеки. Студентам для здійснення успішного пошуку літератури необхідно правильно орієнтуватися у фондах бібліотеки. Велику допомогу для цілеспрямованої роботи в цьому плані можуть зробити відповідні каталоги, що підрозділяються натри основних види: алфавітний, систематичний і предметний.
При підборі необхідної літератури треба враховувати рік видання, авторитетність і популярність у науці автора книги, видавництво, загальну спрямованість роботи (обумовленої на даному етапі по заголовку).
У процесі роботи над літературою важливо установити, наскільки і як ця проблема освітлена в загальних наукових працях і спеціальних роботах з даного питання. Студент при цьому довідується, які сторони вже досить добре розроблені, з яких питань ведуться наукові суперечки, зіштовхуються різні наукові концепції й ідеї; що вже застаріло, які питання ще не вирішені. Усе це дає підставу визначити галузь свого дослідження.
Пророблена по темі література служить базою для написання глави курсової роботи «Аналіз джерел літератури по темі дослідження». Ця глава не повинна перевищувати 10-15 с. Наприкінці глави бажано зробити короткі виводи про ті конкретні наукові завдання, що автор поставив і прагнув вирішити у своїй курсовій роботі.
Цінність цієї глави полягає в тому, щоб автор показав своє уміння аналізувати літературу, зіштовхувати думки різних авторів по тому самому питанню, знаходити єдність у поглядах різних фахівців на дану проблему.
Ця глава попереджає виклад власного теоретичного і практичного матеріалу.
