- •21. Охарактеризуйте фактори, які впливають на розміри осередку хімічного ураження і стійкість отруйних речовин.
- •24. Назвіть біологічні збудники захворювань, шляхи потрапляння та особливості впливу на організм людини. Дайте визначення поняттям „епідемія”, „пандемія”, „епіфітотія” та „епізоотія”.
- •25. Дайте визначення поняттям „карантин” і „обсервація”. Які заходи проводяться під час карантину та обсервації.
- •26. З якою метою проводиться оцінка радіаційної обстановки. Поясніть сутність її проведення. Як використовуються результати оцінки радіаційної обстановки методом прогнозу.
- •27. Наведіть послідовність оцінки фактичної радіаційної обстановки за даними розвідки. Де використовують отримані результати. Що таке коефіцієнт ослаблення.
- •28. Як визначити дозу можливого опромінення під час перебування в зоні радіоактивного забруднення. Як визначити час перебування в зоні радіоактивного забруднення, якщо відомий рівень радіації.
- •29. З якою метою проводиться оцінка хімічної обстановки. Поясніть сутність її проведення.
- •30. За яких обставин проводиться евакуація. Поясніть, яка категорія населення підлягає евакуації, а яка – розосередженню. Назвіть основні способи евакуації.
- •32. Від яких вражаючих факторів захищають сховища. Як характеризуються сховища за захисними властивостями і за місткістю. Які основні вимоги до сховищ. Назвіть види і норми приміщень у сховищах.
- •33. Як забезпечуються системи життєзабезпечення у сховищах. Назвіть режими роботи системи повітропостачання. Які споруди можуть бути використані як сховища.
- •35. Назвіть найпростіші укриття. Від яких вражаючих факторів вони захищають. За яких обставин виникає потреба в їх будівництві.
- •36. Охарактеризуйте захисні властивості засобів захисту шкіри. Назвіть медичні засоби захисту. В яких випадках їх використовують.
- •38. Назвіть шляхи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів.
- •39. З якою метою проводиться оцінка стійкості роботи промислового об’єкту до вражаючих факторів. Назвіть вихідні данні та послідовність проведення оцінки.
- •40. Як оцінити стійкість елементів промислового об’єкту під час вибуху, або у разі виникнення пожежі. Назвіть основні заходи підвищення стійкості роботи об’єктів.
29. З якою метою проводиться оцінка хімічної обстановки. Поясніть сутність її проведення.
Хімічна обстановка — це сукупність наслідків хімічного зараження
території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими
речовинами, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.
Хімічна обстановка може утворитися при застосуванні хімічної
зброї, або в результаті аварійного розливу, чи викидання СДЯР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.
Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, необхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони зараження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, можливіиураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зараження
споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.
30. За яких обставин проводиться евакуація. Поясніть, яка категорія населення підлягає евакуації, а яка – розосередженню. Назвіть основні способи евакуації.
Евакуація — це упорядковане виведення чи вивезення людей з
об'єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для
життя. Основна мета евакуації — забезпечення безпеки кожної
людини і всіх. Евакуації підлягають цінності, документація та архівні
матеріали.
Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження
чи загрози надзвичайної ситуації. Успішність проведення евакуації
залежить від підготовленості керівництва об'єктів, населених пунктів,
адміністративних територій, керівників держави, населення, сил і засобів.
31. Охарактеризуйте евакуаційні заходи. Що таке збірні і приймальні евакопункти. Як проводиться евакуація в умовах радіоактивного чи хімічного забруднення місцевості. В чому перевага евакуаційних заходів. Які недоліки цього способу захисту
Евакуаційні заходи передбачають завчасну розробку планів евакуації, підготовку зон і районів розміщення для нормальної життєдіяльності евакуйованого населення; підготовку всіх видів транспорту; створення необхідних структур і органів управління на період евакуації; проведення комплексу заходів для охорони громадського порядку і підтримання організованості серед населення.
Збірні евакуаційні пункти (ЗЕП) призначені для збору і реєстрації населення, яке підлягає евакуації, для формування піших і транспортних колон та ешелонів, а також забезпечення відправлення їх на пункти посадки на транспортні засоби. Кожний ЗЕП має свій номер і за кожним з них закріплюється певна кількість об'єктів. До складу ЗЕП входять начальник ЗЕП, заступник начальника ЗЕП, медпункт, робочі групи реєстрації і обліку, формування ешелонів (колон), охорони громадського порядку, стіл довідок, кімната матері і дитини, комендант.
Для зустрічі евакуйованих у приміську зону людей, обліку і відправлення їх у кінцеві пункти розміщення в сільських районах утворюються приймальні евакокомісії і приймальні евакопункти (ПЕП). Районну приймальну евакокомісію очолює заступник голови райвиконкому. До складу комісії входять представники районного управління сільським господарством, військового комісаріату і відділів рай виконкому (народної освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, міліції та інших служб).
Приймальні евакопункти (НЕП) розташовуються поблизу станцій (пристаней) висадки. До робочого апарату ПЕП входять групи зустрічі і тимчасового розміщення населення, обліку прибулих, відправки і супроводження, чергові по кімнаті матері і дитини, пост охорони громадського порядку, медпункт.