2. Інструкція по оформленню результатів роботи:

1. Записати в зошит тему і мету роботи.

2. Записати розпізнані тексти

3. Дати письмову оцінку переваг і недоліків розглянутих програмних засобів вводу текстової інформації

Завдання 1

У часіспостерігаєтьсянерівномірність у старінніокремих людей та груп. Не співпадаютьнавітьрізнівидистарінняоднієїособи (біологічне, економічне, соціальне, психологічне),алевони і взаємопов'язані, бонастання одного - активізуєіншийвид. Хочаможливий і зворотнійвплив: спрямована на майбутнєособа похилоговіку, яка прагне до пізнання та самовдосконаленнянамагається не помічатиекономічнінегаразди, фізичнопочуваєтьсякраще. Тобто, «психологічнамолодість» особи галь­муєстаріннялюдини у цілому. Поширеною є теза, що душа не^{старіє, в'янелишетіло.}

З точки зору культурно-історичногорозвиткулюдствастарість-один ізнаймолодшихперіодів. Аджедавні люди ста­рості не мали. Раніше у суспільстві не буломісцятим, хто через фізичнуслабкість переставав бути повноціннимучасникомздо­буттязасобів для життя. Історики та етнографизазначають, щопершістарі люди з'явилися з початком використаннявогню, коли вони отрималифункціїйогоохоронців [162].

У вітчизнянихдослідженняхувагатривалий час приділя­ласьбіологічним та соціальним аспектам старості. В Україні у 1958 роцівідкрито перший в СРСР і один з перших у світіІнсти­тутгеронтологіїАкадеміїмедичних наук СРСР (тепер - Інсти­тутгеронтологіїНаціональноїАкадеміїмедичних наук Ук­раїни). Йогостановленняпов'язано з іменами І. І. Мечникова, О.О. Богомольця, І. І. Шмальгаузена, О. Н. Сєвєрцова, О. В. Нагорного, М.М. Горєва, Д. Ф. Чеботарьова, В.В. Безрукова. Нау­ковці інституту також вивчали питання довголіття та психоло­гічного вітаукту, біологічних, соціальних, психологічних чин­ників старіння.

Аналіз наукової відповідної літератури дозволив вирізни­ти такі основні напрямки теоретико-емпіричних досліджень періоду старості:

1. психологічні особливості осіб похилого віку у контексті проблем закономірностей та періодизації психічного розвитку особистості досліджувалиМ.Д.Александрова, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Г.Д. Бердишев, К. Висьневська-Рошковська, Дж. Курцмен, О.Г. Лідерс, О.В Нагорний, О.Ф. Ри­балко, Ю. А. Спасококуцькі;

Завдання 2

Висновок

При використанні програми, яка створена для розпізнавання тексту який є сфотографованим, або сканованим можна зекономити час, який би витрачався на його набір вручну. Але в процесі розпізнавання програмою допускаються певні помилки і тому текст є не ідентичним. Його потрібно корегувати, на що також витрачається час і зусилля. У випадку, коли швидкість набору тексту у людини є низькою, дана програма є досить зручною.

Голосове введення інформації має свої переваги і недоліки. По часовим межам голосове введення займає дещо більше часу, але порівнянно із розпізнаванням тесту через фото помилок спостерігалось значно менше. Отже, коли є необхідність введення інформації із писаного тексту від руки перша програма не буде працювати, але коли потрібно розпізнати велику кількість від сканованого матеріалу, використання програми finereader займе набагато менше часу.