Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя) Четвертий рік навчання

Удосконалення лічильної діяльності

Удосконалюємо вміння дітей лічити предмети в межах 10 в прямому і зворотньому порядку, кількісними і порядковими числівниками.

Продовжуємо вчити лічити предмети, що розташовані лінійно, по колу, в різних напрямках (зверху вниз, знизу вверх, зліва направо, справа наліво тощо), не пропустивши при цьому жодного предмета і не рахуючи один і той же предмет двічі.

Формуємо уявлення про послідовність розташування чисел натурального ряду в межах десяти.

Закріплюємо знання про суміжні числа, вводимо в активний словник терміни «наступне» і «попереднє» число.

Ознайомлюємо зі складом числа з двох менших.

Вчимо розв’язувати нескладні арифметичні задачі і логічні завдання, вводимо поняття «задача», ознайомлюємо з арифметичними діями «додавання» і «віднімання» та арифметичними знаками (=, +, -).

Ознайомлення з величиною предметів

Продовжуємо вчити дітей вимірювати за допомогою умовної мірки, ознайомлюємо з сантиметровою лінійкою.

Знайомимо з основними одиницями вимірювання «метр», «сантиметр», «кілограм», «літр».

Удосконалюємо знання про те, що об’єм вимірюють літром, масу – кілограмом, довжину - лінійкою, метром.

Ознайомлення з формою предметів

Продовжуємо роботу над ознайомленням з геометричними фігурами: чотирикутником, багатокутником; вчимо більш розгорнуто обстежувати їх, виділяти характерні особливості форми (сторони, вершини, кути).

Навчаємо використанню прийомів накладання, прикладання, обведення по контуру, заштриховування, вимірювання.

Ознайомлюємо із зошитом у клітинку, вчимо орієнтуватися у ньому.

Орієнтування у просторі

Вчимо дитину вільно орієнтуватися у приміщенні, у найближчому оточенні.

Закріплюємо з дітьми поняття просторових відношень: поряд, навколо, спереду, серед, посередині, вгорі, внизу.

Вчимо визначати положення певного предмета відносно себе та іншого предмета.

Вчимо орієнтуватися на аркуші паперу.

Продовжуємо вчити орієнтуватися за схемою, визначати і змінювати напрям руху залежно від схематичного або словесного позначення.

Орієнтування в часі

Повторюємо, уточнюємо та закріплюємо знання, здобуті дітьми на попередніх етапах навчання.

Закріплюємо знання про назви днів тижня, їх послідовність; назви 12 місяців, їх послідовність; пори року.

Ознайомлюємо з елементарними уявленнями про тривалість години, хвилини, секунди.

Орієнтовні показники розвитку:

• рахує предмети за участю різних аналізаторів в межах 10 в прямому і зворотньому порядку, кількісними і порядковими числівниками;

• називає і розрізняє цифри від 1 до 9 та нуль;

• розпізнає геометричні фігури на малюнках, у навколишніх предметах;

• вимірює предмети за допомогою умовної мірки, будує відрізки заданої величини;

• розв’язує нескладні арифметичні задачі і логічні завдання;

• складає і обчислює приклади на додавання та віднімання способом перелічування суми чи остачі;

• орієнтується у просторі відносно себе, об’єктів; визначає положення предметів відносно один одного.

Конструювання

Конструювання – надзвичайно важливий вид діяльності, у процесі якого дошкільники оволодівають навичками моделювання предметного простору. Серед дітей з порушеннями опорно-рухового апарату найбільші труднощі у конструктивній діяльності відчувають дошкільники з дитячими церебральними паралічами, що пов’язано з порушеннями просторового сприймання. Діти припускаються помилок у виконанні будівель з кубиків або паличок, не можуть правильно зібрати розрізні картинки. У процесі копіювання асиметричної фігури з паличок роблять її зображення дзеркальним.

Враховуючи особливості дітей, навчання доцільно розпочинати з конструювання за зразком, складеним з частин, і тільки після цього переходити до конструювання за нерозчленованим зразком. На початковому етапі фахівці знайомлять дитину з будівельним матеріалом, навчають її простим конструктивним діям, користуючись деталями однакової величини і форми, навчають обстеженню зразка і деталей будівлі, словесному позначенню просторових відношень предметів («поряд», «на », «над», «біля», «під» тощо). Перехід до «конструювання за нерозчленованим зразком» передбачає навчання дітей розгляданню зразків, ефективним способам конструювання з використанням розгорнутих дій з деталями (прикладанням їх до зразків); вчать користуватися просторовими і метричними ознаками предметів у процесі конструювання; складати геометричні фігури, враховуючи форму і величину деталей; збагачують словниковий запас дитини спеціальною просторовою термінологією («квадрат», «прямокутник», «ромб»). В залежності від індивідуальних можливостей дитини, педагог визначає тривалість етапу та переходить до наступного – конструювання за зразками-малюнками. Для такої роботи педагоги готують набори малюнків з обємним і умовним зображенням будівель.

Вільне конструювання можна пропонувати дитині тільки за умови самостійного використання засвоєних нею прийомів обстеження і виконання будівель. За таких обставин урізноманітнюються завдання, зокрема, додається конструювання за задумом.

Робота з розвитку конструктивної діяльності дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату проводиться як вчителем-дефектологом, так і вихователем. На заняттях учитель-дефектолог працює над ознайомленням дітей з будівельним матеріалом, навчанням прийомам конструювання, удосконаленням навичок просторової орієнтації тощо. Вихователь закріплює набуті знання та вміння в будівельних іграх, а також проводить ігри з розрізними картинками та кубиками, з мозаїкою, з паличками, з піском та збірно-розбірними іграшками.

У роботі педагоги використовують різні прийоми, серед яких ефективності набувають: спостереження дітей за діями дорослого; наслідування дій дорослого; конструювання за зразком, малюнком, схемою, умовою, уявою, ілюстрацією, а також моделювання кімнати та непредметне конструювання.

Враховуючи особливості дітей, педагоги достатньої уваги повинні надавати непредметному конструюванню, за якого діти відтворюють поєднання фігур, пересування однієї фігури та одночасне пересування двох фігур. Виконуючи такі завдання за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією, діти тренуються розташовувати фігури у просторі.

На занятті, перш ніж розпочати будівлю, вчитель-дефектолог вивчає з дітьми готову конструкцію (знайомить з її призначенням, називає та виділяє деталі у послідовності, за якою відбуватиметься конструювання, визначає форму, просторове розташування, відбирає з конструктора потрібні деталі). До початку виконання завдання, педагог з відповідних геометричних форм викладає схеми майбутніх будівель. На основі використання самостійно складених схем, діти будують об'ємні конструкції. Аналогічно проводиться заняття з конструювання за малюнком, зразком.

Робота зі збірно-розбірними іграшками передбачає використання розібраної на частини іграшки (деталі прикріплюються з допомогою шнурків, ґудзиків, липучок тощо), а також її предметного зображення такого ж кольору (розрізаного на такі ж частини аналогічного та чорного кольору (силует)). Діти спочатку вчаться збирати площинне зображення, а потім – об’ємне, для кожної іграшки окремо. Пізніше малюкам пропонують з купи деталей (як об’ємних, так і площинних: кольорових або чорних) відбирати необхідні і конструювати з них. Аналогічно проводяться ігри з розрізними кубиками.

Допоможуть орієнтуватися у просторі та користуватися схемою дидактичні ігри «Моделювання кімнати». Дошкільнята виконують завдання на розсташування меблів за наслідуванням, зразком, перестановка меблів за зразком та інструкцією, бажанням, планом-схемою.

Працючи з мозаїкою, дошкільнята вчаться її сортувати, працювати за схемою.

Оскільки, засвоєння дошкільниками з порушеннями опорно-рухового апатату конструктивної діяльності тривалий процес, який залежить від індивідуальних особливостей дітей, а також їх підготовленості, у практичній роботі педагог, насамперед, керується викладеною поетапністю навчання конструюванню, а також наступним приблизним розподілом матеріалу за віковими групами.