- •Трипільська скульптура.
- •Скульптура кіммерійців і скіфів.
- •5. Архітектура українського бароко.
- •7. Філософія та поетика українського бароко у творчості г.С.Сковороди.
- •8.Фрески Софії Київської.
- •12. Скіфське золото в музейних колекціях України і Росії.
- •15. Архітектура Київської Русі.
- •18. Культура скіфів.
- •19. Життя та побут українського козацтва в “Енеїді” і. Котляревського.
- •20. Історія українського козацтва в усній народній творчості.
- •21. Вплив Берестейської унії 1596 р. На культурний та релігійний розкол України. Роль козацтва в цих подіях.
- •22. Братства та козацтво в боротьбі за збереження та розвиток української культури.
- •23. Богдан Хмельницький та його час в образотворчому мистецтві.
- •24. Особливості зображення подій Визвольної війни 1648-1657 рр. У вітчизняній та світовій літературі та кінематографії.
- •25. Прояви мазепінського бароко в архітектурі.
- •26. Українська діаспора в Америці та Канаді.
- •27. Образотворче мистецтво української еміграції.
- •28. Українська вища школа поза кордонами України.
- •29. Характерні риси, традиційні види та жанри українського декоративно-прикладного мистецтва
- •30. Нові види декоративно-прикладного мистецтва.
- •31. Род та Рожаниці як етапи розвитку релігійних вірувань стародавніх слов'ян.
- •32.Пантеон слов'янських богів.
- •33. Міфи древніх слов'ян.
- •34. Міфи стародавніх українців.
- •35. Релігійні ритуали слов'ян-язичників.
- •36. Історичні передумови виникнення слов’янської культури на українських та російських землях
- •37. Культура дохристиянської Русі
- •38. Культура Київської Русі
- •39. Процес відродження української національної культури у 90-рр. XIX ст.
- •40. Наукове товариство імені т. Г. Шевченка, Товариство для розвою руської штуки та діяльність Василя Кричевського як передумови появи Михайла Бойчука.
- •41. Життєвий шлях м. Бойчука.
- •42. Паризьке братство українсько-польських художників та його творчі принципи.
- •43. Синтетизм як новий шлях відродження українського образотворчого мистецтва у творчості бойчукистів.
- •44. Співзвучність діяльності учня м. Бойчука Івана Падалки пошукам формоутворення у європейському мистецтві 20-30-х рр.
- •45. Романтизм як головний художній напрямок у розвитку російської культури першої третини хіх ст.
- •46. Новації о. Пушкіна в літературі.
- •47. М. Лермонтов в історії російської поезії і прози.
- •48. М. Гоголь – золотий лист, що з’єднав російську та українську культуру.
- •49. Історія виникнення терміну “сюрреалізм”
- •50. Головні напрямки у розвитку європейського сюрреалізму.
- •51. Життєвий шлях й.С.Баха
- •52. Веймарський та Лейпцизький періоди творчості й.С.Баха.
- •53. Жанровий діапазон творчості Баха: інвенції, сюїти, прелюдії, фуги, твори для органа.
- •54. Життєвий шлях Вольфганга Амадея Моцарта.
- •55. Симфонії та сонати Моцарта.
- •56. Оперна творчість музиканта Моцарта
- •60. Едуард Мане - головний вчитель молодих імпресіоністів.
- •61. Імпресіоністичний пейзаж.(к.Моне, а.Сислей, о.Ренуар, к.Піссарро).
- •62. Жанровий живопис. (о.Ренуар, к.Моне, е.Дега).
- •63. Естетика імпресіонізму.
- •64. Теорія Кольору в. Кандинського.
- •65. Художня концепція к.Малевича.
- •66. Символіка візантійського храму.
- •67. Новгородська школа живопису (Феофан Грек).
- •68. Московська школа живопису (Андрій Рубльов).
- •69. Гравюри Альбрехта Дюрера.
- •70. Філософія і художня практика сюрреалістів.
- •71. Художні відкриття імпресіонізму.
- •72. Пабло Пікассо і кубізм.
- •73. Постмодернізм в західному живописі.
- •74. Скульптура західного постмодернізму.
- •Трипільська скульптура.
33. Міфи древніх слов'ян.
Міфи древніх слов'янСлов’яни уявляли світ за міфо-логічною моделлю як триповерхову конструкцію, де Се-редній світ – Земля, Нижній світ – пекло, де горить вічний вогонь, а над Землею – Верхній світ – Небеса з кількома поверхами, і на “сьомому” живуть вищі сили.
Землю оточує Світовий океан, у середині якого – священ-ний камінь – “пуп землі”. Він знаходиться біля коренів Світового Древа (іноді це Святі Гори). Як і інші народи, слов’яни вважали Світове Древо Космічною віссю, що об’єднує всі три світи. У гілках дерева живуть Сонце й Місяць, а біля коріння – Змій.
Це дерево іноді називали Ірій, тобто “дерево блаженної країни Ір”, що знаходиться на півдні, де зимують птахи. Саме там вирішувалися людські долі.
Український “вирій” – рай – походить від цього слова.
Потойбічний світ, в уявленнях давніх слов’ян, знаходився “за рікою” (найчастіше це були Дніпро і Дон, Дунай) – за кордоном світу людей.
34. Міфи стародавніх українців.
За старовинними міфами, головними уособленнями всякої небезпеки були Чорнобог і його дружина, за рядом авторів, дочка – Мара. Саме вони породили Пека, чорта та інші злі сили. Чорнобог – бог зла, ворог Вирію (раю в стародавній українській міфілогії), людей і світла, заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства. Згідно з по-вір’ям, перетворювався у чорного лебедя та постійно воював з Білобогом, що вказує на те, що у стародавній українській вірі, як і у сучасних теж було присутнє поняття одвічної боротьби добра та зла. Мара (Марена) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, сіє на землі чвари, брехні, недуги. Слово “мара” збереглося в українській мові й до сьогодні, і часто уособлює образ чогось поганого, хворобливого. Це цілком логічно, адже за повір’ями Мара разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу. В образах цих доньок стародавні українці відобразили майже всю сукупність хвороб, групуючи їх, очевидно, за зовнішніми проявами захворювань. Таке міфічне відображення хвороб мало цілком вагоме практичне значення, адже було загальною медичною класифікацією, що допомагало у лікуванні. Доньки-хвороби Мари зображалися у вигляді міфічних потвор. Вогневиця – несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. Глуханя – відбирала в людей слух і мову. Зображувалася потворною бабою без вух і рота. Гризачка – несла людям хворобу серця. Зобра-жувалася черв’якоподібною істотою, в якої над посинілою тонкою верхньою губою зависали гострі хижі зуби. Жо-втяниця – несла людям жовчну хворобу. Уявлялася висох-лою немічною бабою з жовтими очима і лицем. Кікімора – богиня сновидінь. Уявлялась сонливою, блідою дівою, що жила у людській оселі у комині чи запічку. Коркуша – заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами тощо. Зображувалась коростявою, конопатою бабою, вкритою струпами та гнилими виразками. Лідниця – несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо. Зображувалась у вигляді обледенілої баби, в якої замість очей – дві крижини. Ломота – міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. Лякливиця – несла людям переляк, боязкість тощо. Навія – несла людям божевілля. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба. Очниця – осліплювала людей, несла їм хворобу очей. Зображувалася потворною брудною бабою з гнилими очима. Трясовиця (Пропасниця) – несла людям гарячку, смерть. Черевуха – несла людям хворобу шлунка та інших нутрощів. Ще одним втіленням зла та небезпеки в стародавні міфології українців була Яга-Баба
