2.Техніка для внесення мінеральних добрив при посіві.

Сівалка точного висіву СУПН-8

Призначена для пунктирного посіву каліброваних і некаліброваних насінин кукурудзи, соняшника, рицини, сорго з одночасним роздільним від насіння, внесенням мінеральних добрив і коткуванням грунту в рядки.

Характеристика
Продуктивність, га/год	3,36-3,9
Ширина захвату, м	3,6
Робоча швидкість, км/год	5-7
Глибина заробки, мм	40-120
Маса, кг	1240
Агрегатується з тракторами	МТЗ-80
Ціна, грн	42000

Bourgault-3310 Paralink Hoe Drill

• Ширина захвату від 12,2м. до 22,8м.

• Міжряддя 25- 30 см.

• Широкий вибір анкерів..

• Опція MRB®, для локального внесення N

3.Техніка для внесення мінеральних добрив у кореневе і позакореневе підживлення.

Культиватор рослинопідживлювач УСМК-5,4

ВАТ «Уманьфермманш». Міжрядний просапний культиватор з підживленням УСМК -5,4. Проріджувальна бурякова машина призначена для поздовж-рядкового прорідження сходів цукрового буряка з одночасним розпушуванням та знищенням бур’янів в міжряддях. Ціна 67800 грн.

Характеристика
Продуктивність, га/год
передпосівного обробітку	4,4-4,86
на міжрядному обробітку	2,16-4,86
Ширина захвату,
передпосівного обробітку	6-9
на міжрядному обробітку	4-9
Робоча швидкість, км/год	5-9
Глибина обробки, см	6-12
Маса, кг	1250
Агрегатується з тракторами класу	1,4

Обприсковач польовий шланговий «Роса»

Застосовується для поверхневого підживлення рідкими мінеральними добривами. Обприскувач агрегатується тільки з універсальним енергетичним засобом малогабаритним УЕСН «РОСА» і становить з ним одний сільськогосподарський агрегат, який експлуатується на сільськогосподарських колесах з шинами-оболонками наднизького тиску (КСхШО).

Характеристика:
Продуктивність за год змінного часу, га	16-23
Робоча швидкість, км/год	18-27
Місткість основних ємностей, л	800
Максимальна вантажопідйомність, кг	1000
Діапазон норм внесення робочої рідини, л/га	30-300
Робоча ширина захвату, м	20
Продуктивність насоса л/хв. не менше при 540 об/хв	200
Маса агрегату в цілому, кг	1500
Ціна обприскувача, грн	250000

8.Діагностика живлення культур упродовж періоду вегетації.

Існують такі види діагностики:

- візуальна діагностика;

- фенологічні спостереження;

- тканинна діагностика;

- дистанційне зондування;

- лабораторний аналіз рослин;

Рослинна діагностика може бути візуальною і хімічною (тканинна і листов). Візуальна діагностика рослин дозволяє за зовнішніми ознаками рослин зробити висновок про недостатнє або надмірне живлення посівів.

У нашій сівозміні до культур, що найбільш потребують діагностики відносяться пшениця озима, ріпак озимий та кукурудза на зерно.

Експрес-діагностика приладом «N-тестер» Нині створені й апробовані нові методики та прилади, що дозволяють швидко, просто і точно визначити необхідні дози азотних туків для проведення підживлення. Одним із таких приладів є N-тестер, призначений для визначення рівня азотного живлення рослин за вмістом хлорофілу в листках безпосередньо у полі, без використання допоміжних засобів.

Експрес-діагностика приладом «N-тестер» має низку переваг:

Швидко проводиться одне вимірювання, достатньо 1,5 хв.

Просто – для проведення діагностики достатньо сканування тридцяти листкових платівок у польових умовах, а методика проведення експрес-діагностики є легкодоступна та не потребу тривалої підготовки фахівців;

Надійно – існує сильний кореляційний зв'язок між вмістом хлорофілу та азоту в листках у „критичні“ фази росту та розвитку сільськогосподарських культур, що забезпечує високу точність діагностики азотного живлення;

Екологічно – прилад «N-тестер» уже використовується фермерами в багатьох розвинутих країнах Західної Європи, Російській Федерації. США. Це обумовлено зменшення надлишкового азотного навантаження на агробіоценоз та відповідно поліпшення екології навколишнього середовища.

Для отримання об'єктивних і точних результатів необхідно дотримуватися запропонованої методики проведення дослідження посівів за допомогою приладу "N-тестер". Вимірювання проводяться по діагоналі ділянки в рівновіддалених точках, відступаючи 40-50 м від краю поля. Для характеристики вирівняного поля площею 80-100 га рекомендується провести обліки в триразової повторності по 30 рослин в кожному обліку. При цьому, потрібно відбирати повністю розвинені листки рослин. Під час росту, коли візуально можливо диференціювати продуктивні стебла та погони, вимірювання проводять на верхньому листі різних стебел пропорційно їх кількості, віддаючи перевагу головним паростків. При цьому, не слід упереджено шукати більш яскраві ділянки і рослини.

Середина аркуша (по довжині) вкладається у вимірювальну головку приладу, і "помічник вимірювача" на приладі виставляються таким чином, щоб вимірювальний датчик виявився посеред листка (по ширині).

Листкова діагностика краще використовувати листову діагностику, розпочинаючи з весняного кущення рослин, для коригування доз добрив при підживленні. По діагоналі поля зрізують 20-30 рослин у фазу кущення і трубкування, а у фазу початку колосіння відбирають три верхніх листки з нормально розвинутих і вторинних стебел. Маса становить 100 г.

Фактичний вміст елементів живлення порівнюють з оптимальними параметрами і визначають його відхилення у відсотках, на основі чого коригують дози добрив на певну величину для створення оптимальних умов живлення. Якщо у рослинах фактичний вміст елементів живлення однаковий або вищий за оптимальний, то підживлення не проводять.

При діагностиці у фазі останнього листка більш достовірним показником є вміст загального азоту в листках. Цей підхід стримувався через трудомісткість аналізу. Тепер цю проблему вирішено завдяки використанню інфрачервоних аналізаторів.

Тканинна діагностика проводиться в першу чергу на полях, де вирощують зерно цінних і сильних пшениць. Розпочинається вона із настання фази виходу росли у трубку. По діагоналі у 20-30 місцях відбирають 100-120 рослин і складають середню пробу із 20 продуктивних стебел та аналізують за допомогою експрес-лабораторії ОАП-1. оцінку інтенсивності забарвлення проводять у балах.

Якщо вміст азоту нижчий 3.5 підживлення малоефективне, а отже проводити його недоцільно, тому що отримати сильні та цінні пшениці у такому випадку неможливо. При величині балу 3.5 – 4.5 доцільно провести два підживлення азотом по 30 кг/га КАС у фазу від колосіння до цвітіння рослин, а при балові 4,6 – 5,5, потрібне одне підживлення із розрахунку 30 – 45 кг/га азоту. При оцінці вище 5,5 балів підживлення недоцільне, оскільки у рослині достатня кількість азоту, щоб отримати зерно цінних або сильних пшениць.

Для тканинної діагностики у фазу кущення - початок стеблування використовують частину стебла завдовжки 5-7 см над першим від землі вузлом, у фазу стеблування – над другим вузлом і у фазі останнього листка - над останнім від землі вузлом.

Для діагностики живлення рослин доцільно визначати вміст елементів живлення і обов’язково трьох мікроелементів – азоту, осору і калію. Існує кілька переносних лабораторій, які компактні та прості у застосуванні й дозволяють отримати точні результати.

Для визначення ступеня забезпечення рослин елементами живлення використовують прилад ОП-2, призначений для діагностики живлення рослин азотом, фосфором і калієм безпосередньо на місці знаходження досліджуваних рослин. Прилад призначений для використання в агрохімічній практиці у польових умовах. Він складається з набору складних деталей, інструментів і хімреактивів, необхідних для проведення аналізів.

Визначення можна провести на зрізах будь-яких частин рослини.

Порядок роботи: всі визначення проводять на грубих зрізах (краще поперечних) частин рослин, які для аналізу кладуть на предметне скло. Усі значення базуються на кольорових реакціях, порівнянні інтенсивності забарвлення з відповідними шкалами для кожного з елементів, де оцінка дається в балах.

Для кожного елементу живлення є відповідно своя реакція з відповідними реактивами.