Лекція № 3. Цілепокладання в дидактиці. План

Сутність понять «мета», «ціль», «завдання».
Ієрархія цілей у процесі навчання.
Дидактична мета уроку та його цільові завдання.

Для розуміння навчання як діяльності, його планування та здійснення неабияке значення мають такі педагогічні категорії, як ціль і мета. Вони як складові цілепокладання в будь-якому виді людської діяльності є системотвірними, вихідними у виборі засобів цілеспрямованого досягнення поставленої мети.

Щоб з'ясувати сутність цілі й мети як загальнонаукових категорій, слід спочатку розкрити їхню загальну сутність. Це необхідно зробити у зв'язку з тим, що поняття цілі й мети часто ототожнюються, вживаються як синоніми.

Виходячи із загальнонаукової суті цілепокладання як специфічної людської здатності ставити перед собою свідомі цілі й реалізувати їх, спробуємо поняття ціль і мета розвести за їх сутністю.

Ціль як ідеальний внутрішньо спонукальний мотив виробництва (діяльності) є законом практики, яким визначається напрям і регулюється людська діяльність, спрямована на перетворення дійсності відповідно до усвідомленої людиною потреби.

В педагогіці поняття мета і ціль ототожнюються і сукупно трактуються як ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель, учні. З психологічної точки зору мета — це передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мети у вигляді логічної моделі фіксує бажане, до чого людина прагне, що є для неї взірцем у певному виді діяльності, а отже, є активним фактором людської свідомості.

Мета (від грец. — за, після) — це те, що перебуває за чимось, наприклад, за фізикою (метафізика), за мовою (метамова), за логікою (металогіка), за дидактикою (метадидактика). Це те, що з'являється після діяльності (навчальної, виховної, дослідницької тощо). Це результат, який ідеально мисленнєво передбачається до початку діяльності й знаходить свій прояв у меті з тим, щоб надати діяльності цілеспрямованого перебігу.

Мета тісно пов'язана з засобами її досягнення. Вона має винятково важливе значення для постановки і виконання конкретних завдань. Мета освіти переслідує розв'язання трьох взаємопов'язаних завдань:

навчальні — засвоєння учнями наукових знань, спеціальних й загальнонавчальних вмінь, навичок;

розвивальні — розвиток мови, мислення, пам'яті, творчих здібностей, рухової та сенсорної системи;

виховні — формування світогляду, моралі, естетичної культури тощо.

Поняття «завдання» має дві сутності: цільову як завдання формування або цільове завдання (етапна мета короткочасної дії) і змістову сутність як навчальні, тренувальні завдання: вправи, задачі тощо.

У практиці часто відбуваються підміни не лише цілі метою, а й мети цільовими завданнями. Наприклад, замість мети уроку перелічують його цільові завдання поетапного руху до кінцевого (сукупного) результату. Наприклад, сформувати в учнів поняття лісу, засвоїти знання про типи лісів, познайомити з тваринами лісу та способами бережливого ставлення до лісу як народного багатства.

Як сформувати ціль і завдання, наприклад, управління школою, аналізу уроку?

Ціль завдає напрям діяльності, забезпечення якого приводить до мети, тобто очікуваного результату, упорядковує дії у заданому ціллю русі до мети, робить діяльність цілеспрямованою.

В управлінні школою стратегічною метою може бути задоволення потреби всіх учасників педагогічного процесу в переведенні діяльності педагогів в нову, більш високу ефективність і якість. Метою аналізу уроку може стати виявлення причин низького успіху з підвищення якості результатів спільної діяльності вчителів і учнів.

Ціль, мета й завдання як педагогічні категорії знаходять своє специфічне відображення в дидактиці. Ціль спрямовує діяльність вчителя й учнів, які сприймають і усвідомлюють її як потребу досягти наперед заданий результат, що знаходить своє відображення у меті діяльності. На урок вчитель приходить з конкретною ціллю, яка обов'язково повинна бути прийнята учнями і перетворена у мету їхньої діяльності.

Мета — це наперед визначений результат діяльності, спрямований на перетворення дійсності відповідно до усвідомленої людиною потреби.

Для послідовного, крок за кроком, засвоєння змісту виучуваного вчитель ставить перед учнями конкретні завдання, якими конкретизується філософська категорія необхідності.

Завдання в дидактиці мають дві сутності:

Завдання формування, або цільові завдання (наприклад, сформувати поняття «корисні копалини», сформувати первинне уміння знаходити невідоме зменшуване за даними від'ємником та різницею);
Завдання розв'язання або навчальні завдання (наприклад, розв'язати задачу, виконати вправу тощо).

Отже, ціль вчителя спрямовує керування навчальною діяльністю учнів. Ціль, прийнята учнями, перетворюється в мету їхньої діяльності з визначенням кінцевих результатів. Вона орієнтує суб'єкти діяльності в дидактичному середовищі на тактику й технологію досягнення мети. Засобами досягнення мети є навчальні завдання.

Мета може бути ближньою й віддаленою, загальною й окремою, кінцевою й проміжною.

Віддалена або стратегічна мета освіти й виховання підростаючого покоління знайшла своє відображення у Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)». В цьому документі мета освіти визначена так: «Загальна середня освіта має забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору».

У галузі дидактичних досліджень визначається загальна, віддалена в часі (на весь період) мета певного дослідження, якою передбачається основний кінцевий науковий результат: розробити та обґрунтувати, наприклад, систему екологічної освіти старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу.

Проміжні етапи дослідження забезпечуються засобами вирішення дослідницьких завдань, навколо яких послідовно розгортається вся пошукова діяльність: від теоретичного аналізу проблеми, розроблення концептуального підходу, вивчення практики до обґрунтування змісту й організації експерименту, аналізу його результатів та розробки рекомендацій з питань впровадження в масову практику запропонованої системи роботи.

У кожному окремому випадку мета формулюється і сприймається як наперед визначений кінцевий результат людської діяльності: дослідницької, навчальної, виховної, управлінської.

П іраміда цілей уроку: