Дидактична матриця уроку

Предмет:

Клас:

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Рівень навчальних можливостей учнів класу:

Хід уроку:

№	Етапи, цільові завдання та зміст навчального матеріалу	Час у хвили нах	Засоби нав чан ня	Методи навчання			Форми організації навчальної діяльності	Методи контролю ЗУН	Проміжні результати
				Зовнішня форма прояву	Внутрішня сутність
					Рівень пізнавальної активності	Логіка розгортання думки

Кінцевий результат уроку:

Дидактичний рівень проектування уроку у структурі матриці – це створення ідеального узагальненого варіанта структури уроку будь-якого типу як системи залежно від завданої мети.

Розглянемо структурні компоненти дидактичної матриці. Верхня частина матриці („шапка” матриці) передбачає зазначення таких відомостей, як назва предмета та клас, в якому студент проводить урок. Також тут зазначається тема уроку, формулюється його основна дидактична мета та визначається його тип за основною дидактичною метою. Обов’язково зазначається рівень навчальних можливостей учнів класу.

У самій матриці (таблиці) студент проектує детальний план-конспект уроку з зазначенням його структурних компонентів та етапів. У 1-ій колонці зазначається порядковий номер етапу уроку. У 2-ій колонці вписуються етапи уроку (етапи уроку визначаються залежно від обраного типу уроку за основною дидактичною метою). На тих етапах, де розгортаються мікродіяльності вчителя й учнів з засвоєння (актуалізації, сприйняття і осмислення, перевірки, застосування, узагальнення чи систематизації знань, умінь, навичок) формулюються цільові завдання уроку (далі - ЦЗ) до кожної його змістової частинки. Під кожне цільове завдання обирається відповідний зміст навчального матеріалу уроку. Зміст розписується детально з урахуванням обраного методу навчання за зовнішньою формою та внутрішньою сутністю.

3-тя графа передбачає зазначення часу (у хвилинах) до кожного етапу уроку.

Наступні дані, що міститимуться у графах 4-8, записуються напроти цільових завдань (зазначених у 2-ій графі), тому що засоби (наочність), методи, прийоми навчання, форми організації навчальної діяльності, контроль і корекція знань, умінь, навичок, проміжні результати визначаються під кожне цільове завдання уроку. Таким чином, у графі 4 зазначається наочність, що використовується на уроці під окремі або усі цільові завдання. У 5-ій графі вписуються методи навчання та прийоми навчання, як складові методів навчання (їх вибір залежатиме від обраного методу навчання та змісту навчання) під кожне цільове завдання уроку. Під одне цільове завдання обирається один метод навчання за зовнішньою формою прояву (за джерелом передачі інформації – словесні (бесіда, розповідь, пояснення, робота з книгою і т.д.), наочні (демонстрування, ілюстрування, спостереження) чи практичні (вправи, лабораторні роботи, самостійні роботи і тощо)) та характеризується за внутрішньою сутністю – за рівнем пізнавальної активності учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий чи дослідницький) та логікою розгортання думки та змісту (індуктивний, дедуктивний чи традуктивний). 6-та графа передбачає зазначення форм організації навчальної діяльності учнів на уроці (фронтальна, колективна, індивідуальна, парна чи групова) під кожне цільове завдання. У 7-ій графі занотовуються способи та методи поточного контролю і корекції ЗУН (знань, умінь, навичок) учнів під кожне цільове завдання. Якщо контроль здійснює вчитель – зазначаються узагальнюючі питання, що ставляться ним до учнів. Якщо це самоконтроль чи взаємоконтроль з боку учнів – описується спосіб його проведення. У 8-ій графі зазначаються проміжні результати уроку під кожне цільове завдання (проміжні результати уроку визначаються у вигляді уявлень, понять, знань, умінь чи навичок, що сформувалися у свідомості учнів).

Після таблиці (у кінці плану-конспекту уроку) зазначається прогнозований кінцевий результат уроку (у вигляді знань, умінь чи навичок учнів з конкретної теми уроку).

3.

Загальний алгоритм матрично-модульного проектування уроку має таку послідовність виробничих функцій та відповідних дій: