- •Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) Лекція № 1. Психологія як наука. Предмет та методи у психології
- •Психологія як наука
- •2. Проблема предмету психологічних знань
- •Методи у психології
- •Лекція № 2 Відчуття та сприймання
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу
- •Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
- •Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •Навчально-методична
- •Лекція № 3 Пам’ять та увага
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Пам`ять та увага.
- •Загальна характеристика пам’яті, як психологічного процесу
- •Види пам’яті
- •Мнемічні властивості особистості
- •Виховання пам’яті
- •Види та властивості уваги
- •Природа уваги
- •Навчально-методична
- •Лекція №4. Мислення та інтелект. Уява та творчість
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Поняття про мислення. Мислення як процес
- •Класифікація видів мислення
- •Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •Особистісна зумовленість мислення. Інтелектуальні властивості особистості
- •Поняття про уяву. Види і прийоми уяви
- •Уява й фантазія. Розвиток уяви
- •Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач
- •Навчально-методична
- •Лекція № 5. Емоційно-вольова сфера людини
- •2. Цілі лекції: навчальні
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Потяги та емоції
- •2. Емоції й почуття
- •Загальні властивості емоцій і почуттів
- •Специфічні властивості емоцій
- •Навчально-методична
- •Лекція №6. Розвиток особистості
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості
- •2. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •3. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості
- •4. Розвиток самосвідомості в онтогенезі
- •Лекція №7. Особистість: загальна психологічна характеристика, структура.
- •2. Цілі лекції: навчальні:
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2. Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •3. Психологічна структура особистості
- •4. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
- •Лекція №8. Спілкування як комунікація. Функції спілкування.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Спілкування і діяльність
- •2. Функції спілкування
- •3. Невербальна комунікація
- •4. Вербальна комунікація
- •Лекція № 9. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Структура конфлікту
- •2. Функції та типологія конфліктів
- •3. Динаміка конфлікту
- •4. Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів
- •Лекція №10. Активність особистості та її джерела.
- •2. Цілі лекції: навчальні
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Класифікація потреб
- •2. Потреби й мотиви
- •3. Мотиви та цілі діяльності
- •4. Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
- •Лекція № 11. Спрямованість особистості
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Мотивація та пізнавальні процеси
- •2. Мотиви та емоції
- •3. Воля і мотив
- •4. Мотиви і навички
Лекція № 11. Спрямованість особистості
Курс ІІ, ІІІ
Спеціальність: Бухгалтерський облік, Фінанси та кредит, Комерційна діяльність.
Кількість навчальних годин 2
1. Актуальність теми. Спрямованість особистості відображає мотиви її поведінки та діяльності, загальний життєвий задум, співвідношення цілей та засобів, для його здіснення, а також ціннісні орієнтації.
2. Цілі лекції:навчальні.
Тип лекції: тематична.
3. План та організаційна структура лекції:
І. Підготовчий етап
1. Організація групи до заняття.
2. Визначення навчальних цілей та мотивація.
ІІ. Основний етап
Мотивація та пізнавальні процеси
Мотиви та емоції
Воля та мотив
Мотиви та навички
1. Мотивація та пізнавальні процеси
Мотивація не тільки детермінує діяльність людини, а й пронизує більшість сфер психічної активності, в тому числі й пізнавальну. Це стосується усіх пізнавальних процесів: сприймання, мислення, уяви та пам'яті
Говорячи про мотиваційні фактори, які впливають на перцепцію, не можна обминути проблему установки. Люди більш чутливі до тих об'єктів, які відповідають їх установці, ніж до тих, які їй не відповідають. Досліди зі спеціально створеною установкою (давалася інструкція очікувати стимули специфічного характеру або розрізняти особливі властивості в стимулах) показали, що суб'єкт готовий розрізняти нові стимули, які мають зазначені властивості, тобто у нього з'являється вибіркова установка.
Вплив мотивів на сприймання виявляється і в так званому феномені сензитизації, або принципі резонансу. Йдеться про підвищену сприйнятливість до об'єкта актуальної мотивації: об'єкти, в яких відображені актуальні потреби людини, мають, як правило, нижчий поріг пізнання, ніж ті, які не входять до системи її потреб або мають для неї в даний момент меншу значущість. Особистість неначе резонує, налаштовується на сприймання того, що для неї актуально значуще.
Водночас із сенсибілізуючим впливом мотивації на перцепцію відмічені закономірності викривлення об'єкта перцепції піц впливом тих або інших мотиваційних тенденцій. М. С. Неймарк дослідила дію трьох мотивів: зацікавленість самою справою; прагнення до самоствердження; боротьба за інтереси групи. Виявилося, що кількість помилок перцепції в досліджуваного була детермінована домінуючим мотивом. Випадки спотворюючого впливу досить сильних мотивів на сприймання мають місце і в природних умовах життя особистості Наприклад, під впливом сильних почуттів суперникові приписуються особливості, які йому насправді зовсім не притаманні (довгий ніс, криві ноги, злий вираз обличчя та ін.).
2. Мотиви та емоції
Регуляція дій може здійснюватись у вигляді безпосередньої реакції чи цілеспрямованої активності.
Більш елементарні форми поведінки людини - реактивні - є емоційними процесами, складніші - цілеспрямовані - здійснюються завдяки мотивації. Мотиваційний процес можна розглядати як форму емоційного. Мотивація - це емоція плюс спрямованість дії. Емоційна поведінка є експресивною, а не спрямованою до мети, її напрям змінюється разом зі зміною ситуації.
Поведінка людини містить емоційні й мотиваційні компоненти. Особливості емоційного славлення людини до різних явищ навколишнього життя суттєвою мірою визначають мотивацію. Позитивні спонукання мають на меті реалізацію позитивного ставлення у вигляді відповідної дії, виявлення інтересу. Негативні спонукання спрямовані на те, щоб запобігти тим видам спілкування, явищам та предметам, при зіткненні з якими ми відчуваємо неспокій, гнів, страх, сором. Ці стани та переживання перетворюються на усвідомлені мотиви наших дій. Навіть недостатньо усвідомлені, вони все одно мотивують нашу поведінку: часто діяльність здійснюється не заради її мети, результату, а під тиском відповідного переживання.
Сила мотиву зумовлює стійкість особистості, що відбивається на ефективності її діяльності. Так, якщо сила потреби, спонукаючої до діяльності, є невеликою, то невдача і пов'язана з нею негативна емоція впливають переважно на активність суб'єкта, спонукаючи його до якнайшвидшого виходу з ситуації. Якщо сила потреби досягає середнього рівня, то пов'язані з невдачею негативні емоції діють активніше, що веде до мобілізації зусиль та зростання ефективності діяльності. Якщо ж сила потреби надзвичайна, то невдача і пов'язані з нею негативні емоції викликають таке перевищення рівня емоційного збудження, що з'являються ознаки дезорганізації діяльності та поведінки.
Аналіз цих залежностей дає змогу відповісти на запитання, чому одні студенти під впливом стресу відповідають на іспитах значно гірше за свої можливості, а інші демонструють несподівану повноту відповідей.