- •Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) Лекція № 1. Психологія як наука. Предмет та методи у психології
- •Психологія як наука
- •2. Проблема предмету психологічних знань
- •Методи у психології
- •Лекція № 2 Відчуття та сприймання
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу
- •Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
- •Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •Навчально-методична
- •Лекція № 3 Пам’ять та увага
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Пам`ять та увага.
- •Загальна характеристика пам’яті, як психологічного процесу
- •Види пам’яті
- •Мнемічні властивості особистості
- •Виховання пам’яті
- •Види та властивості уваги
- •Природа уваги
- •Навчально-методична
- •Лекція №4. Мислення та інтелект. Уява та творчість
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Поняття про мислення. Мислення як процес
- •Класифікація видів мислення
- •Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •Особистісна зумовленість мислення. Інтелектуальні властивості особистості
- •Поняття про уяву. Види і прийоми уяви
- •Уява й фантазія. Розвиток уяви
- •Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач
- •Навчально-методична
- •Лекція № 5. Емоційно-вольова сфера людини
- •2. Цілі лекції: навчальні
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Потяги та емоції
- •2. Емоції й почуття
- •Загальні властивості емоцій і почуттів
- •Специфічні властивості емоцій
- •Навчально-методична
- •Лекція №6. Розвиток особистості
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості
- •2. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •3. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості
- •4. Розвиток самосвідомості в онтогенезі
- •Лекція №7. Особистість: загальна психологічна характеристика, структура.
- •2. Цілі лекції: навчальні:
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт
- •2. Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •3. Психологічна структура особистості
- •4. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
- •Лекція №8. Спілкування як комунікація. Функції спілкування.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Спілкування і діяльність
- •2. Функції спілкування
- •3. Невербальна комунікація
- •4. Вербальна комунікація
- •Лекція № 9. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.
- •2. Цілі лекції: навчальні.
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •Структура конфлікту
- •2. Функції та типологія конфліктів
- •3. Динаміка конфлікту
- •4. Основні стилі поведінки при розв'язанні конфліктів
- •Лекція №10. Активність особистості та її джерела.
- •2. Цілі лекції: навчальні
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Класифікація потреб
- •2. Потреби й мотиви
- •3. Мотиви та цілі діяльності
- •4. Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
- •Лекція № 11. Спрямованість особистості
- •3. План та організаційна структура лекції:
- •1. Організація групи до заняття.
- •1. Мотивація та пізнавальні процеси
- •2. Мотиви та емоції
- •3. Воля і мотив
- •4. Мотиви і навички
2. Функції спілкування
У характеристиці спілкування важливими є його функції. Б. Ломов виділяє три групи таких функцій - інформаційно-комунікативну, регуляційно-комунікативну та афективно-комунікативну.
Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передання та прийому інформації. Реалізація цієї функції має кілька рівнів. На першому здійснюється вирівнювання розбіжностей у вихідній інформованості людей, що вступають у психологічний контакт. Другий рівень - передання інформації та прийняття рішень. На цьому рівні спілкування реалізує цілі інформування, навчання та ін. Третій рівень пов'язаний із прагненням людини зрозуміти інших. Спілкування тут спрямоване на формування оцінок досягнутих результатів (узгодження - неузгодження, порівняння поглядів тощо).
Регуляційно-комунікативна функція полягає в регуляції поведінки. Завдяки спілкуванню людина здійснює регуляцію не тільки власної поведінки, а й поведінки інших людей, і реагує на їхні дії. Відбувається процес взаємного налагодження дій. Тут виявляються феномени, властиві спільній діяльності, зокрема сумісність людей, їх спрацьованість, здійснюються взаємна стимуляція і корекція поведінки. Регуляційно-комунікативну функцію виконують такі феномени, як імітація, навіювання та ін.
Афективно-комунікативна функція характеризує емоційну сферу людини. Спілкування впливає на емоційні стани людини. В емоційній сфері виявляється ставлення людини до навколишнього середовища, в тому числі й соціального.
Однією з особливостей спілкування є формування міжособистісних стосунків.
Виходячи з названих втне функцій, Г. Андрєєва виділяє три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією), інтерактивну (взаємодія) та перцептивну (розуміння людини людиною).
Комунікативна сторона спілкування тісно пов'язана з обміном інформацією, проте не може бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії. Спілкування - це не тільки прийом та передання інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб'єктом взаємодії. Крім обміну інформацією, відбувається орієнтація на іншого, тобто аналізуються мошви, цілі, установки об'єкта інформації (іншого суб'єкта). В акті міжособистісної комунікації важливу роль відіграють значущість інформації, прагнення сприйняти її загальний зміст.
Ще одна особливість комунікативного процесу полягає в тому, що завдяки знаковій системі партнери по спілкуванню впливають один на одного. При цьому ефективність комунікації залежить від міри цього впливу, тобто йдеться про зміну типу відносин, що склалися між комунікаторами. Такий вплив випускається з уваги при інформаційному підході.
Комунікативний вплив відбувається за умови прийняття єдиної системи значень усіма учасниками акту комунікації Лише за цієї умови можливе досягнення партнерами взаєморозуміння. Якщо немає такого загального розуміння, можуть виникати перепони в процесі спілкування, так звані комунікативні бар'єри. Останні постають унаслідок дії психологічних факторів - різних диспозицій, установок, ціннісних орієнтацій людей, їх індивідуально-психологічних особливостей тощо.