Навчально-методична

1. Загальна психологія: Навчальний посібник / О.Скрипченко, Л.Волинська, З.Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 1999. – 436 с.

2. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. Закладів /С.Д.Максименко, В.О.Соловієнко. – К.: МАУП, 2001. – 256с.

3. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов.– СПб.: Питер, 2005. – 583 с.

4. Немов Р.С. Психология: учеб. для студ. высш. уч. заведений: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманит изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 688 с.

5. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.

6. Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. т– К.: Либідь, 1999. – 558 с.

Лекція №4. Мислення та інтелект. Уява та творчість

Курс ІІ, ІІІ

Спеціальність Бухгалтерський облік, Фінанси та кредит,

Кількість навчальних годин 2

1. Актуальність теми: обумовлена тим, що в теперішній час ця проблема стала особливо значима для науки, практики, та для успішної професійної діяльність людини. Поняття мислення являється вищим пізнавальним процесом, що суттєво відрізняє його від інших процесів, які допомагають людині орієнтуватись в навколишньому світі, в даному понятті відслідковується сукупність всіх пізнавальних процесів. Поряд з мисленням стоїть, ще один важливий процес, що забезпечує нормальний психічний стан, та допомагає у вирішенні проблем, як у звичайному існуванні людини, так і в ї професійній діяльності, а саме це уява та творчість. За допомогою цих процесів, особистість творчо та креативно підходить до вирішення задач, що сприяє її успіху у професійній діяльності

2. Цілі лекції: навчальні.

Тип лекції: тематична.

3. План та організаційна структура лекції:

І. Підготовчий етап

1. Організація групи до заняття.

2. Визначення навчальних цілей та мотивація.

ІІ. Основний етап

План викладення лекційного матеріалу

1. Поняття про мислення. Мислення як процес

2. Класифікація видів мислення

3. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення

4. Особистісна зумовленість мислення. Інтелектуальні властивості особистості

5. Поняття про уяву. Види та прийоми уяви

6. Уява та фантазія. Розвиток уяви

7. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач

1. Поняття про мислення. Мислення як процес

Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях. Мислення є одним із провідних пізнавальних процесів, його вважають найвищим ступенем пізнання. Відображення на стадії мислення відрізняється від чуттєвого пізнання на стадії сприймання тим, що мислення відбиває дійсність опосередковано, за допомогою системи засобів, зокрема мисленнєвих операцій, мови й мовлення, знань людини тощо. Відображення дійсності на рівні мислення має також узагальнений характер. Виділяючи загальне, ми спираємося не тільки на ті об'єкти, які сприймаємо в даний момент, а й на ті, які сприймали в минулому.

Мислення надає людині можливість відобразити й зрозуміти не тільки те, що може бути безпосередньо сприйняте відчуттями, а й те, що сховане від безпосереднього чуттєвого сприймання. Відомо, наприклад, що ми не відчуваємо безпосередньо інфрачервоних і ультрафіолетових променів, радіохвиль, звукових коливань, частота яких перевищує 20 000 / с, радіаційного впливу. Ми не можемо сприйняти справжню величину Землі, швидкість руху світла, електричного струму тощо. Щоб пізнати все це, ми вдаємося до досліджень, експериментів, обчислень.

Мислення являє собою ядро інтелектуально-творчого потенціалу особистості, його активну складову. Саме через мислення відбувається процес цементування окремих пізнавальних процесів у єдиний блок - інтелект людини, бо воно забезпечує здатність людини будувати індивідуальну "картину світу", по-своєму, особистісно відображати й розуміти навколишню дійсність, суб'єктивно розвивати й реорганізовувати індивідуальний суб'єктивний досвід, головним чином досвід пізнавальної взаємодії з навколишньою дійсністю.

Отже, мислення - це процес (пізнавальна діяльність), продукт якої характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності, воно диференціюється на види залежно від рівнів узагальнення і характеру засобів, які використовуються, залежно від новизни узагальнень і засобів для суб'єкта, а також залежно від ступеня активності самото суб'єкта мислення. Мислення - процесуальне, тобто розгорнуте в часі, динамічне. Хід мислення рідко з самого початку є запрограмованим, сама детермінація мислення також створюється і розвивається під час мислення, тобто теж є процесом.

Мислення як процес відбувається завдяки мисленнєвим діям та операціям. Мисленнєві дії - це дії з об'єктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях. Вони відбиваються "в думці" за допомогою мовлення. Людина не діє безпосередньо з предметами, вона робить це подумки, не вступаючи в контакт із самими предметами й не вносячи реальних змін у їхню будову, розміщення.

Мисленнєві дії є основним видом розумових дій. Вони формуються на основі зовнішніх практичних дій шляхом їх інтераризаії. У дослідженнях П. Я. Гальперіна описано процес поетапного формування розумових (мисленнєвих) дій, який здійснюється протягом чотирьох етапів. Першим з них є зовнішня дія з опорою на матеріальні предмети, потім ці матеріальні предмети замінюються символами, спочатку теж матеріалізованими, а потім оформленими у вигляді вербальних знаків. Вербалізація відбувається спочатку голосно, а потім у вигляді "проговорювання" і, нарешті, в думках, за допомогою так званого внутрішнього мовлення. Пройшовши ці етапи поступової інтеріоризації, дії стають внутрішніми, розумовими, мисленнєвими. Вони узагальнюються, завдяки чому легко переносяться з одного матеріалу на інший, скорочуються, певною мірою автоматизуються. Кожна мисленнєва дія включає мисленнєві операції (які теж колись, історично, були мисленнєвими діями, а ще раніше - діями зовнішніми).