71. Угода про сільське господарство. Угода про субсидії та компенсаційні заходи.

Угода про сільське господарство (не поширюється на рибу та рибопродукти, шкіри та шкірсировину, хутрову сировину, шовк-сирець, вовну та шерсть тварин, волокно бавовняне, льняне та деякі інші сільсько-господарські товари) Діє разом із застосуванням частини IV Розкладу поступок. Основною проблемою є збитковість сільського господарства і його державний захист. Так при перегляді рівня субсидій у деяких розвинутих країн рівень підтримки досягав 300%.

Угода встановлює зобов'язання, що є невід'ємними частинами ГАТТ 1994, у сферах: доступу до ринків — шляхом заміни на мито кількісних обмежень імпорту, змінюваних імпортних зборів, мінімальних імпортних цін, вибіркового ліцензування імпорту, нетарифних заходів, що вживаються через державні торговельні підприємства, добровільних обмежень експорту та подібних митних заходів — з можливістю застосування до частини таких товарів механізму "спеціальних захисних заходів" при перевищені критичного рівня імпорту або знижені ціни імпорту нижче критичного рівня (встановленої довідкової ціни). Внутрішньої підтримки вітчизняних виробників, експортної конкуренції (експортних субсидій) на основі регулювання "сукупного виміру підтримки" — АМС (aggregate measurement support, AMS), а також заборони і обмеження експортних субсидій стосовно окремих товарів.

Враховує особливі потреби країн, що розвиваються (спеціальний і диференційований режим): 10-річний пільговий період для виконання зобов'язань щодо зменшення підтримки в країнах, що розвиваються, та звільнення від обов'язку виконання зобов'язань найменш розвинутих країн.

Угодою встановлюється мінімальна частка внутрішньої підтримки сільського господарства - de minimis (10% — для країн, що розвиваються; 5% — для інших країн) від загального виробництва певного товару або загального сільськогосподарського виробництва (якщо субсидія не пов'язана з конкретним товаром), яку дозволено не включати до показника АМС, що підлягає скороченню. Загалом, внутрішня підтримка, що звільняється від зобов'язань зі зменшення, має надаватися через урядові програми, що фінансуються: державний кошт; її наслідком не повинне бути надання цінової підтримки виробникам.

Угодою про субсидії та компенсаційні заходи визначається право урядів використовувати субсидії для досягнення різноманітних цілей внутрішньої політики, однак обмежується їх право надавати субсидії, що мають значний деформуючий вплив на внутрішню та міжнародну торгівлю. Правила, викладені в Угоді є комплексними і стосуються як правил субсидування, так і процедури застосування компенсаційних мит.

Містить переліки (що не поширюються на випадки, передбачені Угодою про сільське господарство);

· заборонених субсидій — субсидій, зумовлених показниками експорту та використанням вітчизняних

товарів на перевагу імпортованим;

· субсидій, що дають підставу для вжиття заходів — у разі, якщо субсидії завдають шкоди галузі виробництва іншого члена СОТ, серйозної шкоди інтересам інших членів СОТ, зводять нанівець або зменшують переваги, набуті членами СОТ згідно ГАТТ; визначаються критерії наявності серйозної шкоди (включаючи випадки надання субсидій у розмірах, що перевищують 5% вартості товару, покриття виробничих збитків, списання заборгованості);

· субсидій, що не дають підстав для вжиття заходів, включаючи неадресні субсидії, адресних субсидій, що надаються з дотриманням визначених умов щодо обсягу та напрямів використання, в науково-дослідній діяльності, для допомоги неблагополучним регіонам у рамках загального регіонального розвитку, сприяння у прискореній адаптації до нових вимог до охорони довкілля.

Угода про субсидії і компенсаційні заходи передбачає два варіанти захисту галузі промисловості від несприятливих наслідків субсидування інших членів СОТ: накладання компенсаційного мита на імпортований субсидований товар; використання засобів правового захисту, таких як консультації або подання скарги до Органу врегулювання суперечок для відкриття процедури і створення спеціальної групи експертів.

Основною передумовою застосування компенсаційного мита є проведення компенсаційного розслідування, в ході якого доводяться факти наявності субсидованого імпорту, встановлюється розмір шкоди вітчизняній промисловості, доводиться причинно-наслідковий зв’язок між субсидованим імпортом та отриманою шкодою, а також визначається розмір та порядок застосування мита. Слід зазначити, що положення про компенсаційні заходи були розроблені раніше, ніж антидемпінгові процедури.