63. Процедура та практика вирішення торгових спорів сот

У межах ГАТТ-47 механізм врегулювання суперечок скла­дався з двох послідовних стадій. 1. держави, між якими виникла суперечка, зверталися до двосторонніх консуль­тацій, 2. якщо це не приводило до очікуваних наслідків, — до Ге­нерального директора¹ або до самої ГАТТ.

Було прийнято Домовленість про правила і процедури вирішення суперечок, яка додана до Угоди про створення СОТ (Додаток 3). У СОТ створено спеціальний Орган вирішення суперечок (Dispute Set­tlement Body — DSB), Цей Орган теж може мати свого (особливого) головуючого та свої власні внутрішні правила, але він залишається все ж таки під контролем Генеральної ради СОТ. ОВС створює групи експертів, приймає або відхиляє їх звіти, а також звіти Апеляційного органу, наглядає за здійснен­ням прийнятих рішень, надає право на призупинення поступок або інших зобов'язань тощо.

Слід мати на увазі й те, що, виходячи з Домовленості, чле­ни СОТ мали на увазі зберегти за собою право вільного вибору засобів вирішення спорів, яке випливає з відповідного принци­пу міжнародного права. обумовлює можливість звернення до арбітражу в рамках системи СОТ як «ще одного засобу вирі­шення спорів», якщо тільки сторони спору дійдуть згоди щодо вибору арбітражної процедури, однак арбітражна процедура не користується популярністю у членів СОТ¹. У

Перша стадія - ста­дія консультацій- вона починається тоді, коли спо­ру як такого ще не існує. Три умови, які при цьому є обов'язковими, зводяться до такого: обидва зазначених правопорядки існують у державах, які є членами COT; вчинені дії охоплюються сферою регулювання однієї (кон­кретної) угоди, що входить до пакета, доданого до Заключного акта; мають місце негативні наслідки, що зачіпають законні ін­тереси члена COT. На цій стадії викорис­товуються звичайні дипломатичні канали з однією відмінністю — ОВС та відповідні ради й комітети COT повинні бути поінфор­мовані про прохання щодо проведення консультацій, і на цю стадію надається термін до 60 днів.

Друга стадія — розгляд питання в експертних групах. Вони створюються ad hoc під егідою СОТ у складі трьох (за спеціаль­ною угодою сторін спору — п'яти) висококваліфікованих експе­ртів, що діють особисто. Секретаріат ОВС формує індикативний список урядових та неурядових осіб, що мають необхідну кваліфікацію. Група експертів розглядає справу (в закритому засіданні) у двох аспектах — з точки зору факту і з точки зору права.

Третя стадія має місце в Апеляційному органі, що склада­ється з семи осіб, троє з яких розглядають конкретну справу. ця стадія не є обов'язковою. Апеляційний орган рішень не ухвалює він складає звіт, де викладаються обставини справи, рекомен­дації та у разі потреби — пропозиції. На розгляд апеляції та складання звіту Апел. орга­ну надається не більше 120 днів.

Четверта стадія (або третя, якщо апеляція відсутня) поля­гає у прийнятті відповідних звітів ОВС. Звичайне формулю­вання Органу у таких випадках зводиться до вимоги про приве­дення протизаконних внутрішніх заходів «у відповідність з пра­вом СОТ». Сторона, що визнана потерпілою, має після цього право ставити питання про прийняття «взаємоприйнятних» компенсаційних заходів державою-порушником.

Запроваджений в СОТ механізм врегулювання суперечок поєднує в собі як пра­вові, так і політичні засоби, процесуальні й непроцесуальні еле­менти, внаслідок чого стає громіздким. До того ж, він є доволі тривалим. Однак міжнародна система розв'язання суперечок ще ніколи не знала такої великої кількості розглянутих і врегульо­ваних спорів, а запроваджений в СОТ механізм залишається най-затребуванішою системою вирішення спорів³.