 
        
        - •60. Ломейські Конвенції
- •61. Історія створення гат/сот
- •62. Сот: основні цілі, структура та процедура прийняття рішення.
- •63. Процедура та практика вирішення торгових спорів сот
- •64. Основні положення гатт 1947-1948
- •65. Довготривалі багатосторонні переговори в практиці сот. Огляд уругвайського раунду та його підсумки.
- •66. Маракешська угода про створення сот 1994 року. Загальна характеристика.
- •67. Правила митної оцінки. Митні збори. Антидемпінг. Угода про процедури ліцензування імпорту.
- •68. Гатс
- •71. Угода про сільське господарство. Угода про субсидії та компенсаційні заходи.
- •72. Угода про санітарні та фітосанітарні заходи. Угода про технічні бар’єри в торгівлі.
63. Процедура та практика вирішення торгових спорів сот
У межах ГАТТ-47 механізм врегулювання суперечок складався з двох послідовних стадій. 1. держави, між якими виникла суперечка, зверталися до двосторонніх консультацій, 2. якщо це не приводило до очікуваних наслідків, — до Генерального директора1 або до самої ГАТТ.
Було прийнято Домовленість про правила і процедури вирішення суперечок, яка додана до Угоди про створення СОТ (Додаток 3). У СОТ створено спеціальний Орган вирішення суперечок (Dispute Settlement Body — DSB), Цей Орган теж може мати свого (особливого) головуючого та свої власні внутрішні правила, але він залишається все ж таки під контролем Генеральної ради СОТ. ОВС створює групи експертів, приймає або відхиляє їх звіти, а також звіти Апеляційного органу, наглядає за здійсненням прийнятих рішень, надає право на призупинення поступок або інших зобов'язань тощо.
Слід мати на увазі й те, що, виходячи з Домовленості, члени СОТ мали на увазі зберегти за собою право вільного вибору засобів вирішення спорів, яке випливає з відповідного принципу міжнародного права. обумовлює можливість звернення до арбітражу в рамках системи СОТ як «ще одного засобу вирішення спорів», якщо тільки сторони спору дійдуть згоди щодо вибору арбітражної процедури, однак арбітражна процедура не користується популярністю у членів СОТ1. У
Перша стадія - стадія консультацій- вона починається тоді, коли спору як такого ще не існує. Три умови, які при цьому є обов'язковими, зводяться до такого: обидва зазначених правопорядки існують у державах, які є членами COT; вчинені дії охоплюються сферою регулювання однієї (конкретної) угоди, що входить до пакета, доданого до Заключного акта; мають місце негативні наслідки, що зачіпають законні інтереси члена COT. На цій стадії використовуються звичайні дипломатичні канали з однією відмінністю — ОВС та відповідні ради й комітети COT повинні бути поінформовані про прохання щодо проведення консультацій, і на цю стадію надається термін до 60 днів.
Друга стадія — розгляд питання в експертних групах. Вони створюються ad hoc під егідою СОТ у складі трьох (за спеціальною угодою сторін спору — п'яти) висококваліфікованих експертів, що діють особисто. Секретаріат ОВС формує індикативний список урядових та неурядових осіб, що мають необхідну кваліфікацію. Група експертів розглядає справу (в закритому засіданні) у двох аспектах — з точки зору факту і з точки зору права.
Третя стадія має місце в Апеляційному органі, що складається з семи осіб, троє з яких розглядають конкретну справу. ця стадія не є обов'язковою. Апеляційний орган рішень не ухвалює він складає звіт, де викладаються обставини справи, рекомендації та у разі потреби — пропозиції. На розгляд апеляції та складання звіту Апел. органу надається не більше 120 днів.
Четверта стадія (або третя, якщо апеляція відсутня) полягає у прийнятті відповідних звітів ОВС. Звичайне формулювання Органу у таких випадках зводиться до вимоги про приведення протизаконних внутрішніх заходів «у відповідність з правом СОТ». Сторона, що визнана потерпілою, має після цього право ставити питання про прийняття «взаємоприйнятних» компенсаційних заходів державою-порушником.
Запроваджений в СОТ механізм врегулювання суперечок поєднує в собі як правові, так і політичні засоби, процесуальні й непроцесуальні елементи, внаслідок чого стає громіздким. До того ж, він є доволі тривалим. Однак міжнародна система розв'язання суперечок ще ніколи не знала такої великої кількості розглянутих і врегульованих спорів, а запроваджений в СОТ механізм залишається най-затребуванішою системою вирішення спорів3.
