Діагностування креативностІ

Недостатня дослідженість креативності спричинена нечіткістю визначення креативностІ як здібності, від­сутністю високовалідпих методик для її діагностування.

До психометричного підходу в дослідженні креатив­ностІ вдавалися Дж. Гілфорд і Е. Торранс, які розро­били тести й оцінні шкали дивергентного мислення, творчого мислення, творчого сприйняття і творчої діяльності. Для виявлення творчих осіб почали застосо­вувати біографічні опитувальники.

У США для цього розроблено спеціальні програми. Методи оцінювання креативності критикують за недо­статню змістову й конструктну валідність і надійність, залежність отриманих результатів від ситуаційних і контекстуальних чинників. Обнадійливі результати отримані при оцінюванні креативності за допомогою звичних завдань (написання твору, віршів, коротких розповідей, збирання мозаїки тощо).

Тести креативності, попри їх недоліки, широко використовують у дослідницьких проектах, у 70% до­сліджень було виявлено позитивні, статистично значу­щі зв'язки між показниками дивергентного мислення (за різними тестами) і нетестовими проявами творчої діяльності, у деяких дослідженнях тестові показники креативності не корелювгиіи значущо з творчою пове­дінкою або творчими досягненнями, що вказує на недосконалість методів виявлення творчих здібностей, у когнітивних дослідженнях було ідентифіковано такі ознаки творчого мислення, як здатність до «гри» з ідея­ми, використання нестандартних стратегій, аналізу парадоксальних елементів проблем, переключення із загального на окреме і навпаки.

Було також виявлено такі загальні особистісні характеристики творчих людей: надання високої цінно­сті естетичним якостям досвіду, широчінь інтересів, енергійність, тяжіння до складних завдань, незалеж­ність думок, автономність, інтуїція, впевненість у собі, здатність розв'язувати парадокси або урівноважувати явно протилежні або конфліктні елементи в Я-концеп­ції, усвідомлення себе як творчої особистості. Розвиненіші творчі здібності мають первістки в сім'ї і діти, що рано втратили батьків; у письменників і їхніх близьких родичів частіше трапляються афективні розлади; учені-дослідники ростуть «інтелектуальними бунтарями» і схильні розривати близькі зв'язки з батьківською сім'єю в період юності.

Програми навчання творчості ґрунтуються на припу­щенні, що творчу діяльність можна істотно посилити. Це припущення не підтримують психологи, які надають вирішального значення біологічним детермінантам і научінню в ранньому дитинстві. Багато дослідників кре­ативності визнають, що за короткий час не можна істот­но вплинути на творчі навички й уміння, оскільки вони передбачають знання предмета, технічні навички, когні­тивний і робочий стилі. Тому розробники програм зосе­реджуються на мотивації (за допомогою моделювання, фантазування, заохочення самостійного вибору, без-оцінності тощо), щоб дати змогу людині виразити свої здібності, не підриваючи віру в них. Деякі психологи розвивають когнітивні, а не соціально-психологічні методи. Наприклад, програми «мозкового штурму» передбачають відтермінування прийняття рішення, синектика стимулює творчу активність шляхом навчан­ня розвивати аналогії; програми розв'язання творчих

завдань учать людей генерувати нестандартні ідеї, вико­ристовуючи такі методики, як поєднання двох або біль­ше непоєднуваних понять.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте суть креативностІ як психологічного феномену.

2. Охарактеризуйте основні підходи до розуміння сутності креа­тивностІ.

3. Які чинники обумовлюють здатність до творчості? У чому поля­гає сутність концепції редукції творчості до інтелекту?

4. у чому полягає сутність концепції взаємозв'язку Інтелекту і креативностІ?

5. Які концептуальні підходи до креативностІ, на вашу думку, узго­джуються з персонологічними підходами у психології?

6. Креативність — психічна норма чи аномалія?

7. У чому полягає сутність розуміння творчості як форми душевно­го розладу?

8. Обґрунтуйте твердження: •Творчість — це форма унікального самовираження».

9. У чому полягає відмінність між обдарованістю, талановитістю і геніальністю?

10. Дайте характеристику механізмам креативностІ.

11. Чи можна вважати Інтуїцію механізмом творчості?

12. У чому проявляються особливості життєвого шляху творчих особистостей?

13. Опишіть узагальнений портрет генія в мистецтві, науці, політиці.

14. Які конструктивні тенденції Індивідуальності сприяють творчості?

15. У чому полягає специфіка діагностування креативностІ?

16. Чи можливо цілеспрямовано розвинути креативні здібності особистості?

_4.