- •Isbn 978-966-8226-87-8 оригінал-макет. 2010
- •Предмет, історія становлення і основні напрями розвитку диференціальної психології
- •Предмет і завдання диференціальної психології
- •Зародження наукипро індивідуальні відмінності
- •Становлення концептуальних ідей, завдань, методів і напрямів диференціальної психології
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
- •Методологія, методика і методи дослідження диференціальної психології
- •Канали отримання інформації про індивідуальність.
- •Теорії про вплив середовища і спадковості
- •Трактування спадковості і середовища у диференціальній психології
- •1.4. Людина як представник біологічного виду Homo sapiens
- •Організм як чинник індивідуальності
- •Індивід як формально-динамічна характеристика особистості
- •Особистість — психологічний носій соціальних властивостей
- •Індивідуальність — інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •Структура Індивідуальності
- •Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації Індивідуальних відмінностей
- •2,1. Темперамент
- •Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту
- •Конституційні теорії темпераменту
- •Зв'язок між будовою тіла і темпераментом (за б. Кречмером)
- •Соціальні типи (за е. Кречмером)
- •Описова теорія темпераменту г. Хейманса і е. Вірсми
- •Типологія психічних відмінностей к.-г. Юнга
- •Уявлення про темперамент г.-ю. Айзенка
- •Факторні теорії темпераменту
- •Спеціальні типи вищої нервової діяльності за і. Павловим
- •5 Диференціальна психологія
- •Психологічні теорії темпераменту
- •Структура темпераменту в теорії в. Русалова
- •Стать у структурі індивідуальності
- •Теорії і концепції розвитку статевої Ідентичності
- •Етологія статі
- •Нейроандрогенетична теорія л. Елліса
- •Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •Особливості моральної свідомості чоловіків і жінок
- •Рівні розвитку моральної думки за л. Кольбергом
- •Запитання. Завдання
- •Характер у структурі індивідуальності
- •Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
- •Особистісні типи
- •Емоційна нестабільність
- •7 Дифереиціальна психологія
- •Теорія рис г-в. Олпорта
- •Факторна структура особистості
- •Теорія рис г.-ю. Айзенка
- •Типи поєднання екстраверсії і невротизму за г.-ю. Айзенкон
- •Риси особистості в теорії р.-б. Кеттела
- •П'ятифакторна модель вивчення особистості (ffm)
- •Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
- •Індивідуальні параметри сприйняття
- •Диференціація уявлень і уяви
- •Індивідуальні особливості уваги і пам'яті
- •8 Диференціальна психологія
- •Стильові характеристики мислення
- •Запитання. Завдання
- •Сутність і характеристики здібностей
- •Історія досліджень і розвиток проблематики психології здібностей
- •Зв'язок здібностей із їх задатками і обдарованістю
- •Продуктивтсть «ціна»
- •Типи інтелектуальних здібностей
- •Типи інтелектуальної обдарованості
- •Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
- •Геніальність як прояв обдарованості
- •Розумова відсталість і деменція
- •Тестування здібностей особистості
- •Запитання. Завдання
- •Сутність інтелекту як психічної реальності
- •Характеристика тестологічних підходів до інтелекту
- •Теорії, що грунтуються на розумінні інтелекту як цілісного утворення
- •V:ed (вербально-рахунково-освітній) — відображає вияв знань і навичок, набутих переважно в школі;
- •Багатофакторні теорії інтелекту
- •1) Тип виконуваної розумової операції:
- •Експериментально-психологічні теорії інтелекту
- •Основні проблеми й суперечності дослідження інтелектуальних здібностей
- •Спадковість і середовище в детермінації інтелектуальних відмінностей
- •Стійкість результатів у тестових вимірюваннях інтелекту
- •Взаємозв'язок загального інтелекту і шкільної успішності
- •Інтелект у структурі індивідуальних властивостей
- •Запитання. Завдання
- •Становлення проблематики стильових характеристик індивідуальності
- •Теорії, пов'язані з дослідженням когнітивних стилів
- •Психологічна характеристика основних когнітивних стилів
- •Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
- •Сутність креативності як особистісної властивості (риси)
- •Здатність до творчості. Зв'язки творчості й інтелекту
- •Концепція взаємозв'язку креативності та інтелекту м. Воллаха і н. Когана
- •Особистісні властивості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей
- •Основні концептуальні підходи до креативності
- •Механізми і чинники креативності
- •Інтуїція як механізм творчості
- •Діагностування креативностІ
- •Детермінанти міжгрупових відмінностей
- •Критерії відмінностей між соціальними групами
- •Вплив на особистість соціоекономічних чинників
- •Вплив суспільної стратифікації на сімейне середовище
- •Вплив статусного рівня на Інтелект
- •Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп
- •Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології
- •Специфіка крос-культурних досліджень
- •Культурні відмінності і їх вияви
Механізми і чинники креативності
Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність — спонтанним проявом позасвідомо регульованих процесів, заважає з'ясувати їх механізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких її чинниках:
швидкість і варіативність/метафоричність. Учені, що працюють над створенням штучного інтелекту, припустили, що варіативність і швидкість обчислень дають змогу створити комп'ютерну програму з «креативними» можливостями, у 1996 р. чемпіон світу з шахів Гарі Каспаров зазнав поразки від програми штучного інтелекту «Веер Blue*, здатної аналізувати сто мільйонів ігрових комбінацій за секунду. Проте Каспаров з'ясував, що комп'ютер грає краще, коли людина — його суперник використовує типову атакувадьну тактику, гірше, якщо обирає консервативніший підхід. Швидкість і варіативність виявилися менш пов'язаними із загальною продуктивністю, ніж здатність до метааналізу і побудованого на метафорі оцінювання реальної ситуації;
інтелектуальність/оригінальність. Для вимірювання креативності переважно застосовують тести, що виявляють невизначеність, оригінальність сприйняття і мислення порівняно зі стандартністю і поширеністю відповідей серед інших людей. Для зіставлення рівня незвичайних і несподіваних відповідей,які вважають явними ознаками креативності,з показниками IQ було обстежено вибірку студентів у результаті чого виявлено дві групи: некративи з дуже високим рівнем IQ(- понад 150 балів): креативи з набагато меншим,хоч і вище середнього, рівнем IQ (близько 127 балів). Тест вимірювання навчальних досягнень,попри очікування не виявив різниці в успішності. Отже, стандартні тести інтелекту не фіксували креативностІ. Кореляція між балами креативності і балами IQ була дуже низькою, а дослідники переконувалися, що тести вимірюють різні чинники. Отже, якщо під час прийому в університети орієнтуватися на абітурієнтів, які займають верхні 20% на шкалі інтелекту, можна втратити 70% креативних осіб.
Прогностичність успішності, зроблена на основі рівня креативності, досить висока у драматичному мистецтві, літературі, музиці (г = 0,50 для п'ятирічного періоду); для прогнозування успіху в точних академічних науках ефективні показники IQ;
конвергентність/дивергентність мислення. Мистецтво відкриває маспггабніший простір для прояву незвичайного і незвичного — дивергентності. А точні науки — для регламентованості й жорсткості правил, тобто — конвергентності. Відповіді дивергентного типу, порівняно з відповідями, що виявляють низьку дивергентність, можуть бути підставою для прогнозування креативності в наукових дослідженнях, архітектурі, інженерних розробках.
креативність/регламентованість. На думку В. Дружиніна, усі інтелектуальні тести і тести креативності можна прорангувати за шкалою «регламентованість — свобода» поведінки людини в ситуації тестування (рис. 3.8). Це означає, що кореляції тестів інтелекту і тестів креативностІ залежать від ситуації тестування. За його висновком, про наявність у людини креативностІ може свідчити оригінальність відповіді, але відсутність креативних відповідей не означає відсутності креативності.
Взаємозалежність креативностІ і регламентованості поведінки характерна не тільки для тестових, а й життєвих ситуацій. При цьому вільні умови тільки створюють можливості для прояву креативності, а виявляється вона як наслідок усвідомленої потреби у творчості.
Полюс свободи
творча діяльність у вільній ситуації;
необмеженість часу; у тестування запроваджена ігрова ситуація; виключено вплив мотивації досягнення
і соціального схвалення;
існують ліміти часу і фіксовані види операцій, аЛе передбачена необмежена кількість відповідей; вільне спілкування з експериментатором або тестування відбувається у формі гри;
час регламентований, але кількість відповідей не фіксована, хоча рішення категоризується як правильне або неправильне; можливі вільніші стосунки з експериментатором;
жорстко обмежені: час і способи виконання тесту, кількість завдань, спілкування з експериментатором, кількість можливих відповідей і їх оцінка.
