Механізми і чинники креативності

Стійке переконання, що геніальність є невловимим даром, а креативність — спонтанним проявом позасві­домо регульованих процесів, заважає з'ясувати їх меха­нізми. Однак на сучасному етапі вивчення феномену креативності зосереджене на таких її чинниках:

1. швидкість і варіативність/метафоричність. Учені, що працюють над створенням штучного інтелекту, при­пустили, що варіативність і швидкість обчислень дають змогу створити комп'ютерну програму з «креативними» можливостями, у 1996 р. чемпіон світу з шахів Гарі Каспаров зазнав поразки від програми штучного інте­лекту «Веер Blue*, здатної аналізувати сто мільйонів ігрових комбінацій за секунду. Проте Каспаров з'я­сував, що комп'ютер грає краще, коли людина — його суперник використовує типову атакувадьну тактику, гірше, якщо обирає консервативніший підхід. Швидкість і варіативність виявилися менш пов'язаними із загаль­ною продуктивністю, ніж здатність до метааналізу і побу­дованого на метафорі оцінювання реальної ситуації;

2. інтелектуальність/оригінальність. Для вимірювання креативності переважно застосовують тести, що виявляють невизначеність, оригінальність сприйняття і мислення порівняно зі стандартністю і поширеністю відповідей серед інших людей. Для зіставлення рівня незвичайних і несподіваних відповідей,які вважають явними ознаками креативності,з показниками IQ було обстежено вибірку студентів у результаті чого виявлено дві групи: некративи з дуже високим рівнем IQ(- понад 150 балів): креативи з набагато меншим,хоч і вище середнього, рівнем IQ (близько 127 балів). Тест вимірювання навчальних досягнень,попри очікування не виявив різниці в успішності. Отже, стандартні тести інте­лекту не фіксували креативностІ. Кореляція між балами креативності і балами IQ була дуже низькою, а дослідни­ки переконувалися, що тести вимірюють різні чинники. Отже, якщо під час прийому в університети орієнтувати­ся на абітурієнтів, які займають верхні 20% на шкалі інтелекту, можна втратити 70% креативних осіб.

Прогностичність успішності, зроблена на основі рівня креативності, досить висока у драматичному мистецтві, літературі, музиці (г = 0,50 для п'ятирічного періоду); для прогнозування успіху в точних академіч­них науках ефективні показники IQ;

3. конвергентність/дивергентність мислення. Мис­тецтво відкриває маспггабніший простір для прояву не­звичайного і незвичного — дивергентності. А точні науки — для регламентованості й жорсткості правил, тобто — конвергентності. Відповіді дивергентного типу, порівняно з відповідями, що виявляють низьку дивергентність, можуть бути підставою для прогнозування кре­ативності в наукових дослідженнях, архітектурі, інже­нерних розробках.

4. креативність/регламентованість. На думку В. Дру­жиніна, усі інтелектуальні тести і тести креативності можна прорангувати за шкалою «регламентованість — сво­бода» поведінки людини в ситуації тестування (рис. 3.8). Це означає, що кореляції тестів інтелекту і тестів креа­тивностІ залежать від ситуації тестування. За його вис­новком, про наявність у людини креативностІ може свідчити оригінальність відповіді, але відсутність креа­тивних відповідей не означає відсутності креативності.

Взаємозалежність креативностІ і регламентованості поведінки характерна не тільки для тестових, а й жит­тєвих ситуацій. При цьому вільні умови тільки створю­ють можливості для прояву креативності, а виявляєть­ся вона як наслідок усвідомленої потреби у творчості.

Полюс свободи

• творча діяльність у вільній ситуації;

• необмеженість часу; у тестування запроваджена ігрова ситуація; виключено вплив мотивації досягнення

і соціального схвалення;

• існують ліміти часу і фіксовані види операцій, аЛе передбачена необмежена кількість відповідей; вільне спілкування з експериментатором або тестування відбувається у формі гри;

• час регламентований, але кількість відповідей не фіксована, хоча рішення категоризується як правильне або неправильне; можливі вільніші стосунки з експериментатором;

• жорстко обмежені: час і способи виконання тесту, кількість завдань, спілкування з експериментатором, кількість можливих відповідей і їх оцінка.