1. Особливості організації соціально-педагогічної діяльності у дозвільній сфері.

Організація соціального виховання учнів у дозвільній сфері це складний етапний процес, який вимагає застосування засобів соціально-педагогічного управління, спрямованого на створення у дозвільній сфері умов для повноцінної самореалізації та соціального розвитку дітей та молоді.

Організація соціального виховання особистості має характер замкненого циклу, що починається зі створення соціальним педагогом і дітьми соціально цінної творчої цільової ідеї-моделі дозвільної діяльності і завершується роботою керівника та вихованців з пропаганди вказаної ідеї у широкому культурно-дозвільному просторі. Вказаний цикл складається з етапів: підготовчого (моделювання), оперативного (проектування), заключного (конструювання), що, в свою чергу, вміщують низку підетапів.

Етап моделювання складається з трьох підетапів: пасивного інтересу, активного інтересу, цілеспрямованого активного інтересу. Метою етапу моделювання є створення міцного, одностайного, взаємоадаптованого колективу однодумців, кожен з членів якого має яскраво виражені інтереси і мотиви роботи в колективі. Перший підетап, спрямований на формування в учнів певних соціально цінних інтересів та установ у сфері дозвілля, залучення їх до дозвільної діяльності у позашкільному закладі, передбачає активну пропагандистку роботу педагогів та старших гуртківців з використанням засобів масової інформації, наочності (плакати, об’яви, виставки) тощо. Ефективним шляхом залучення учнів до роботи позашкільного закладу є проведення масових заходів, спрямованих на демонстрацію та пропаганду досягнень гуртківців. Серед них – свято «День відчинених дверей», вікторини, походи, екскурсії, презентації, зльоти та ін.

Основне завдання другого підетапу – пробудження в учнів активного свідомого інтересу до предмета діяльності гуртка, залучення їх до традицій колективу. Засобом його реалізації виступають ігрові заняття, вікторини, змагання, екскурсії та походи, тематика яких пов’язана з напрямом роботи конкретного гуртка та інтересами учнів.

Третій підетап організації соціально виховної діяльності учнів у позашкільному закладі спрямований на формування позитивного емоційно-почуттєвого клімату в дозвільному колективі, виховання у гуртківців потреби у спілкуванні в групі, позитивного сприйняття усіх її членів. Серед засобів соціально-педагогічного управління на цьому підетапі основними є адаптаційні ігри та творчі ситуації.

Головна мета наступного етапу – проектування – створення умов для засвоєння учнями навичок активної цілеспрямованої свідомої особистісно та соціально корисної творчої діяльності, формування в них умінь планувати та проводити власну дозвільну діяльність з максимальною користю для себе та оточуючих. Основна форма діяльності учнів на вказаному етапі – заняття гуртка. Мета та завдання кожного з них формулюються в залежності від програми роботи кожного окремого гуртка та у відповідності з основними завданнями підетапів (цілепокладання, обґрунтування принципів, відбору форм та методів, засвоєння змісту дозвільної діяльності).

Кожне окреме заняття може складатися з блоків: діагностико-мотиваційного, цілепокладання, регламентуючого, процесуального, змістового, результативного.

1.Діагностико-мотиваційний блок спрямований на визначення на початку заняття психоемоційного стану та напрямів інтересів учня, на підтримку високого рівня мотивації до засвоєння предмету дозвільної діяльності. Засобами соціального виховання учнів на цьому підетапі виступають адаптаційні ігри, міні-вікторини, тести для самовивчення особистості.

2. Блок цілепокладання вміщує засоби, спрямовані на усвідомлення гуртківцями майбутніх результатів і перспектив дозвільної діяльності, на формування навичок чітко визначати та реалізовувати мету власних дій, зокрема, у сфері дозвілля. Серед різноманітних засобів організації соціального виховання учнів – бесіди, ігри («Банк цікавих ідей», «Мозковий штурм», «Мозкова атака»)тощо.

3. Регламентуючий блок передбачає застосування засобів, спрямованих на усвідомлення учнями певних правил спілкування і поведінки у дозвільному колективі, формування у гуртківців соціально цінних традицій поводження, взаєморозуміння. Серед засобів, застосування яких доцільне у межах регламентуючого блоку, основними є ігри на розв’язання соціально-педагогічних ситуацій.

4. Процесуальний блок вміщує засоби, спрямовані на засвоєння гуртківцями основ самостійного відбору і реалізації соціально та особистісно цінних форм та методів дозвільної діяльності. Заняття, що проводяться у межах процесуального блока, передбачають ознайомлення учнів з розмаїттям занять на дозвіллі, вчать самостійно організовувати власне дозвілля та дозвілля інших людей, починаючи з доцільного побудування процесу перегляду цікавої літератури, закінчуючи самостійною підготовкою складних масових заходів («Дня іменинників», «Клуба веселих та кмітливих», вікторин, диспутів, дискотек, тематичних вечорів тощо).

5. Змістовий блок спрямований на формування в учнів навичок оптимального та частково самостійного засвоєння змісту дозвільної діяльності. Вивчення змісту роботи гуртка, що є основною кожного заняття протягом усього навчального року, на цьому підетапі передбачає створення умов для становлення в учнів творчого підходу до його добору і реалізації, визначення чіткої власної позиції щодо дозвільних інтересів. Серед засобів соціально-педагогічного забезпечення основними є самостійна робота з літературою, командні ігри змагання, вікторини, диспути, дискусії, проблемні лекції, повідомлення, доклади, реферати, підготовлені учнями тощо.

6. Результативний блок дозволяє створити на занятті гуртка умови, у яких дитина може усвідомити чи досягла вона певного соціально чи особистісно значимого результату, працюючи протягом заняття, замислитися над своїм місцем у колективі, сенсом власних дозвільних занять, у цілому. Засоби, які необхідно використовувати наприкінці заняття передбачають надання кожному члену колективу можливості підбити підсумок заняття, висловити побажання на майбутнє. Серед них: ігри-роздуми «Свічка», «Вільний мікрофон», «Коло друзів».

Засоби соціально-педагогічного забезпечення на наступному етапі – конструювання – спрямовані на формування в учнів додаткової мотивації до занять у гуртку за рахунок отримання ними суспільної оцінки результатів дозвільних занять; на демонстрацію та пропаганду цих результатів, пробудження інтересу оточуючого соціального середовища (батьків, вчителів, однолітків) до творчих досягнень колективу. Великого значення на етапі конструювання набуває така форма дозвільної діяльності, як масова робота. Учні повинні не тільки брати участь у проведенні різноманітних масових заходів (концертів, виставок, вистав, конференцій, зльотів, вікторин, олімпіад), а й самостійно готувати та проводити їх.

Подібна організація діяльності особистості у дозвільній сфері дозволяє виховати у дітей та молоді соціально орієнтовані ідеали, цінності, потреби у дозвільній сфері, сформувати прагнення досягнути високого рівня самореалізації, озброїти їх навичками культурного та корисного проведення вільного часу, розвинути їх творчі здібності, самостійність, комунікабельність, навчити розуміти інших, співпрацювати з ними.