Електропривод стаціонарних транспортних кормороздавачів

Для роздачі різних видів кормів на тваринницьких фермах і комплексах широко використовуються стаціонарні кормороздавальні транспортери і кормороздавачі. Стаціонарні кормороздавачі не потребують широких кормових проходів і дозволяють легко автоматизувати процес роздачі кормів.

Вибір типу кормороздавача залежить від способу утримання тварин і птиці, приміщень в яких вони утримуються, виду корму тощо.

Електропривод мобільних кормороздавачів

У порівнянні з тепловими двигунами електропривод мобільних машин має ряд суттєвих переваг: значно спрощується кінематична схема агрегатів і автоматизація виробничих процесів, підвищується їх продуктивність, надійність і культура виробництва, практично відсутні шкідливі викиди в атмосферу.

Таблиця 13  Основні дані мобільних електрифікованих кормороздавачів

Тип	Продуктивність, т/год	Місткість бункера, м3	Кількість обслуговуючих тварин	Потужність і кількість двигунів, кВт/шт	Швидкість при роздачі, м/с
КС-1,5	30..70	2,0	600..1200 поросят від’ємишів	7,15/4	0,36
КЭС-1,7	3162	1,7	600..1200 на відгодівлі	5,15/3	0,5
РС-5А	60	0,8	600 на відгодівлі	3,0/1	0,47
КСП-0,8	50	0,8	600 на відгодівлі	4,5/4	0,25

На невеликих свинофермах найчастіше застосовують мобільні кормороздавачі КС-1,5, КЭС-1,7, РС-5А, КСП-0,8. Вони призначені для перемішування і роздачі кормових сумішей вологістю 60..80%. Завантажують кормороздавачі за допомогою транспортерів кормами, які поступають кормоцеху в приготованому виді, або компонентами суміші. Із бункера

роздавача корм подається в годівниці роздавальними шнеками, які оснащені дозувальними пристроями в вигляді шиберних засувок, що забезпечує широкий діапазон дозування корму, що подається в годівниці. Пересуваються кормороздавачі по рейковому шляху, що розміщений в кормовому проході.

Продуктивність кормороздавача Q, т/год, дорівнює

(70)

де q  норма видачі корму на одну голову (додаток Ж), кг; n_T  кількість тварин або птиці на одне кормомісце; а  довжина одного кормомісця, м; v  робоча швидкість кормороздавача, м/с.

Кількість корму, доставленого за один рейс кормороздавача G_к, кг, становить

(71)

де g  об'ємна маса корму, кг/м³; V — місткість бункера, м³; ψ  коефіцієнт заповнення бункера (0,75..0,8).

Довжина фронту годівлі L, м, визначається за формулою

, (72)

де п_с – кількість кормомісць.

Потужність для пересування рейкового кормороздавача Р_п, кВт, визначається за формулою

(73)

де F — сила опору навантаженого кормороздавача, Н.

При переміщенні коромороздавача сила F, Н, зумовлюється двома складовими

F = F_T +F_K, (74)

де F_T  сила опору тертю, Н; F_K  сила опору при переміщенні кормороздавача на підйом під кутом a, Н.

Сила опору тертю F_T, Н, дорівнює

(75)

де m₀, i m_K  відповідно власна маса кормороздавача і маса корму, що знаходиться в бункері, кг; m  плече тертя кочення, мм; d  внутрішній діаметр підшипників ходової частини, мм; f  коефіцієнт тертя в підшипниках; D_K  діаметр ходового колеса, мм; k_р  коефіцієнт, що враховує опір тертя реборди котків по головці рейок.

Сила опору при переміщенні кормороздавача на підйом F_K, Н, становить

(76)

де a  уклон шляху, при горизонтальному переміщенні приймають a = 1,5°, при русі на підйом приймається фактичне значення кута підйому.

Потужність електродвигуна Р_дв, кВт, для пересування кормороздавача визначається за виразом

, (77)

де h_п – ККД застосовуваних у машині передач від електродвигуна до ходових коліс.

Відомо, що максимальний опір руху кормороздавача виникає під час розгону, і його слід враховувати при перевірці вибраного двигуна за умовами пуску

0,8М_{дв.пуск} М_с.п.зв, (78)

де М_{дв.пуск}  пусковий момент електродвигуна, Н∙м; М_с.п.зв – момент статичних опорів на валу двигуна при розгоні кормороздавача, зведений до вала електродвигуна, Н∙м.

Величину М_с.п.зв, Н∙м, визначають за формулою

(79)

де F_п =F_T +F_K +F_i  повна сила опору під час розгону, Н;  сила опору від інерції під час розгону, Н; i − передаточне число механічних передач від електродвигуна до ходових коліс; t_P  час розгону кормороздавача, с.

Потужність для пересування мобільних транспортних засобів по дорогах з твердим покриттям або без покриття визначається за виразом (73). Для обчислення сили опору тертя F_T, Н, можна скористатися рівнянням

F_T = f_om, (80)

де f_o  коефіцієнт опору пересуванню машини на прямолінійній горизонтальній ділянці шляху, Н/кг; т  маса транспортної одиниці з вантажем, кг.

Значення коефіцієнта f_o, що залежить від якості і стану доріг, наведено в таблиці 14.

Таблиця 14  Значення коефіцієнта опору пересуванню транспортної одиниці

Вид і стан дороги	Fo, Н/кг	Вид і стан дороги	Fo, Н/кг
Присадибні дороги	0,12..0,2	Забруднене шосе	0,25..0,3
Асфальтована і бетонна	0,1..0,2	Бруківка	0,2..0,25
Дерев’яний настил з брусків або дощок, лід	0,1..0,2	Засніжена дорога	0,35..0,4
Шосе у доброму стані	0,18..0,2	Ґрунтова дорога	0,45..0,8

Додатковий опір пересуванню на підйомі обчислюють за виразом (76). Якщо транспортний засіб рухається під уклон, то складова F_K направлена в бік руху і є не опором, а тяговим зусиллям. Тому в формулу (74) значення F_K увійде зі знаком мінус.

Для забезпечення рівномірного роздавання корму в годівниці швидкість руху кормороздавача і робочих органів має бути постійною. Цю вимогу задовольняють асинхронні електродвигуни з короткозамкненим

ротором та двигуни постійного струму з паралельним збудженням при живленні від мережі. Якщо джерелом струму є акумулятори, то швидкість руху залежить від стану їх зарядженості.

У таких випадках при розробці електропривода слід передбачати автоматичну стабілізацію швидкості пересування кормороздавачаі продуктивності його робочих органів.

При неоднорідному поголів'ї тварин і птиці норма видачі може змінюватися по довжині фронту годівлі. Для забезпечення такого режиму роботи передбачають регульований електропривод з мікропроцесорним керуванням, який швидко переналагоджується.

Для захисту людей і тварин від враженням електричним струмом мобільні електрифіковані кормороздавачі необхідно вмикати через захисно − вимикаючі пристрої.