Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка по ПРИВОДУ ВСЕ РАЗОМ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2.5 Графічний та аналітичний розрахунок часу пуску і гальмування електродвигуна

Високопродуктивний, надійний і економічно вигідний тільки такий виробничий агрегат, у якого приводний електродвигун має електромеханічні властивості, що відповідають характеристикам і технологічним вимогам робочої машини. Найважливішими характеристиками двигунів і робочих машин є їх механічні характеристики. За допомогою цих характеристик визначають час пуску і гальмування двигуна.

Тривалість пуску і гальмування двигуна потрібно знати при виборі витримки часу реле, призначених для керування електроприводом, визначенні втрати енергії в електроприводі під час перехідних режимів, розрахунку продуктивності і виборі електроустановки.

Тривалість пуску системи електродвигун – робоча машина розраховують графічним, або графоаналітичним методом. Розрахунок тривалості пуску графоаналітичним методом виконують наступним чином.

Механічну характеристику асинхронного електродвигуна Мдв = f1(ω). будують за розрахунками його обертаючих моментів для кутових швидкостей, що відповідають ковзанням: S = 0; S = Sн; 0,1; S = Sн; 0,3; 0,5; 1.0.

Обертаючий пусковий момент електродвигуна при S =1,0 (ω=0) слід визначити за виразом 177.

Обертаючі моменти електродвигуна М, Н·м, для ковзань від 0 до 0,5 розраховуються за формулою Клосса (для електродвигунів з невеликою потужністю)

, (183)

де Мкр – максимальний (критичний) обертаючий момент (171).

Для ковзання від 0,5 до 1,0 формула Клосса дає занижені значення моментів, тому криву Мдв = f1(ω) апроксимують прямою до точки М = Мпуск.

Дані для побудови механічної характеристики асинхронного електродвигуна необхідно звести в таблицю 22.

Таблиця 22 – Дані розрахунки механічної характеристики асинхронного електродвигуни.

S

0

Sн =

0,1

Sк =

0,3

0,5

1,0

ω, с-1

ω 0 =

ω н=

ω к=

0

М, Н∙м

0

Мн =

Мк =

Мпуск =

Перехід від ковзань до кутової швидкості виконується за формулою ω = ω0(1 – S)

При побудові механічної характеристики Мдв = f1(ω) значення М розташовується по вісі ординат (функція), а значення ω – по вісі абсцис (аргумент).

Для зведення моментів обертання робочої машини до валу електродвигуна і розрахунку даних, необхідних для побудови механічної характеристики робочої машини, користуються таким співвідношенням

, (184)

де – передаточне відношення передачі від електродвигуна до робочої машини; ηпер – коефіцієнт корисної дії передачі; Мрмн – момент робочої машини при номінальній кутовій швидкості, Н∙м; Мо – момент зрушення робочої машини, Н∙м.; ωн – номінальна кутова швидкість електродвигуна; ω – поточна кутова швидкість, с-1; х – коефіцієнт, що показує, якою мірою момент статичних опорів залежить від кутової швидкості.

Поточну кутову швидкість ω приймають від 0 до ω = ω0 (кутові швидкості зручно приймати такими, як і кутові швидкості, розраховані за рекомендованими ковзаннями для побудови механічної характеристики асинхронного електродвигуна).

Механічні характеристики робочих машин, в залежності від значення показника ступеня х поділяються на такі групи:

1. х = 0. Такі механічні характеристики мають підйомні крани, талі, тельфери, стрічкові конвеєри, поршневі насоси, лебідки тощо.

2. х = 1. Такі механічні характеристики мають генератори постійного струму незалежного збудження, що працюють на резистори з постійними електричними опорами, зерноочисні машини.

3. х = 2. До механізмів з такою механічною характеристикою належать вентилятори, відцентрові насоси, молоткові кормодробарки, сепаратори молока, вакуум-насоси.

4. х = -1. Такі механічні характеристики мають деякі токарні, розточувальні та фрезерні верстати тощо.

Для машин і механізмів, що не входять до груп 1..4, можна прийняти х = 1,1..1,6.

Дані для побудови механічної характеристики робочої машини необхідно звести в таблицю 23.

Таблиця 23 – Розрахункові дані механічної характеристики робочої машини

S

0

Sн =

0,1

Sк =

0,3

0,5

1,0

ω, с-1

ω 0 =

ω н=

ω к=

0

М, Н∙м

0

Мн =

Мк =

Мпуск =

За розрахунковими даними слід побудувати криву Мс = f2(ω) в тих же координатах, що і механічна характеристика електродвигуна Мдв = f1(ω), і в тому ж масштабі.

Графоаналітичним методом тривалість, пуску електродвигуна, який детально викладений у рекомендованій літературі, розраховують так. Спочатку знаходять зведений момент інерції системи "електродвигун – робоча машина" до валу електродвигуна за формулою

, (185)

де k – коефіцієнт, який враховує момент інерції передачі від електродвигуна до робочої машини. Прийняти k =1,2; Jдв – момент інерції ротора електродвигуна, кг·м2; Jрм – момент інерції робочої машини, кг·м2; і – передаточне відношення передачі від електродвигуна до робочої машини.

Потім, користуючись штучною механічною характеристикою електродвигуна Мш = f1(ω) і механічною характеристикою робочої машини Мс = f1(ω), графічно знаходять їх різницю – криву динамічного моменту Мдин = Мш – Мс = f3(ω).

Обертальний момент асинхронного електродвигуна для будь-якої фіксованої кутової швидкості прямопропорціональний квадрату прикладеної напруги. Тому штучну механічну характеристику Мш, Н∙м, яка відпо-

відає напрузі U, відмінній від номінальної Uн, можна одержати перерахуванням моментів природної механічної характеристики за формулою 178.

Площу, обмежену кривою Мдин = f3(ω) і осями координат вертикальними прямими лініями поділяють на ряд ділянок і кожну з них заміняють рівновеликими прямокутниками. При цьому висота і-го прямокутника відповідатиме середньому значенню динамічного моменту Мдин.ср.і, а ширина – перепаду кутової швидкості ∆ωі на і – й ділянці (рисунок 11).

Тривалість розгону електродвигуна на кожній ділянці кутових швидкостей ∆t, с, розраховується за формулою

, (186)

де ∆ωі = ωі – ωі-1 – інтервал кутових швидкостей на і-й ділянці, с-1; Мдин.ср.і – середній динамічний момент і-ї ділянки, Н∙м.

Рисунок 11 – Графічне визначення динамічного моменту

Повна тривалість пуску tп, с, визначається як сума тривалостей розгону на всіх ділянках

, (187)

де п – кількість ділянок.

Точність графоаналітичного методу залежить від кількості ділянок, на які поділена площа, обмежена залежністю Мдин = f3(ω) і осями координат. Чим більше ділянок, тим вища точність розрахунків.

Для даних розрахунків достатньо розділити площу на 5..8 ділянок.

Розрахунок тривалості гальмування tг, с, яке здійснюється при повній зупинці електродвигуна і номінальній швидкості, виконуємо користуючись формулою

, (188)