
- •Тема 1. «економіка підприємств»
- •1.1. Агропромисловий комплекс, його місце і роль в економіці держави
- •Частка сільського господарства україни у загальносвітових обсягах
- •1.2. Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу
- •1.3. Предмет науки «Економіка підприємств»
- •1.4. Методологія науки «Економіка підприємств»
- •1.5. Специфічні методи дослідження
- •Тема 2. Теорія підприємства
- •2.1. Підприємство як економічний суб'єкт і його місце в соціально-економічній системі
- •2.2. Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій
- •2.3. Інституціональні теорії фірми
- •2.4. Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми
- •2.5. Види підприємництва. Поняття малого підприємництва
- •Тема 3. Види підприємств
- •3.1. Поняття підприємства, його складові ланки та умови ефективної роботи в ринковому середовищі
- •3.2. Види підприємств та їх об'єднань
- •3.3. Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу
- •3.4. Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу
- •3.5. Поняття господарських товариств.
- •3.6. Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (tob), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства
- •3.7. Економічні засади функціонування фермерських господарств
- •3.8. Економічні засади функціонування приватних підприємств
- •3.9. Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми
- •Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств агропромислового комплексу
- •4.1. Поняття внутрішнього і зовнішнього середовища господарювання підприємств
- •4.2. Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу
- •4.3. Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу
- •4.4. Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств
- •Орієнтовний ребт-аналіз чотирьох груп факторів макросередовища підприємств агропромислового комплексу
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства
- •5.1. Поняття аграрного ринку. Внутрішня будова ринку сільськогосподарської продукції і продовольства
- •5.2. Інфраструктура аграрного ринку
- •5.3. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську
- •5.4. Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства
- •6.1. Поняття витрат і собівартості продукції
- •6.2. Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств
- •6.3. Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями
- •Групування витрат за статтями
- •6.5. Класифікація витрат
- •6.6. Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу
- •6.7. Співвідношення «фактор — продукт» і його аналіз
- •6.8. Визначення максимального прибутку. Неявні витрати
- •6.9. Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції
- •6.10. Методика визначення
- •6.11. Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції
- •Статті витрат і структура витрат на виробництві біодизеля
- •Тема 7. Валові та фінансово-економічні результати діяльності підприємств агропромислового комплексу
- •7.1. Валова продукція сільського господарства
- •7.2. Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності
- •7.3. Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду
- •7.4. Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція
- •7.5. Чиста продукція аграрних і переробних підприємств
- •7.6. Прибуток і методика його визначення
- •7.7, Визначення прибутку як об'єкта оподаткування
- •7.8. Фінансово-економічні результати діяльності підприємств
- •Тема 8. Земельні ресурси
- •8.1. Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами
- •Розподіл сільськогосподарських упдь між основними власниками землі га землекористувачами,
- •8.2. Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України
- •8.3. Методика паювання сільськогосподарських угідь
- •8.4. Земельний кадастр і грошова оцінка землі
- •8.5. Плата за землю.
- •8.6. Оренда землі
- •8.7. Поняття ринку землі
- •8.8. Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів
- •8.9. Ефективність меліорації землі
- •Тема 9. Персонал підприємствагропромислового комплексу, продуктивність праці і оплата праці
- •9.1. Персонал підприємств і його класифікація
- •Абсолютна кількість і відносне співвідношення міського і сільського населення в україні (на 1 січня відповідного року)
- •9.3. Витрати на оплату праці й показники використання персоналу
- •9.4. Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві
- •9.5. Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці
- •9.6. Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення
- •Залежність продуктивності праці від зміни врожайності культур (продуктивності тварин» і затрат живої праці на 1 га посіву (на голову тварин)
- •9.7. Заміна живої праці капіталом
- •9.8. Основи мотивації та оплати праці
- •Тема 10. Основний капітал і виробнича потужність підприємств агропромислового комплексу
- •10.1. Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий
- •10.2. Класифікація і структура основного капіталу
- •10.3, Грошова оцінка основних засобів
- •10.4. Амортизація основних засобів
- •Визначення річної суми амортизації на зернозбиральний комбайн1 методом зменшення залишкової вартості (а) і прискореного зменшення залишкової вартості (б)
- •10.5. Джерела і форми відтворення основних засобів
- •10.6. Лізинг
- •10.7. Ефективність використання основного виробничого капіталу
- •10.8. Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах
- •10.9. Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств
- •Тема 11. Матеріально-технічне забезпечення та виробнича лопстика підприємств агропромислового комплексу
- •11.1. Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів
- •11.2. Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною
- •11.3. Дві альтернативи:
- •11.4. Тракторний парк та ефективність його використання
- •1. Показники інтенсивності використання тракторного парку.
- •2. Показники продуктивності використання тракторного парку.
- •3. Показники економічності використання тракторного парку.
- •11.5. Ефективність використання комбайнового парку
- •Сезонний виробіток бурякозбиральних комбайнів за умови ефективного їх використання
- •11.6. Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції
- •11.7. Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання
- •11.8. Поняття логістики, її функції та завдання
- •11.9. Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками
- •12.1. Економічна суть оборотного капіталу та його склад
- •12.2. Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання
- •Структура оборотного капіталу піді1ригмс I н а жрново-скотарського виробничого напряму на початок 2011 р.
- •12.3. Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг
- •12.4. Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз
- •12.5. Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах
- •12.6. Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств
- •12.7. Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькослеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств
- •Тема 13. Нематеріальні активи (ресурси)
- •13.1. Поняття і види нематеріальних активів (ресурсів)
- •Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)
- •Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)
- •Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів — об'єктів інтелектуальної власності
- •Тема 14. Авансований
- •Суть авансованого капіталу та його структура
- •Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу
- •Залежність рентабельності авансованого капіталу від частки позичкового капіталу в загальній вартості авансованого капіталу підприємства
- •Вартісна оцінка авансованого капіталу
- •Власний капітал підприємств та їх платоспроможність
- •Ефективність використання авансованого і власного капіталів
- •Тема 15. Ефективність діяльності підприємств агропромислового комплексу та оцінка їх ринкової позиції
- •Суть ефективності як економічної категорії
- •Рентабельність виробництва і методика визначення її показників
- •15.3. Методика аналізу рентабельності виробництва
- •15.4. Аналіз співвідношення «витрати — випуск — прибуток» і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва
- •Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва
- •15.6. Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості
- •Оцінка ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів
- •Оцінка ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Інвестиції та оцінювання їх ефективності
- •Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій
- •Капіталовкладення підприємств
- •Методи зіставлення інвестицій у часі
- •16.5. Оцінка ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками
- •Оцінка ефективності проекту
- •Розрахунок чпв на основі даних про нараховану амортизацію на комбайн вартістю, що амортизується, 700 тис. Грн
- •16.7. Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів
- •16.8. Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій
- •Тема 17. Цінова політика підприємств агропромислового комплексу
- •17.3. Цінова політика підприємств
- •17.6. Паритет цін і механізм
- •Тема 18. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємств
- •Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції
- •Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції
- •Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва
- •Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції
- •Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства
- •Основи управління якістю продукції
- •Стандартизація і сертифікація продукції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 19. Інноваційна діяльність підприємств та оцінювання її ефективності
- •Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств
- •Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)
- •19.4. Агрохімічний напрям нттп. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення
- •19.6. Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу
- •Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві
- •Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві
- •Тема 20. Спеціалізація підприємств
- •Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва
- •Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення
- •Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства
- •Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства
- •Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
- •20.7.Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства
- •Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів
- •Тема 21. Агропромислова інтеграція
- •21.1. Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення
- •21.2.Регіональні агропромислові формування
- •Господарські агропромислові формування
- •21.4. Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу
- •21.5. Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації
- •Тема 22. Концентрація виробництва
- •Тема 24. Економічна безпека
- •Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства
- •Тема 2. Теорія підприємства 24
- •Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств агропромислового комплексу 85
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства 111
- •Тема 18. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємств 543
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства
- •Тема 6. Витрати і собівартість продукції підприємств агропромислового комплексу
- •Тема 7. Валові та фінансово-економічні результати діяльності підприємств агропромислового комплексу
- •Тема 2. Теорія підприємства 24
- •Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств агропромислового комплексу 85
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства 111
- •Тема 18. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємств 543
- •Тема 2. Теорія підприємства 24
- •Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств агропромислового комплексу 85
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства 111
- •Тема 18. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємств 543
- •Тема 2. Теорія підприємства 24
- •Тема 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств агропромислового комплексу 85
- •Тема 5. Ринок сільськогосподарської продукції і продовольства 111
- •Тема 18. Забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємств 543
12.5. Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах
Із попереднього матеріалу відомо, що найбільша частка оборотного капіталу перебуває у виробничих запасах. Це пояснюється необхідністю забезпечення безупинності виробництва.
Економістами давно з'ясовано, що безупинність може бути забезпечена за різного обсягу запасів матеріальних цінностей. Але оскільки створення цих запасів з економічного погляду є заморожуванням коштів, то стає очевидним, що найбільший господарський ефект досягається за їх мінімальної величини, достатньої для нормального функціонування виробництва.
У практиці роботи аграрних підприємств мінімальні запаси окремих складових оборотного капіталу визначаються у процесі їх нормування. Суть його полягає в тому, що за кожним елементом нормованих оборотних засобів встановлюється індивідуальний норматив: для матеріальних цінностей — у натуральному і грошовому виразах, для фондів обігу — у вартісному виразі.
Індивідуальний норматив оборотного капіталу — це мінімальна потреба в окремому його виді (елементі), яка забезпечує безперервну роботу підприємства.
Сукупний норматив оборотного капіталу по підприємству визначається як сума індивідуальних нормативів, що відображає загальну потребу підприємства в цьому ресурсі.
В аграрних підприємствах нормування оборотного капіталу здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з нормування оборотних засобів підприємствами аграрного сектора АПК .
При нормуванні виробничих запасів враховується обсяг виробничого споживання відповідного їх елементу (добрив, отрутохімікатів, пального тощо) і часу перебування (завантаження) засобів в обороті. Норму запасів Нр на ці види матеріальних цінностей визначають за формулою
Нр=М•К
де М — час перебування кожного виду виробничих запасів в обороті; К — коефіцієнт наростання споживання кожного виду запасів.
Час перебування оборотних засобів (відповідного виду запасів) в обороті розраховується з виразу
М =: Д: Пф,
де Д — річна зважена завантаженість відповідного виду виробничих запасів в обороті. Щоб її визначити потрібно спожитий в кожному кварталі ресурс помножити на дні його перебування в обороті й одержані результати за всіма кварталами підсумувати; Пф — річна потреба оборотного засобу (вартість вироб- ничо-спожитого засобу за рік).
Коефіцієнт наростання споживання оборотного засобу К визначається так:
К=Д:Дк
де Дк — календарна завантаженість оборотного засобу в обороті, яка дорівнює добутку вартості виробничо-спожитого засобу за рік на 365.
Норматив на кожний вад виробничих запасів Н обчислюють за формулою
Н = С • Нр,
де С — сума середньоденного споживання оборотного засобу, що визначається як частка від ділення вартості спожитого ресурсу за рік на 365.
За наведеними формулами нормативи розраховуються тільки на перший плановий рік, а на наступні роки їх можна встановити у відсотках до річного обсягу виробничого споживання за формулою
Нпр = (Н : Взс) • 100,
де Взс — вартість спожитого оборотного засобу за рік.
Здійснимо розрахунок потреби у виробничих запасах на прикладі визначення нормативу на нафтопродукти (табл. 12.2).
Таблиця
12.2
ПРИКЛАД
РОЗРАХУНКУ НОРМАТИВУ НА НАФТОПРОДУКТИ
ЗА НАСТУПНИМИ ДАНИМИ ПІДПРИЄМСТВА
Вихідна
інформація
Квартал
Разом
І
П
III
IV
Виробничо-спожиті
нафтопродукти, грн
7742
92
259
174
600
116
630
391
756
Дні
в обороті
334
245
153
61
X
Розв'язок такий:
Дк = 391 756 • 365 = 142 990 940;
Д = 7742 • 334 + 92 259 • 245 + 174 600 • 153 + 116 630 • 61 = 59 017 513;
К=59 017 513 : 142 990 940 = 0,413; " '
М = 59 017 513 : 391 756 = 150,6;
Нр= 150,6*0,413 = 62,2;
С = 391 756:365= 1073,3;
Н= 1073,3-62,2 = 66759;
Нпр = (66 759 : 391756) • 100 = 17,0 %.
Для того щоб визначити норматив по молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, необхідно спочатку розрахувати норму оборотних засобів (оборотного капіталу) по кожному виду тварин шляхом додавання до середньої вартості (собівартості) однієї голови тварин на початок року планових витрат на її утримання у плановому році (не враховуючи амортизації основних засобів). Норматив розраховується множенням вартості (собівартості) однієї голови на кількість голів, яка передбачена на кінець року плановим оборотом стада, або множенням живої маси тварин на кінець року на планову собівартість 1 ц живої маси.
Норматив на незавершене виробництво встановлюється в розмірі фактичних витрат звітного року, скоригованих на коефіцієнт сезонності (у рослинництві приблизно 0,85). Розрахунок ведеться за кожним видом незавершеного виробництва.
Норматив на запаси готової продукції — визначається у відсотках діленням середніх мінімальних залишків готової продукції на фактично реалізовану продукцію у звітному році.
Норматив на плановий рік у грошовому виразі розраховується як добуток планового обсягу реалізації продукції на норматив у відносному виразі. Середні мінімальні залишки визначають як середнє арифметичне суми залишків готової продукції в тих місяцях року, в яких вони були меншими від фактичної середньої величини цих залишків.
Норматив з розрахунків зі споживачами продукції (робіт, послуг) підприємства визначають так: спочатку розраховують фактичний середньодобовий обсяг реалізації продукції і середню періодичність надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства.
Перший із цих показників обчислюють діленням обсягу реалізованої продукції за рік на 365, а другий — відношенням кількості днів у році до кількості разів надходжень цих коштів протягом року. Множенням першого показника на другий встановлюють суму вилучення коштів господарства в розрахунках.
Потім визначають норму вилучення коштів в розрахунках як частку від ділення суми вилучення коштів на фактичний обсяг реалізації з наступним множенням результату на 100. Звідси норматив оборотних коштів з розрахунків зі споживачами на плановий рік дорівнюватиме добутку планового обсягу реалізації продукції на норму вилучення коштів (коефіцієнт).
Нормативи на корми і підстилку доцільно встановлювати в обсязі їх планової потреби з початку року до одержання врожаю з одночасним створенням страхового запасу. Зрозуміло, що це — мінімальна потреба в такому ресурсі. Як уже зазначалося, залежність сільськогосподарського виробництва від природних умов зумовлює необхідність створення значних наднормативних запасів кормів на випадок несприятливих погодних умов у майбутньому періоді.
Норматив на насіння визначається виходячи з планової потреби для посіву ярих культур, збільшеної на страховий фонд (10 — 15 % від загальної потреби).
Розглянутий підхід до нормування оборотного капіталу можливий за відносно стабільних цін, відсутності спаду виробництва і перебоїв у постачанні аграрних підприємств найважливішими матеріальними ресурсами. В умовах високих темпів інфляції докорінно змінюється тактика підприємств щодо формування оборотного капіталу і його нормування.
По-перше, через швидке знецінення готівки аграрним підприємствам вигідно її матеріалізувати у виробничі запаси (пальне, мастила, добрива, отрутохімікати тощо), створюючи якнайбільший наднормативний запас, оскільки втрати від заморожування коштів у цих запасах будуть меншими, ніж втрати, що зумовлюються знеціненням готівки внаслідок інфляції.
Може мати місце ще одна причина, яка робить такі дії підприємств економічно виправданими, — дефіцит на окремі елементи оборотного капіталу промислового походження. Він породжує невпевненість аграрних підприємств у можливості придбання цих ресурсів у потрібний момент майбутнього періоду. Це штовхає їх на створення наднормативних запасів у будь-який час, коли виникає можливість такого придбання. В даний час фактор дефіциту не справляє відчутного негативного впливу на економіку аграрних підприємств, як це було характерним для перших етапів становлення ринкової економіки України.
По-друге, швидке зростання цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, а також тарифів на роботи і послуги, що надаються аграрним підприємствам, збільшення оплати праці працівників як компенсаційний захід від втрати купівельної спроможності грошової одиниці, інші вияви негативної дії інфляційних процесів зумовлюють неможливість установлення обґрунтованих нормативів оборотних засобів у вартісному виразі, а отже, і визначення їх сукупною нормативу по підприємству в цілому. Тому в умовах інфляції та гіперінфляції нормативи для окремих елементів оборотного капіталу виправдано встановлювати лише за тими з них, які можуть бути розраховані в натуральній формі.
Значного поліпшення використання оборотного капіталу можна досягти завдяки підвищенню швидкості його обороту. Хоч у сільському господарстві ця швидкість обмежена природними і біологічними факторами, але в аграрних підприємствах е ще багато невикористаних резервів для прискорення кругообігу Даного ресурсу. Гак, великі резерви прискорення обороту оборотного капіталу
криються в скороченні періоду виробництва в тваринництві завдяки підвищенню середньодобових приростів тварин на їх дорощуванні і відгодівлі.
Наприклад, зі зростанням середньодобових приростів свиней від 200 до 350 і період відгодівлі (час виробництва) до здавальної маси, скажімо, 100 кг, скорочується на 40,2 % (від 16,5 до 9,7 міс.). Підвищення середньодобових приростів на дорощуванні і відгодівлі великої рогатої худоби від 400 до 650 г за здавальної живої маси 450 кг дає змогу скоротити час виробництва на 38,5 % (від 26,7 до 16,4 міс.).
Важливим фактором підвищення ефективності використання оборотного капіталу, прискорення його кругообігу є впровадження у виробництво нових, більш урожайних і скоростиглих сортів сільськогосподарських культур, а також інтенсивних технологій їх вирощування, внесення оптимальних доз мінеральних добрив на фоні органічних за оптимального співвідношення в них ИРК.
За таких умов не затягується вегетаційний період рослин, відбувається їх своєчасне дозрівання, а отже, не порушується нормальний процес кругообігу оборотного капіталу.
Прискорити швидкість обороту цього ресурсу можна скороченням часу перебування коштів у сфері обігу завдяки розвитку виробничої інфраструктури і впорядкуванню взаєморозрахунків із заготівельними організаціями та переробними підприємствами, а також постачальниками аграрним підприємствам предметів праці промислового походження.
Одним із найважливіших напрямів поліпшення використання оборотного капіталу є режим економії. Науково-дослідними установами розроблені обґрунтовані нормативи витрачання окремих видів оборотних фондів на одиницю .продукції, 1 га, 100 ткм, 100 км пробігу тощо. Порівняння фактичних витрат цих ресурсів з нормативами дає змогу об'єктивно оцінити стан справ з їх використанням, з'ясувати причини, що призвели до перевитрати і вжити заходи для їх усунення.
Ефективного використання оборотного капіталу досягають за умови збалансування джерел його формування — власних і позичкових. Через сезонність сільськогосподарського виробництва аграрні підприємства вимушені в окремі періоди року авансувати у виробництво значні оборотні засоби, для створення яких нерідко не вистачає власних коштів.
У таких випадках закономірним є використання підприємством кредиту, тобто капіталу кредитних установ, за умови його повернення в установлені строки з одночасною виплатою відсотків. Масштаби використання кредиту підприємством на такі цілі обмежується його платоспроможністю (кредитоспроможністю).
За сприятливого зовнішнього середовища у джерелах формування оборотного капіталу аграрних підприємств питома вага кредиту може досягти до 35 — 40 %, тоді як на кінець 2010 р. цей показник, з відомих причин, є значно нижчим і в багатьох підприємствах перебуває у межах від 0 до 2 %.
Про важливість підвищення ролі кредиту у формуванні оборотного капіталу засвідчує досвід фермерських господарств США, Німеччини, інших розвинутих країн, в яких цей параметр також перебуває близько від зазначених меж.
У США, інших країнах із розвинутою ринковою економікою підприємства, організації, що поставляють фермерам корми, добрива, отрутохімікати, інші некапітальні ресурси використовують так званий порядок відкритого рахунку за схемою «3/10 повна 30».
Ця схема передбачає стимулювання постачальниками покупців якнайшвидше оплачувати рахунки шляхом надання їм знижок за куплену продукцію, але за умови, що вони оплачують її не пізніше встановленого терміну — 10 днів з початку періоду кредитування, наприклад, з моменту отримання товару чи його відвантаження. В такому разі покупець одержує знижку 3 % (для фермерських господарств вона може становити й більше).
Якщо ж покупець оплату здійснює в період від 11-го по 30-й день включно, то ним сплачується повна вартість товару, а при сплаті понад 30-й день, на покупця накладаються штрафні санкції згідно з умовами контракту. Підприємство повинне вирішити, що йому вигідніше — взяти кредит і своєчасно заплатити рахунок, одержавши знижку, чи затримати оплату, дочекавшись надходжень власних коштів, але при цьому втратити право на знижку. Відповідь на це питання можна одержати, зіставивши платежі (відсотки) банку за кредит із сумою знижки.
Для розрахунку ставки відсотка Пр, за якого забезпечується беззбитковість використання кредиту, використовується формула
де С — відсоткова знижка; О — загальна кількість днів, протягом яких рахунок є дійсним (30 днів); К — кількість днів, протягом яких рахунок потрібно оплатити, щоб одержати знижку.
Якщо, наприклад, знижка становить 3 %, а К — 10 дн., тоді Пр дорівнюватиме 55,6 %, тобто фермеру буде вигідно брати кредит за умови, що відсоткова ставка на нього буде не більшою, ніж 55,6 %. Якщо, скажімо, знижка становить лише 1 %, тоді в нашому прикладі Пр буде становити набагато менше — 18,2 %.