Визначення річної суми амортизації на зернозбиральний комбайн1 методом зменшення залишкової вартості (а) і прискореного зменшення залишкової вартості (б)

Рік	Залишкова вартість на початок року, тис. грн		Норма амортизації, %		Річна сума амортизації, тис. грн		Залишкова вартість на кінець року, тис. грн
	А	Б	А	Б	А	Б	А	Б
1-Й	700	700	25,9	20,0	181,3	140,0	518,7	560,0
2-й	518,7	560,9	25,9	20,0	134,3	112,0	384,4	448,0
3-й	384,4	448,0	25,9	20,0	99,6	89,6	284,8	358,4
4-й	284,8	358,4	25,9	20,0	73,8	71,7	211,0	286,0
5-й	211,0	286,7	25,9	20,0	54,6	57,3	156,3	229,3
6-й	156,5	229,3	25,9	20,0	40,5	45,9	115,8	183,4
7-й	115,8	183,4	25,9	20,0	30,0	36,7	85,8	146,7
8-й	85,8	146,7	25,9	20,0	22,2	29,3	63,6	117,4
9-й	63,6	117,4	25,9	20,0	16,5	23,5	47,1	93,6
10-й	47,1	93,9	25,9	20,0	12,2	18,8	34,9	75,1

Як видно з табл. 10.2, після десятого, останнього, року експлуатації комбай­на його залишкова незамортизована вартість при застосуванні варіанта А ста­новить 35 тис. грн, а варіанта Б — 75 тис. грн. Цю вартість можна розглядати як ліквідаційну.

Проте підприємство може і не передбачати ліквідаційної вартості (так, на­приклад, діють у країнах Західної Європи). У такому разі залишкову вартість основного засобу на початок передостаннього року розподіляють порівну між передостаннім і останнім роками.

У варіанті А річна сума амортизації за дев'ятий і десятий роки становить не 16,5 і 12,2 тис. грн, а відповідно по 31,8 тис. грн (63,6 : 2 = 31,8).

Таблиця 10.3

ВИЗНАЧЕННЯ РІЧНОЇ СУМИ АМОРТИЗАЦІЇ НА ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИЙ КОМБАЙН¹ ПРЯМОЛІНІЙНИМ (В) І КУМУЛЯТИВНИМ (Г) МЕТОДАМИ

Рік	Залишкова вартість на початок року, тис. грн		Норма амортизації, %		Річна сума амортизації, тис. грн		Залишкова вартість на кінець року, тис. грн
	В	Г	В	Г	В	г	в	Г
1-й	665	665	10,0	18,2	66,5	121,0	598,5	544,0
2-й	665	665	10,0	16,4	66,5	109,1	532,0	434,9
3-й	665	665	10,0	14,5	66,5	96,4	465,5	338,5
4-й	665	665	10,0	12,7	66,5	84,5	399,0	254,0
5-й	665	665	10,0	10,9	66,5	72,5	332,5	181,5
6-й	665	665	10,0	9,1	66,5	60,5	266,0	121,0
7-й	665	665	10,0	7,3	66,5	48,5	199,5	72,3
8-й	665	665	10,0	5,5	66,5	36,6	133,0	35,9
9-й	665	665	10,0	3,6	66,5	23,9	66,5	12,0
10-й	665	665	10,0	1,8	66,5	12,0	0,0	0,0

Наведені приклади нарахування амортизації дають змогу переконатися у важ­ливій ролі очікуваного строку корисного використання основного засобу.

При цьому слід також враховувати і ту важливу обставину, що від такого строку значною мірою залежать витрати на утримання основного засобу. За збі­льшення строку експлуатації зменшуються постійні витрати, насамперед за ра­хунок амортизаційних відрахувань, що в свою чергу сприяє зниженню собівар­тості виконаних робіт, а отже, і виробленої продукції.

Але при цьому зростають ремонтно-експлуатаційні витрати, що призводить до підвищення собівартості продукції (робіт, послуг). І навпаки, за скорочення

строку експлуатації зростають постійні і зменшуються рсмонтно-скснлушашйж витрати в розрахунку на одиницю виконаних робіт. Підприємства можуть орієн­туватися й на оптимальний строк експлуатації основного засобу, який можна визначити за такою формулою:

де К — первісна вартість основного засобу; С — щорічне збільшення ни гра і на утримання і ремонт основного засобу, що виникають внаслідок йог о фізичною зношення.

У нашому прикладі за скорочення строку експлуатації комбайна з 10-1 и до 8-­ми років і застосуванні, скажімо, методу прискореног о зменшення залишкової вартості норма амортизації збільшується з 20 до 25 %, а річна сума амортизації в перші три роки його використання (постійні витрати) зростає від 341,6 тис до 404,7 тис. грн.

Підприємства можуть переглядати метод амортизації основного засобу у зміни очікуваного способу одержання економічних вигод. Як правило, нараду-

Ураховуючи органічний взаємозв'язок між зміною постійних і ремонтно- експлуатаційних витрат за зміни строку корисного використання основного засобу, за критерій вибору його оптимальної тривалості доцільно брати міні­мум сукупних витрат (постійних і ремонтно-експлуатаційних) на одиницю ви­конаних робіт за весь період використання основного засобу (насамперед тех­ніки).

Рис. 10.1. Графічне зображення річної суми амортизаційних відрахувань на зернозбиральний комбайн, визначеної різними методами:

-♦- 1. Метод зменшення залишкової вартості

-» - 2. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

3. Прямолінійний метод -*- 4. Кумулятивний метов

вання амортизації незалежно від вибраного методу (крім виробничого) прово­диться щомісячно.

Для визначення місячної суми амортизації потрібно річну суму амортизації поділити на 12. Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, що настає за місяцем введення основного засобу в експлуатацію, а припиняєть- _;ч починаючи з місяця, наступного за місяцем його вибуття. Втрати від змен­шення корисності основного засобу включаються до складу витрат звітного пері- л-_;л і водночас на їх величину збільшується сума його зносу.

З введенням ПС(БО) 7, а згодом і П(С)БО 30 «Біологічні активи», аграрні підприємства стали нараховувати амортизацію на продуктивну худобу — корів, о\тзів-плідників, свиноматок, кнурів. Доцільно на вказані види продуктивної худоби використовувати прямолінійний метод нарахування амортизації відпо­відно до корисного строку їх використання.