11.3. Дві альтернативи:

купівля нової чи потриманої техніки.

Придбання техніки або її оренда

З розвитком різних організаційних форм господарювання на селі і виникненням менших за розмірами сільськогосподарських підприємств крім питання про підряд постала ще одна проблема, яка вимагає від таких підпри­ємств суто економічного вирішення: купувати нову чи потриману техніку або обладнання. "■ V' ^ш ^ ^

Крім того, у даний період економічно сильні підприємства з мстою швидко­го оновлення своєї матеріально-технічної бази і досягнення на цій основі ліп­ших результатів виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, очевидно, продаватимуть свою техніку ще до завершення строку її служби. По­купцями потриманої техніки і обладнання можуть бути різні підприємства, але

в першу чергу ті, що не мають достатнього власного капіталу для нових інвес­тицій.

Ситуація з нестачею стартового капіталу може скластися для будь-якого типу і розміру аграрних підприємств і в наступні роки з різних причин суб'єк­тивного й об'єктивного характеру, що зумовлять погіршення їх фінансового стану (наприклад, допущений прорахунок у прийнятті важливих господарсь­ких рішень, зниження кон'юнктури ринку на продукцію, виробництво ЯКОЇ є профілюючим для даного підприємства, несприятливі погодні умови, стихійне лихо тощо). Якщо обставини складатимуться так, що без придбання необхід­ної техніки, обладнання такі підприємства не матимуть змоги далі ефективно здійснювати процес виробництва, то їхнє керівництво стане перед дилемою: або брати кредит і купувати нову техніку, або ж за рахунок власних коштів (можливо, з частковим залученням кредитних ресурсів) купувати потриману техніку.

Щоб прийняти правильне рішення, потрібно передбачити всі бажані і неба­жані наслідки, що матимуть місце внаслідок того чи іншого вибору. Отже, не­обхідно порівняти всі переваги і втрати.

Переваги від купівлі нової техніки (обладнання): вона, як правило, більш продуктивна, надійніша в експлуатації, зручніша в управлінні, більш комфорта­бельна, отже, престижніша, вимагає менших витрат на ремонт, технічне обслу­говування, паливо і мастильні матеріали, забезпечує вищу якість робіт, не вима­гає швидкої заміни.

Втрати від придбання нової техніки {обладнання): потрібний більший обсяг капіталовкладень, зростають витрати на амортизацію і страхові платежі, збіль­шується податок (відсотки) на майно; за нестачі власного капіталу потрібний кредит, отже, і додаткові витрати на виплату відсотків за нього, нерідко потріб­но буде передбачити витрати на перекваліфікацію працівників, які обслуговува­тимуть таку техніку.

Переваги від купівлі потриманої техніки {обладнання): потрібний менший стартовий капітал; зменшуються витрати на амортизацію, страхові платежі, ви­плату відсотків за майно: зникає потреба у перекваліфікації фермера (обслуго­вуючого персоналу) для експлуатації техніки.

Втрати і загрози від придбання потриманої техніки: зростають витрати на ремонт, паливо, мастила і нерідко на робочу силу, що обслуговує стару техніку; техніка, як правило, менш продуктивна, має нижчу експлуатаційну надійність, а через це може простоювати саме в період збігу сільськогосподарських робіт, не завжди забезпечує високу якість.

Порівняння переваг і втрат зводиться врешті-решт до визначення обсягу річ­них витрат на експлуатацію нової і потриманої техніки на одиницю роботи і до оцінки можливостей забезпечення її надійності. Перевага віддається тому варі­анту купівлі техніки, за якого досягаються менші загальні річні витрати на її утримання. Якщо різниця у витратах невелика, то остаточне рішення доцільно приймати з урахуванням інших факторів, що відіграють важливу роль у конкрет­них умовах роботи підприємства.

Наприклад, рішення на користь купівлі нової техніки підприємство може прийняти, коли доступний кредит і низькі відсоткові ставки на нього, фермер _або обслуговуючий техніку персонал не має необхідних технічних навичок для підтримки уживаної техніки в робочому стані і проведенні своєчасною іа мыс ного ремонту, коли невідома причина продажу техніки колишнім власником і неможливість більш-менш точно визначити її технічний стан.

рішення на користь купівлі потриманої техніки може бути прийняте тоді, коли названі фактори діють у зворотному напрямі, тобто коли обмежені можли­вості одержання кредиту і високі відсоткові ставки на нього, обслуговуючий персонал підприємства або фермер мають необхідну кваліфікацію для раціональ­ного обслуговування й експлуатації такої техніки тощо.

У ході господарської діяльності перед аграрними підприємствами може по­стати ще одна проблема: купувати техніку (нову або потриману) чи її орендува­ти. Перевагу оперативній оренді надають здебільшого у двох випадках:

• коли підприємству необхідно виконати певну разову роботу або щорічні невеликі за обсягом роботи, для яких потрібна спеціалізована техніка, а її купів­ля економічно недоцільна через надто високі постійні витрати на одиницю ви­конуваних цією технікою робіт (амортизація, податок на майно тощо). Напри­клад, недоцільно господарству купувати плантажний плуг, якщо в нього вини­кає потреба здійснити докорінне поліпшення природних луків, оскільки ця робота разова, і підприємство нестиме збитки в сумі, адекватній постійним ви­тратам, які щорічно нараховуються на будь-який вид техніки;

І коли підприємство намагається розширити масштаби виробництва, але має обмежені можливості одержання кредитів, встановились високі відсоткові став­ки на них, наявні сприятливі умови оренди.

Щоб зробити висновок про доцільність оренди техніки, потрібно здійснити аналіз вартості придбання техніки, визначивши річну суму витрат на її утри­мання в розрахунку на одиницю виконаних робіт, і порівняти це з орендною платою та іншими витратами, якщо такі передбачені договором оренди.

Щоб визначити розмір орендної плати за орендовану техніку потрібно врахувати витрати на відновлення (реновацію) техніки та її капітальний ре­монт, на поточний ремонт і технічне обслуговування, а також страхові пла­тежі, якщо об'єкт оренди застрахований. Ці витрати визначаються у відсотках до первісної вартості (ціни) техніки. Крім того, потрібно брати до уваги, що орендодавець, надаючи техніку в оренду, очікує отримати від цієї операції певний економічний зиск, вірогідніше всього на рівні банківського відсотка по депозитах. Крім того, потрібно знати річне навантаження техніки в годи­нах роботи. Тоді орендну плату за годину її роботи ОП_г можна визначити з виразу:

де ПВ — первісна вартість техніки; С_к — сумарний коефіцієнт витрат на відно­влення техніки і підтримання її в робочому стані; К_й — коефіцієнт дохідності

орендодавця; РН – річне навантаження на техніку, годин. Сумарний коефіцієнт визначається так:

де А — норма амортизації, %, Кр — відрахування на капітальний ремонт, % ПРТ — відрахуванні на поточний ремонт і гоючне обслу гоі)ііимі, Ч СП — страхом платежі, %.

Норма амортизації залежить від строку корисного шоршиш техткя, т- тратн на шгталишб ремонт орієнтовно становлять 3,5 а на іюточмнй ре­монт і технічне обслуговування техніки — 6.5 % від вартості об*аг* да_т страхові платежі можуть дорівнювати нулю, якщо техніка не застрахована.

Коефіцієнт дохідності орендодавця береться більше одиниці. Таке пгрем шення може дорівнювати депозитній відсотковій ставці, коефіцієнт. Ніоракщ якщо К_г - 1,16, то це означає, що депозитна ставка становить 16 %.