3. Структура, зміст та обсяг дипломної роботи

Загальний обсяг дипломної роботи рівня підготовки “магістр” має бути в межах 5,5 – 6,5 авторських аркушів (100-120 рукописних сторінок). Робота виконується за тематикою відповідно до завдань професійної кваліфікації, обов’язково з використанням комп’ютерних технологій як інструмента досліджень і повинна містити елементи наукової новизни. До загального обсягу не входять додатки та список використаних джерел, але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Оскільки магістерська робота є кваліфікаційною роботою, її оцінюють не лише за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми та прикладним значенням одержаних результатів, але й за рівнем загально методичної підготовки цієї наукової праці, що насамперед знаходить відображення в її структурі. Традиційно дипломна робота магістра повинна містити:

• титульний аркуш (додаток А);

• завдання на дипломну роботу (додаток Б);

• календарний план-графік (додаток В);

• анотацію (додаток Д);

• зміст;

• перелік умовних позначень (за потреби);

• вступ (3-5 стор.);

• розділ 1 – теоретико-методологічний (30%, що становить до 25–30 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 1 (1-2 стор.);

• розділ 2 – дослідницько-аналітичний (35%, що становить до 35–40 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 2 (1-2 стор.);

• розділ 3 – проектно-рекомендаційний (35%, що становить до 30–35 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 3 (1-2 стор.);

• висновки (3-4 стор.);

• список використаних джерел (додаток Е);

• додатки (у разі потреби).

Тема дипломної роботи рівня “магістр” повинна бути актуальною, відповідати обраній спеціальності та суті досліджуваної проблеми, вказувати на мету дослідження.

Вимоги до змісту дипломної роботи магістра

Анотація українською та однією з іноземних мов, яку вивчав студент, (переважно англійською) (обсягом до 800 знаків) має стисло відображати інформацію, яку подано в дипломній роботі, в такій послідовності:

• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань;

• мета, об’єкт, предмет та методи дослідження;

• результати роботи та їхня новизна (характеристика об’єкту дослідження, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);

• рекомендації щодо використання результатів роботи;

• перелік 5...7 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття суті роботи, надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через кому.

Приклад анотації наведено в додатку Д. Анотація розміщується на окремому аркуші.

Зміст. У змісті подають найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаних літературних джерел та додатками.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати заголовки в змісті або наводити їх у іншій редакції порівняно із заголовком у тексті не дозволяється. Усі заголовки у змісті починаються з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку.

План дипломної роботи магістра повинен бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається з трьох підрозділів; висновки та пропозиції як до кожного розділу, так і по всій роботі; список використаних джерел, додатки. Наприклад:

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................	6
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління дебіторською заборгованістю підприємства ...............	8
1.1. Економічна сутність дебіторської заборгованості підприємства та причини її виникнення......................................................................	8
1.2.	19
1.3.	28
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1...................................................	37
РОЗДІЛ 2. Аналіз практики формування дебіторської заборгованості ПАТ “Київенерго”..........................................	39
2.1. Аналіз динаміки обсягу та структури дебіторської заборгованості на ПАТ “Київенерго”....................................................	39
2.2.	51
2.3.	65
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2...........................................................	79
РОЗДІЛ 3. Розробка кредитної політики ПАТ “Київенерго”...........................................................................	81
3.1. Розробка кредитних стандартів ПАТ “Київенерго”.......................	81
3.2.	98
3.3.	112
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..........................................................	115
ВИСНОВКИ.........................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................	119
ДОДАТКИ...................................................................................................	122

Перелік умовних позначень (за необхідності) подається за змістом з нового аркуша і має включати пояснення всіх застосованих у роботі мало розповсюджених умовних позначень, символів, скорочень і термінів. Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять скорочення, а справа – їх детальне розшифрування.

Вступ (3 – 5стор.) розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми треба чітко, аргументовано обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Необхідно кількома реченнями висловити сутність проблеми або проблемної ситуації, що обумовлює актуальність написання дипломної роботи магістра. При цьому обов’язково повинна бути проаналізована ступінь висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами.

Вказується зв’язок магістерської роботи з ініціативними науковими темами, які виконуються на кафедрі.

Наприклад:

Дипломну роботу ОКР «магістр» виконано в ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів» (м. Київ) відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри фінансів та кредиту. Результати дослідження, проведеного в роботі, є частиною наукової теми «Управління інвестиційним процесом підприємств України» (№ 0114U001723) – внесок автора полягає в обґрунтуванні кредитної політики (на прикладі ТОВ «Віакон Україна»).

Автором була визначена необхідність впровадження кредитної політики та обґрунтовані основні її складові. Було встановлено, що необхідно розробити та запровадити кредитні стандарти, удосконалити процес інкасації дебіторської заборгованості та роботу з проблемною дебіторською заборгованістю.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують не на саму мету, а на засіб її досягнення.

Приклади. Метою роботи є:

• розгляд теоретичних положень та удосконалення практичних рекомендацій щодо удосконалення ........;

• формування теоретичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення .......

Завдання дослідження. Зазначаються конкретні завдання з окремих частин ДРМ, послідовність і зміст яких визначають фактично майбутню структуру диплому. Формулювання цих завдань має бути в наказовій формі, тобто починатися зі слів: «Провести аналіз...», «Обґрунтувати...», «Дослідити...», «Визначити...», «Оптимізувати...», «Розробити...» тощо.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Визначення предмета дослідження практично є конкретизацією наукової проблеми, що випливає із завдань дослідження.

Наприклад. Об’єкт дослідження – система управління об’єктами права інтелектуальної власності на сучасних підприємствах. Тоді предмет дослідження – теоретичні та прикладні аспекти системи управління інтелектуальною власністю у фармацевтичних компаніях України.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наприклад, методологічну основу дипломної роботи можуть становити наступні методи: історико-логічний, абстрактно-логічний, узагальнення, порівняння, соціологічних спостережень, аналізу, системного аналізу, статистико-економічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний і т.д., тобто загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної наук та були використані для розкриття певного підрозділу дипломної роботи (необхідно зазначити, які саме завдання були вирішені тим чи іншим методом).

Елементи наукової новизна одержаних результатів. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), розвинуті студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше й описати ступінь новизни, починаючи речення з таких слів: «удосконалено...», «розроблено», «запропоновано...», «набуло подальшого розвитку...» тощо. Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Приклади формулювання наукової новизни

Наукова новизна дослідження полягає у такому:

• визначено характерні особливості кредитної політики підприємства, що дозволило……;

• обґрунтовано систему методів аналізу дебіторської заборгованості, зокрема ...;

• удосконалено процедуру аналізу та оцінювання ефективності формування дебіторської заборгованості підприємства, що спрямована на……….;

• запропоновано модель для ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємства, що дає можливість………;

• розширено та доповнено класифікацію ......;

• уточнено і поглиблено існуючі теоретичні положення щодо …;

• запропоновано основні заходи…;

• набув подальшого розвитку методичний підхід до реалізації кредитної політики з використанням запропонованої системи показників, а саме:…;

• розкрито поняття … з урахуванням…;

• удосконалено послідовність прийняття управлінських рішень при……;

• удосконалено систему показників…;

• виявлено та узагальнено проблеми управління дебіторською заборгованістю та надано практичні рекомендації щодо…;

• дістали подальший розвиток: модель управління… .

Практичне значення отриманих результатів. В дипломній роботі магістра треба висвітлити результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, методи, методики, параметри, схеми, алгоритми, тобто те нове, що дає виконана дипломна робота для діяльності тієї чи іншої галузі промисловості чи конкретного підприємства із зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання із вказівкою конкретних підприємств чи організацій, в яких вже реалізовані (або можливі, заплановані до впровадження) результати дипломної роботи.

Приклад

Результати дослідження, викладені в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», дозволяють дійти висновків: розроблена методика ... може сприяти покращенню ..... підприємства; розроблений алгоритм … дозволить своєчасно контролювати….; проведені експериментальні розрахунки з оцінювання ..... показали, що …; рекомендації, розроблені в ході дослідження можуть бути використані під час діагностики та прогнозування… .

Розроблені в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення ...... були представлені на розгляд ради директорів ТОВ «ХХХ», де було визнано можливість практичного застосування в майбутньому окремих заходів та пропозицій щодо ……….. (акт впровадження №... від ....).

Апробація результатів дипломної роботи магістра. Вказується на яких наукових конференціях, оприлюднено результати викладених у дипломній роботі досліджень. Має містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами, виступи на науково-практичних конференціях.

У першому розділі (теоретично-методологічному – 25-30 стор.) здійснюється огляд літератури: розглядається стан теоретичних напрацювань, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за обраною темою й критично висвітлюються існуючі погляди на предмет дослідження. Відповідно до виявлених невирішених проблем, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані, обираються напрямки досліджень в дипломній роботі магістра – таким чином студент визначає своє місце у розв’язанні висвітленої проблеми.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

Для констатації та обґрунтування загальнотеоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних монографіях, зарубіжних джерелах, виданнях, у т.ч. з наукометричної бази Scopus.

У другому розділі (аналітико-дослідницькому – 35–40 стор.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного підприємства (банку) з залученням усіх теоретичних знань на базі сучасних методів дослідження.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією, статистичними даними, що відображають відповідні результати діяльності організації за останні 3-5 років.

Вихідними даними для аналізу мають бути адміністративна, організаційна, економічна, фінансова та інші види документації конкретного підприємства, яка є базою дослідження, статистична інформація, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об’єкту дослідження.

Третій розділ (проектно-рекомендаційний – 30-35 стор.) має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети дослідження. Структурно він вміщує 3 підрозділи.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МР і корелювати з сучасними тенденціями і підходами в даному напрямку. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок фінансово-економічної ефективності їх реалізації.

Однією з ознак високої якості дипломної магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів.

Висновки. Кожний розділ повинен завершуватися висновками (1–2 с.), в яких стисло викладаються основні результати даного розділу. Робота завершується узагальнюючими висновками (5–7с.), в яких викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дипломній роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки і практики. Далі подають висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати коротку оцінку стану питання. Потім у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їхній практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їхню достовірність.

Список використаних джерел. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи. Починаючи його також з нової сторінки, у тому числі публікації магістранта. Список використаних джерел має нараховувати не менше 60 джерел. До переліку джерел бажано не включати підручники, навчальні посібники.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування тощо.