Тема 7. Об’єктивна сторона злочину: поняття, ознаки та значення.

Заняття 1.

1. Поняття, ознаки, зміст та значення об’єктивної сторони злочину.

2. Об’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки та значення..

3. Співвідношення об’єктивної сторони злочину і об’єктивної сторони складу злочину.

4. Суспільно небезпечне діяння: поняття, форми та значення.

5. Непереборна сила, фізичний і психічний примус та їх значення для вирішення питання про кримі­нальну відповідальність за суспільно небезпечну дію або безді­яльність.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Звернутися до навчальної дисципліни “Теорія держави і права” та відновити зміст понять “об’єктивна сторона правопорушення”, “об’єктивна сторона складу правопорушення”.

2. Наведіть декілька статей Особливої частини КК України, які містять злочини, що можуть бути вчинені тільки шляхом дії, бездіяльності або дії та бездіяльності.

Задача 1. 20 вересня 2008 року Тягнирядно, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, взяв мисливську рушницю, на мотоциклі з колискою приїхав до свиноферми, переліз через огорожу і, побачивши стадо свиней, вистрілив у свиноматку та поранив її. На звук пострілу із приміщення вийшли охоронці Матвієнко і Гречко. Побачивши їх Тягнирядно втік.

Чи є в діях Тягнирядна ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України? Назвіть обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу цього злочину.

Задача 2. Борисенко, який працював сторожем магазину, ввечері повертався додому з чергування з зарядженою рушницею. Біля подвір’я своєї сусідки Покотило він почув її крики і побачив Мельника, який наносив удари Покотило. Наблизившись до Мельника, Борисенко вистрелив вгору і запропонував Мельнику піти з подвір’я. Мельник почав виходити з двору, але раптово кинувся до Борисенка і вдарив його ногою у живіт. Від удару останній впав, нажав на курок і рушниця вистрелила, в результаті чого Мельник був смертельно поранений.

Чи є в діях Борисенка ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України? Назвіть ознаки суспільно небезпечної дії.

Задача 3. Радченко, директор продовольчого магазину, не виконала припис пожежної інспекції, не обладнала приміщенні магазину первинними засобами пожежогасіння. В ніч на 21 листопада 2009 року в результаті несправності електричної проводки у магазині виникла пожежа. Сторож Кулик не зміг ліквідувати джерело горіння. В результаті пожежі збитки від знищення майна склали більш ніж 180 тис. гривень.

Чи є в діях Радченко ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 270 КК України? Назвіть умови відповідальності за бездіяльність.

Задача 4. Харитонов зустрів на вулиці підлітка Богуславського і став вимагати гроші. Коли Богуславський відмовився виконати цю вимогу, Харитонов із застосуванням фізичної сили обшукав кишені підлітка, а коли не знайшов грошей, почав його бити, спричинивши легкі тілесні ушкодження з без короткочасного розладу здоров’я.

Чи є в діях Харитонова ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 186 КК України? Яким за конструкцією є склад цього злочину?

Задача 5. 15 травня 2011 року, о 20 год., Курко, працівник приватного охоронного підприємства, прийняв під охорону склад промислових товарів. Близько 24 год. він здійснював черговий обхід території і почув шерех. Коли Курко підійшов до контейнеру, його ззаду у потилицю металевим прутом вдарив Гайсинський, який проник на територію складу і намагався відкрити контейнер. Скориставшись тим, що Курко знепритомнів, Гайсинський відкрив контейнер і викрав промислові товари на суму 7 тис. гривень.

Чи є в діях Курка ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. КК України? Яке значення для кримінальної відповідальності має фізичний примус?

Задача 6. 25-річний Продан прийшов до свого двоюрідного брата, 17-річного Семиноги і запропонував йому піти разом “розібратися” з Бойком, який нібито образив його знайому Н. 23 березня 2009 року близько 20 год., вони прийшли до кафе, де перебував Бойко, визвали його на вулицю, де Продан почав сварку з потерпілим, а потім витяг ніж і тричі вдарив Бойка у живіт і грудну клітину. Коли Бойко впав, Продан передав ніж Семинозі і, погрожуючи розправою, заставив двічі вдарити Бойка у тулуб потерпілого. Від отриманих тілесних ушкоджень Бойко помер.

Чи є в діях Продана і Семиноги ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України? Яке значення для кримінальної відповідальності має психічний примус?

Реферати, доповіді:

1. Поняття та умови відповідальності за бездіяльність.

2. Фізичний примус і психічний та їх кримінально-правове значення.

Заняття 2.

1. Суспільно-небезпечні наслідки: поняття, види та значення.

2. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками: поняття, критерії та значення.

3. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину: поняття та значення.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Складіть схему класифікації суспільно-небезпечних наслідків.

2. Назвіть статті Особливої частини КК України, в яких ознаками об’єктивної сторони є місце, час, обстановка та засоби вчинення злочину.

Задача 1. Мойсик працювала головним бухгалтером підприємства, недбало ставилися до виконання службових обов’язків – не контролювала роботу підлеглих бухгалтерів, не проводила щоквартальних внутрішніх перевірок та ревізій підрозділів підприємства, підписувала акти перевірок без їх фактичного проведення. Після перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємства за рік було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 57 тис. гривень.

Чи є в діях Мойсик ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України?

Задача 2. Кириченко працював інженером на режимному підприємстві. В кінці робочого дня 23 лютого 2007 року від взяв додому креслення нового виробу для того, щоб ретельно їх вивчити. В автобусі Кириченку стало зле і він був госпіталізований. Портфель з документами знаходився у головного лікаря, який передав його адміністрації підприємства через декілька днів.

Чи є в діях Кириченка ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 329 КК України?

Задача 3. Канівець, керуючи автоцистерною, їхав вулицею села із швидкістю 25 – 30 км/год. назустріч вантажній автомашині, до заднього борту якої причепився семирічний хлопчик Кушнір. Коли передня частина автоцистерни знаходилася на відстані 1,5 м. від заднього борту зустрічної машини, Кушнір відчепився від борту і став перебігати вулицю. Побачивши у безпосередній близькості від автоцистерни хлопчика, Канівець спробував уникнути наїзду, скерувавши автоцистерну в сторону, але потерпілий вдарився головою у горловину паливного баку та від отриманих тілесних ушкоджень помер. У висновку судово-технічної експертизі вказувалося, що на автоцистерні, якою керував Канівець, був відсутній номерний знак, а також слабо діяли гальма, що впливало на ефективність гальмування.

Чи є причинний зв’язок між діями Канівця та настанням смерті Кушніра?

Задача 4. 3 березня 2006 року приблизно о 17 год., Ситько рухався на закріпленій за ним автомашині ЗИЛ-130 вулицею міста. На перехресті він почав рух заднім ходом з однієї вулиці на другу і вчинив наїзд на Матвієнко, яка переходила вулицю, спричинивши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження. У лікарні у потерпілої виникло запалення, некроз тканин правого стегна і сепсис, від яких вона за місяць померла у лікарні.

Чи є причинний зв’язок між діями Ситька та настанням смерті Матвієнко?

Задача 5. 22 серпня 2007 року приблизно о 24 год., Харченко прийшов до магазину і почав стукати у двері. Зрозумівши, що сторожа в приміщенні немає, він за допомогою металевої труби висадив двері, зайшов до торгового залу, набрав у пакет спиртні напої, ковбасу, консерви та інші продукти харчування на суму 432 гривень. та пішов додому. Вранці Харченка був затриманий працівниками міліції.

Чи є в діях Харченка ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України? Яке значення для кримінальної відповідальності мають такі ознаки об’єктивної сторони складу злочину як місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.

Реферати, доповіді:

1. Основні теорії причинного зв’язку в теорії кримінального права.

2. Значення суспільно небезпечних наслідків для кваліфікації злочинів.

Методичні рекомендації.

Об’єктивною стороною будь-якого злочину є процес суспільно-небезпечного посягання на охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, розглянутий з його зовнішньої сторони, з погляду послідовного розвитку тих подій і явищ, що починаються із злочинної дії (бездіяльності) суб’єкта і закінчуються настанням злочинного результату.

Значення об’єктивної сторони злочину полягає в тому, що вона в межах складу злочину є об’єктивною підставою кримінальної відповідальності. Наміри особи можуть стати злочинними лише в тому випадку, якщо вони перейдуть з області думок, намірів, в область реальних дій, в об’єктивну сферу. Тільки реальна шкода, яка заподіяна або може бути заподіяна об’єкту конкретним актом людської поведінки, обумовлює суспільну небезпеку такої поведінки і відповідно віднесення її законодавцем до злочинної і караної.

Об’єктивна сторона злочину фіксується в кримінальному законі за допомогою опису в ньому юридично суттєвих ознак зовнішньої поведінки особи. Тому об’єктивна сторона складу злочину – це сукупність установлених кримінальним законом ознак, що характеризують зовнішній процес злочинного посягання на охоронювані кримінальним законом суспільні відносини. Її ознаками є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, а також місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину.

Ознаки об’єктивної сторони складу злочину підрозділяються на дві групи – обов’язкові та факультативні. До обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину відносяться суспільно небезпечне діяння у формі дії або бездіяльності. До факультативних ознак відносяться суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка і спосіб здійснення злочину. Факультативні ознаки, хоча фактично і властиві будь-якому злочину, як явищу об’єктивної дійсності, далеко не завжди вказуються в законі як ознаки складу злочину. Факультативність певних ознак об’єктивної сторони складу злочину не свідчить про їх другорядність, необов’язковість. У певних випадках (в разі, якщо такі ознаки належать до конститутивних або кваліфікуючих) вони переходять до розряду обов’язкових ознак складу злочину.

Суспільно небезпечне діяння є найважливішою ознакою об’єктивної сторони будь-якого злочину. Воно породжує суспільно небезпечні наслідки, вказує на зв’язок об’єкта та об’єктивної сторони злочину, складає предметний зміст суб’єктивної сторони суспільно небезпечного посягання.

З зовнішньої сторони злочинне діяння може виражатися в двох формах – дії або бездіяльності. Суспільно небезпечна дія – це активна суспільно небезпечна поведінка людини, бездіяльність же є пасивна поведінка, що полягає в нездійсненні суб’єктом конкретної дії, яку він зобов’язаний був і міг вчинити.

Виступаючи формами різного прояву активності людини, дія і бездіяльність у соціальному змісті мають спільні ознаки. Спільне для них полягає в тому, що вони порушують або ж ставлять у небезпеку порушення суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом. Це і є, насамперед, підставою для об’єднання дії і бездіяльності в загальне поняття “діяння”, яким користується законодавець.

Будь-яке злочинне діяння посягає на охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, заподіюючи їм шкоду. Шкода, заподіяна об’єкту кримінально-правової охорони завжди об’єктивна, хоча не завжди матеріальна. Цю шкоду в теорії кримінального права називають суспільно небезпечними наслідками злочину. Злочинними наслідками є передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна або нематеріальна шкода, яка заподіюється охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам.

Суспільно небезпечні наслідки в деяких статтях Особливої частини КК вказуються як обов’язкова ознака складу. Залежно від конструкції складів злочинів наука кримінального права розрізняє так звані “матеріальні”, “формальні“ і “усічені” склади. Як показує практика, студенти зазнають певні труднощі в розумінні цих понять. По-перше, слід звернути увагу на умовність вживаної тільки в кримінальному праві термінології і не змішувати поняття “матеріальний склад злочину” з матеріальним визначенням злочину (ч. 1 ст. 11 КК України ). По-друге, потрібно усвідомити, що розподіл складів злочинів на “матеріальні”, “формальні” і “усічені” обумовлене особливостями законодавчих конструкцій складів злочинів. Склади злочинів, в яких законодавець в об’єктивну сторону, крім діяння (дії або бездіяльності) включає і суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок, тобто встановлює три обов’язкових ознаки, називаються “матеріальними”. Склади, у які законодавець при описі об’єктивної сторони не включає суспільно небезпечні наслідки як обов’язкову ознаку складу, називаються “формальними”. У таких складах об’єктивна сторона характеризується однією основною ознакою – діянням. При цьому можуть бути зазначені і додаткові ознаки (місце, час, спосіб тощо), не пов’язані з характеристикою суспільно небезпечних наслідків. По-третє, необхідно мати на увазі, що практична доцільність такого розподілу полягає в тому, що воно дає можливість визначити момент закінчення того або іншого злочину. Вихідною позицією в рішенні цього питання є положення кримінального права про те, що злочин визнається закінченим тільки з моменту виконання всіх ознак складу злочину, що характеризують його об’єктивну сторону. У зв’язку з цим, склади злочинів, що мають формальний склад, визнаються кінченими з моменту виконання діяння. Злочини, що мають матеріальний склад, визнаються закінченими тільки з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, зазначених у статті, за якою кваліфікується діяння. Якщо ж суспільно небезпечна поведінка, спрямована на вчинення злочину з матеріальним складом, не завершилася настанням суспільно небезпечних наслідків, то таке діяння може бути кваліфіковане тільки як замах на злочин.

Студент повинен знати, що деякі вчені-криміналісти заперечують проти розподілу складів на матеріальні і формальні, виходячи з положення про те, що всі злочини мають тягнуть настання суспільно небезпечних наслідків. Треба також мати на увазі, що деякі вчені використовують поняття “усіченого” складу злочину.

Необхідною ознакою об’єктивної сторони складу злочину є причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, що наступили. Причинність у кримінальному праві ґрунтується на положеннях діалектики, згідно з якими причинний зв’язок є проявом однієї з форм загальної взаємозалежності і взаємопов’язаності явищ і процесів, що існують у природі і суспільстві. Причина і наслідок знаходяться у взаємодії, причина породжує наслідок. Але і наслідок не пасивний, він впливає на причину. Причина і наслідок – суть уявлення, що мають значення як такі тільки стосовно до даного окремого випадку вчинення суспільно небезпечного діяння.

Для встановлення причини і наслідку необхідно їх ізолювання з універсальної взаємодії явищ і процесів об’єктивної дійсності. При цьому причинний зв’язок – це таке відношення, при якому одне з явищ (причина) завжди породжує певне інше явище (наслідок).

В теорії кримінального права немає особливо поняття причинного зв’язку, відмінного від філософського, вона лише конкретизує поняття причинності стосовно до події і явищ кримінально-правового характеру. Специфіка кримінально-правового дослідження причинного зв’язку полягає в тому, що як причина завжди розглядається суспільно небезпечне діяння людини, а як наслідок – суспільно небезпечний наслідок (наслідки) її діяльності.

Проблемам причинного зв’язку в кримінальному праві присвячені багато досліджень вчених. Найбільше поширення в кримінально-правовій літературі одержала теорія “необхідного спричинення”. Студенту необхідно засвоїти значення причинного зв’язку у кримінальному праві, знати вимоги (умови), яким має відповідає причинний зв’язок між діянням особи і суспільно небезпечними наслідками, а саме: а) діяння повинно передувати настанню суспільно небезпечного наслідку; б) діяння повинне містити реальну можливість настання цього суспільно небезпечного наслідку, тобто суспільно небезпечний наслідок повинен бути наслідком саме цього діяння; в) діяння повинно бути головної (вирішальної) причиною настання суспільно небезпечного наслідку, тобто суспільно небезпечний наслідок є закономірним слідством вчиненого діяння (тобто, іншого наслідку бути не могло).

Для характеристики об’єктивної сторони складу злочину важливе значення мають такі її ознаки, як місце, час, обстановка, спосіб і засобі вчинення злочину. Розкриваючи їх зміст, студент повинен враховувати їхнє трояке значення.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Бажанов М.И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права // Проблеми законності. – 1999. – Вип. 40. – С. 145 – 155.

Горелик И.И. Ответственность за поставление в опасность по советскому уголовному праву. – Минск: Вышейш. школа, 1964. – 192 с.

Єпур Г.В. Об’єктивна сторона складу злочину // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2000. – Вип. 3. – С. 137 – 142.

Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.

Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. – М.: Госюриздат, 1958 – 219 с.

Лемешко О.М. Характеристика злочинної бездіяльності // Держава і право. – 2001. – Вип. 10. – С. 421 – 423.

Михлин А.С. Последствия преступления. – М.: Юрид. лит., 1969. – 104 с.

Музыка А.А., Багиров С.Р. Причинная связь: уголовно-правовой очерк. – Хмельницкий: Изд-во Хмельницкого ун-та управления и права, 2009. – 112 с.

Преступная деятельность: понятие, характеристика принципы, изучение / Ред. В.П. Мельник. – К: Акад. гос. таможенной службы, 2001. – 274 с.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х.: Вища школа, 1982. – 161 с.

Панов Н.И., Тихий В.П. Уголовная ответственность за создание опасности причинения вреда // Проблеми законності. – 1997. – Вип. 32. – С. 104 – 111.

Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М.: Юрид. лит., 1980. – 152 с.

Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1977. – 216 с.

Тимчук О.Л. Теорія імовірнісного причинного зв’язку в кримінальному праві: дискусійні аспекти // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – Вип. 1 (14). – С. 184 – 189.

Церетели Т.В. Причинная связь в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963. – 382 с.

Шевченко Є. До питання про причинний зв’язок у злочинах з похідними наслідками // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – Вип. 3 (26). – С. 198 – 205.