Тема 4: Кримінальна відповідальність: поняття, стадії та форми її реалізації. Підстави кримінальної відповідальності.

1. Поняття кримінальної відповідальності та її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

2. Поняття кримінально-правових відносин: об’єкт, зміст, суб’єкти.

3. Виникнення кримінальної відповідальності, її стадії та припинення.

4. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

5. Підстави кримінальної відповідальності.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Звернутися до навчальної дисципліни “Теорія держави і права” та відновити зміст понять “юридична відповідальність”, “правовідносини”.

2. Законспектувати ст. 2 КК.

Реферати, доповіді:

1. Філософські підстави кримінальної відповідальності.

2. Проблемні питання поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.

Методичні рекомендації.

Поняття кримінальної відповідальності законодавець широко використовує при формулюванні норм кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей законодавства, при цьому легальної дефініції цього поняття у кримінальному законі немає. Відсутнє єдине розуміння кримінальної відповідальності і в науці кримінального права. Так, кримінальна відповідальність розглядається як поняття, тотожнє кримінальному покаранню; як певний обов’язок особи, що вчинила злочин; як конкретні кримінально-правові відносини; як реалізацію санкції статті кримінально-правової норми; осуд винного обвинувальним вироком суду за вчинений злочин з призначенням покарання або без нього тощо.

При визначені кримінальної відповідальності необхідно виходити з того, що вона є одним із видів юридичної відповідальності. В вузькому значенні це відповідальність ретроспективна, тобто, це реакція держави на вчинене в минулому правопорушення.

Кримінальна відповідальність становить собою взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Її наявність передбачає застосування державного примусу, що знаходить своє вираження в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду. Кримінальна відповідальність передбачає покладення на винного певних обмежень особистого, майнового або немайнового характеру, які визначені кримінальним законом, зазнавання таких обмежень завжди носить вимушений характер.

Сутність кримінальної відповідальності полягає в обов’язку винного понести відповідальність і покарання за вчинений злочин. Кримінальна відповідальність за своїм характером може бути двох видів: без призначення покарання і з призначенням покарання. Зміст першого виду кримінальної відповідальності становить факт осуду з боку держави як суспільно небезпечної поведінки, так і особи. Змістом другого виду кримінальної відповідальності є не тільки осуд, але й покарання, а також судимість.

Розкриттю підлягають поняття кримінально-правові відносини, співвідношення кримінальної відповідальності з кримінально-правовими відносинами та кримінальним покаранням, межі кримінальної відповідальності.

При визначені підстав кримінальної відповідальності слід розрізняти її філософсько-етичне обґрунтування (підставу) і юридичну підставу.

Нормативні матеріали, спеціальна література та судова практика:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.

Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. Общая часть: Курс лекций – Одесса: АО БАХВА, 1996. – 192 с.

Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.

Коржанський М.Й., Соловій Я.І. Об’єктивні межі кримінальної відповідальності // Вісник Національного університету внутрішніх справ України. – 1998. – Вип. 2. – С. 44 – 51.

Кучер Ю.О. Проблема підстав кримінальної відповідальності в теорії кримінального права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 1998. – Вип. 1. – С. 125 – 132.

Тихий В.П. Підстава кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 3. – С. 12 – 13.

Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.